Читання днячетвер

На літургії

Апостол

2 Кор. 7:1–10 Друге послання до Коринфян

зач. 1831Отже, улю́блені, ма́ючи такі́ обі́тниці, очи́стимо себе́ від уся́кої скве́рни пло́ті і ду́ху, зді́йснюючи святи́ню в стра́сі Бо́жому.

2Вмісті́ть нас. Ми ніко́го не скри́вдили, ніко́му не пошко́дили, ні від ко́го не шука́ли кори́сті.

3Не на о́суд кажу́; бо я пе́ред цим сказа́в, що ви в серця́х на́ших, так щоб ра́зом і вме́рти і жи́ти.

4Я бага́то наді́юсь на вас, бага́то хвалю́ся ва́ми; я по́вен уті́хи, ма́ю ра́дість вели́ку, при всій скорбо́ті на́шій.

5Бо, коли́ прийшли́ ми до Македо́нії, ті́ло на́ше не ма́ло нія́кого спо́кою, бо ми пригні́чені були́ звідусі́ль: назо́вні – на́пади, всере́дині – страхи́.

6Але́ Бог, Котри́й втіша́є смире́нних, уті́шив нас прибуття́м Ти́та,

7і не ті́льки прибуття́м його́, але́ й уті́хою, яко́ю він утіша́вся за вас, розповіда́ючи нам про ва́шу стара́нність, про ваш плач, про ва́шу щи́рість до ме́не, то ж я ще бі́льше зраді́в.

8О́тже, якщо́ я засмути́в вас посла́нням, не жалі́ю, хоч і пожалі́в був, бо ба́чу, що посла́ння те засмути́ло вас, але́ на де́який час.

9Тепе́р я раді́ю не тому́, що ви засумува́ли, але́ що ви засумува́ли до покая́ння; бо сумува́ли зара́ди Бо́га, так що ніскі́льки не зазна́ли від нас шко́ди.

зач. 18410Бо печа́ль зара́ди Бо́га поро́джує незмі́нне покая́ння до спасі́ння, а печа́ль мирська́ виклика́є смерть.

Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Євангеліє

Мк. 1:29–35 Євангеліє від Марка

зач. 529Ви́йшовши невдо́взі з синаго́ги, прийшли́ до до́му Си́мона і Андрі́я, з Я́ковом та Іоа́нном.

30Те́ща ж Си́монова лежа́ла в гаря́чці; і зра́зу сказа́ли Йому́ про не́ї.

31І, підійшо́вши, Він підня́в її́, взя́вши її́ за ру́ку; і гаря́чка зра́зу ж залиши́ла її́, і вона́ ста́ла служи́ти їм.

32Надве́чір, коли́ захо́дило со́нце, прино́сили до Ньо́го всіх неду́жих і біснува́тих.

33І все мі́сто зібра́лось бі́ля двере́й.

34І Він зціли́в багатьо́х, що стражда́ли вся́кими неду́гами; ви́гнав багатьо́х бі́сів, і не дозволя́в бі́сам говори́ти, що вони́ зна́ють, що Він Христо́с.

зач. 635А вра́нці, вста́вши вдо́світа, ви́йшов і пішо́в у безлю́дне мі́сце, і там моли́вся.

Прп. Мф. 4:25–5:12 Євангеліє від Матфея

зач. 104:25І йшло́ за Ним бага́то наро́ду з Галіле́ї і Десятигра́ддя, і Ієрусали́ма, та Іуде́ї, і з-за Іорда́ну.

5:1Поба́чивши наро́д, Він зійшо́в на го́ру; і, коли́ сів, приступи́ли до Ньо́го у́чні Його́.

2І Він, відкри́вши уста́ Свої́, навча́в їх, промовля́ючи:

3Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо тих є Ца́рство Небе́сне.

4Блаже́нні ті, що пла́чуть, бо вони́ вті́шаться.

5Блаже́нні кро́ткі, бо вони́ успадку́ють зе́млю.

6Блаже́нні голо́дні і спра́глі на пра́вду, бо вони́ наси́тяться.

7Блаже́нні ми́лостиві, бо вони́ поми́лувані бу́дуть.

8Блаже́нні чи́сті се́рцем, бо вони́ Бо́га поба́чать.

9Блаже́нні миротво́рці, бо вони́ сина́ми Бо́жими назву́ться.

10Блаже́нні гна́ні за пра́вду, бо тих є Ца́рство Небе́сне.

11Блаже́нні ви, коли́ ганьби́тимуть вас і гони́тимуть і зво́дитимуть на вас уся́ке лихослі́в’я та на́клепи че́рез Ме́не.

12Ра́дуйтесь і веселі́ться, бо вели́ка ва́ша нагоро́да на небеса́х: так гна́ли і проро́ків, які́ були́ до вас.