Читання днясубота

На утрені

Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея

зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.

28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;

29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;

30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.

На літургії

Апостол

Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Ряд. (під зачало) 1 Кор. 2:6–9 Перше послання до Коринфян

зач. 1266Му́дрість же ми пропові́дуємо між доскона́лими, але́ му́дрість не ві́ку цього́ і не воло́дарів ві́ку цього́ скоромину́щих;

7а пропові́дуємо прему́дрість Бо́жу, тає́мну, прихо́вану, яку́ призна́чив Бог рані́ше вікі́в для сла́ви на́шої,

8яко́ї ніхто́ з князі́в ві́ку цього́ не пізна́в; бо якби́ пізна́ли, то не розп’я́ли б Го́спода сла́ви.

зач. 1279Але́, як напи́сано: Не ба́чило того́ о́ко і ву́хо не чу́ло, і на се́рце люди́ні не прихо́дило те, що Бог приготува́в тим, хто лю́бить Його́.

Прор. Євр. 6:13–20 Послання до Євреїв

зач. 31413Бог, даючи́ обі́тницю Авраа́мові, як не міг ніки́м ви́щим кля́стися, кля́вся Сами́м Собо́ю,

14ка́жучи: і́стинно благословля́ючи, благословлю́ тебе́ і, розмно́жуючи, розмно́жу тебе́.

15І так Авраа́м, довготерпі́вши, оде́ржав обі́цяне.

16Лю́ди кляну́ться ви́щим, і кля́тва на запе́внення закі́нчує вся́ку супере́чку ї́хню.

17Тому́ і Бог, бажа́ючи істо́тніше показа́ти спадкоє́мцям обі́тниці незмі́нність Своє́ї во́лі, вжив як посере́дництво кля́тву,

18щоб у двох непохи́тних реча́х, в яки́х Бог не міг говори́ти непра́вду, тверде́ уті́шення ма́ли ми, що прийшли́ взя́тися за по́дану наді́ю,

19яка́ для душі́ є нена́че я́кір безпе́чний і міцни́й, і вхо́дить аж до сере́дини за заві́су,

20куди́ предте́чею за нас увійшо́в Іісу́с, зроби́вшись Первосвяще́нником наві́к за чино́м Мелхіседе́ка.

Євангеліє

Прп. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.

Ряд. (під зачало) Мф. 22:15–22 Євангеліє від Матфея

зач. 9015Тоді́ фарисе́ї пішли́ і ра́дились, як би пійма́ти Його́ на сло́ві.

16І посила́ють до Ньо́го свої́х у́чнів з іродіа́нами, ка́жучи: Учи́телю! ми зна́ємо, що Ти справедли́вий і і́стинно путі́ Бо́жої вчиш, і не пра́гнеш бу́дь-кому́ догоди́ти, бо не зважа́єш ні на яку́ осо́бу;

17ото́ж скажи́ нам: як Тобі́ здає́ться? чи дозво́лено плати́ти пода́тки ке́сареві, чи ні?

18Іісу́с же, зна́ючи ї́хнє лука́вство, сказа́в: що спокуша́єте Мене́, лицемі́ри?

19Покажі́ть Мені́ моне́ту, яко́ю пла́титься пода́ток. Вони́ принесли́ Йому́ дина́рій.

20І гово́рить їм: чиє́ це зобра́ження і на́пис?

21Ка́жуть Йому́: ке́саря. Тоді́ гово́рить їм: о́тже, віддава́йте ке́сареве ке́сарю, а Бо́же Бо́гові.

22Почу́вши це, вони́ здивува́лися і, залиши́вши Його́, відійшли́.

Прор. Мф. 23:29–39 Євангеліє від Матфея

зач. 9629Го́ре вам, кни́жники і фарисе́ї, лицемі́ри, що буду́єте гробни́ці проро́кам і прикраша́єте па́м’ятники пра́ведників,

30і гово́рите: якби́ ми були́ в часи́ батькі́в на́ших, то не були́ б спі́льниками їх у пролива́нні кро́ві проро́ків;

31таки́м чи́ном ви самі́ сві́дчите про́ти се́бе, що ви сини́ тих, які вбива́ли проро́ків;

32допо́внюйте ж мі́ру батькі́в ва́ших.

33Змі́ї, поро́дження єхи́днині! як утечете́ ви від осу́дження в геє́ну?

34Тому́ ось, Я посила́ю до вас проро́ків, і му́дрих, і кни́жників; і ви одни́х уб’є́те і розіпне́те, а і́нших бу́дете би́ти в синаго́гах ва́ших і гна́ти з мі́ста до мі́ста.

35Хай при́йде на вас уся́ кров пра́ведна, проли́та на землі́, від кро́ві А́веля пра́ведного до кро́ві Заха́рії, си́на Варахі́їна, яко́го ви вби́ли між хра́мом і жерто́вником.

36І́стинно кажу́ вам, що все це при́йде на рід цей.

37Ієрусали́ме, Ієрусали́ме, що вбива́єш проро́ків і камі́нням б’єш по́сланих до те́бе! скі́льки разі́в хоті́в Я зібра́ти діте́й твої́х, як птах збира́є пташеня́т свої́х під кри́ла, і ви не схоті́ли!

38Ось, залиша́ється вам дім ваш пусти́й.

39Бо кажу́ вам: не поба́чите Мене́ відни́ні, до́ки не ви́гукнете: благослове́н Гряду́щий в ім’я́ Госпо́днє!