Читання днясубота
На літургії
Апостол
Рим. 9:1–5 Послання до Римлян
зач. 1001Істину кажу́ у Христі́, не обма́нюю, со́вість моя́ сві́дчить мені́ в Ду́сі Свято́му,
2що вели́ка мені́ печа́ль і беззупи́нний біль се́рцю моє́му:
3я бажа́в би сам бу́ти відлу́ченим від Христа́ за браті́в мої́х, рі́дних мені́ по пло́ті,
4то́бто ізраїльтя́н, яки́м нале́жать усино́влення і сла́ва, і запові́ти, і законополо́ження, і богослужі́ння, і обі́тниці;
5ї́хні й отці́, і від них Христо́с по пло́ті, су́щий над усі́м Бог, благослове́нний наві́ки, амі́нь.
Євангеліє
Мф. 9:18–26 Євангеліє від Матфея
зач. 3218Коли́ Він говори́в їм це, підійшо́в до Ньо́го яки́йсь нача́льник і, кла́няючись Йому́, говори́в: дочка́ моя́ тепе́р помира́є, але́ Ти прийди́, поклади́ на не́ї ру́ку Твою́, і вона́ бу́де жива́.
19І, вста́вши, Іісу́с пішо́в за ним, і у́чні Його́.
20І ось, жі́нка, що двана́дцять ро́ків стражда́ла кровоте́чею, підійшо́вши зза́ду, доторкну́лася до кра́ю оде́жі Його́,
21бо вона́ каза́ла сама́ в собі́: як ті́льки доторкну́сь до оде́жі Його́, оду́жаю.
22Іісу́с же, оберну́вшись і поба́чивши її́, сказа́в: дерза́й, до́чко! ві́ра твоя́ спасла́ тебе́. І оду́жала жі́нка з то́го ча́су.
23І коли́ прийшо́в Іісу́с в дім нача́льника і поба́чив сопілкарі́в і наро́д збенте́жений,
24сказа́в їм: ви́йдіть геть, бо не вме́рла ді́вчина, а спить. І насміха́лися з Ньо́го.
25Коли́ ж люде́й було́ ви́проваджено, Він, увійшо́вши, взяв її́ за ру́ку, і ді́вчина вста́ла.
26І рознесла́ся чу́тка про це по всій землі́ тій.