Читання днясереда
На утрені
Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки
зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,
40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.
41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.
42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!
43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?
44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.
45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.
46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,
47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,
48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;
49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.
56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.
На літургії
Апостол
2 Кор. 6:11–16 Друге послання до Коринфян
зач. 18211Уста́ на́ші відкри́ті до вас, кори́нфяни, се́рце на́ше розши́рене.
12Вам не ті́сно в нас, але́ в серця́х ва́ших ті́сно.
13На рі́вну відпла́ту, – кажу́, як ді́тям, – бу́дьте розши́рені і ви.
14Не схиля́йтесь під чуже́ ярмо́ з неві́рними, бо яке́ спілкува́ння пра́ведності з беззако́нням? Що спі́льного в сві́тла з те́мрявою?
15Яка́ зго́да між Христо́м і Веліа́ром? Або́ яка́ співу́часть ві́рного з неві́рним?
16Яка́ сумі́сність хра́му Бо́жого з і́долами? Бо ви храм Бо́га живо́го, як сказа́в Бог: оселю́ся в них і бу́ду ходи́ти в них, і бу́ду ї́хнім Бо́гом, і вони́ бу́дуть Мої́м наро́дом.
Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян
зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:
6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;
7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;
8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.
9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,
10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,
11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.
Євангеліє
Мк. 1:23–28 Євангеліє від Марка
зач. 423У ї́хній синаго́зі був чолові́к, одержи́мий ду́хом нечи́стим, і закрича́в:
24обли́ш, що Тобі́ до нас, Іісу́се Назаряни́не? Ти прийшо́в погуби́ти нас! зна́ю Тебе́, хто Ти, Святи́й Бо́жий.
25Але́ Іісу́с заборони́в йому́, ка́жучи: замо́вкни і ви́йди з ньо́го.
26Тоді́ дух нечи́стий, стрясну́вши його́ і скри́кнувши гучни́м го́лосом, ви́йшов з ньо́го.
27І вжахну́лися всі, так що оди́н о́дного пита́ли: що це? що це за нове́ вчення́, що Він і ду́хам нечи́стим нака́зує вла́дно і вони́ слу́хають Його́?
28І шви́дко розійшли́ся про Ньо́го чутки́ по всій окру́зі Галіле́йській.
Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки
зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;
39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.
40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.
41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,
42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.
11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!
28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.