Читання днячетвер
На утрені
Мф. 27:27–32 Євангеліє від Матфея
зач. 11227Тоді́ во́їни прави́теля, взя́вши Іісу́са в прето́рію, зібра́ли на Ньо́го весь полк
28і, роздягну́вши Його́, одягли́ на Ньо́го багряни́цю;
29і, сплі́вши віне́ць з те́рну, покла́ли Йому́ на го́лову, і дали́ Йому́ в пра́ву ру́ку трости́ну; і, стаючи́ пе́ред Ним на колі́на, глузува́ли з Ньо́го, ка́жучи: ра́дуйся, Ца́рю Іуде́йський!
30і плюва́ли на Ньо́го, і, взя́вши трости́ну, би́ли Його́ по голові́.
31А коли́ наглуми́лись над Ним, зняли́ з Ньо́го багряни́цю, і вдягли́ Його́ в о́дяг Його́, і повели́ Його́ на розп’я́ття.
32Вихо́дячи, вони́ зустрі́ли одного́ кирине́янина, на ім’я́ Си́мон; і приму́сили цього́ нести́ хрест Його́.
На літургії
Апостол
Ризі 1 Кор. 1:18–24 Перше послання до Коринфян
зач. 12518Бо сло́во про хрест для тих, хто ги́не, безу́мство є, а для нас, хто спаса́ємось, – си́ла Бо́жа.
19Бо напи́сано: погублю́ му́дрість мудреці́в, і ро́зум розу́мних відки́ну.
20Де мудре́ць? де кни́жник? де допи́тливий ві́ку цього́? Чи не оберну́в Бог му́дрість сві́ту цього́ на безу́мство?
21Бо коли́ світ своє́ю му́дрістю не пізна́в Бо́га в прему́дрості Бо́жій, то благоуго́дно було́ Бо́гові безу́мством про́повіді спасти́ ві́руючих.
22Бо й іуде́ї вимага́ють чуде́с, і е́лліни шука́ють му́дрості;
23а ми пропові́дуємо Христа́ розп’я́того, для іуде́їв споку́са, а для е́ллінів безу́мство,
24для сами́х же покли́каних, іуде́їв і е́ллінів, – Христа́, Бо́жу си́лу і Бо́жу прему́дрість;
Ряд. Рим. 15:17–29 Послання до Римлян
зач. 11817Ото́ж я мо́жу похвали́тися в Іісу́сі Христі́ в то́му, що стосу́ється Бо́га,
18бо не нава́жуюсь сказа́ти що- не́будь таке́, чого́ не сотвори́в Христо́с че́рез ме́не, в підко́ренні язи́чників ві́рі, сло́вом і ді́лом,
19си́лою знаме́нь і чуде́с, си́лою Ду́ха Бо́жого, так що благові́стя Христо́ве розповсю́джено мно́ю від Ієрусали́ма і око́лиць до Іллі́рику.
20Прито́му я стара́вся пропові́дувати не там, де вже було́ відо́ме ім’я́ Христо́ве, щоб не ство́рювати на чужі́й осно́ві,
21але́, як напи́сано: ті, кому́ не звіща́лось про Ньо́го, поба́чать, і ті, що не чу́ли, дізна́ються.
22Са́ме це бага́то разі́в і перешкоджа́ло мені́ прийти́ до вас.
23Тепе́р же, не ма́ючи тако́го мі́сця в цих краї́нах, а з да́вніх літ ма́ючи бажа́ння прийти́ до вас,
24як ті́льки ви́рушу в доро́гу до Іспа́нії, прийду́ до вас. Бо наді́юсь, що, прохо́дячи, поба́чусь з ва́ми і що ви проведе́те мене́ туди́ пі́сля то́го, як я наті́шусь, хо́ча б частко́во, спілкува́нням з ва́ми.
25А тепе́р я йду до Ієрусали́ма, щоб послужи́ти святи́м,
26бо Македо́нія і Аха́ія стара́ються зібра́ти де́яке подая́ння для бі́дних між святи́ми в Ієрусали́мі.
27Стара́ються, але́ й боржники́ вони́ пе́ред ни́ми. Бо коли́ язи́чники ста́ли уча́сниками в ї́хньому духо́вному, то пови́нні і їм послужи́ти в тіле́сному.
28Ви́конавши це і ві́рно вручи́вши їм цей плід стара́нності, я ви́рушу че́рез ва́ші місця́ до Іспа́нії,
29і впе́внений, що коли́ прийду́ до вас, то прийду́ з по́вним благослові́нням благові́стя Христо́вого.
і за п’ятницю (під зачало) Рим. 16:1–16 Послання до Римлян
зач. 1201Поруча́ю вам Фи́ву, сестру́ на́шу, диякони́су Це́ркви Кенхре́йської.
2Приймі́ть її́ для Го́спода, як ли́чить святи́м, і допоможі́ть їй, в чо́му вона́ ма́тиме потре́бу у вас, бо і вона́ була́ помічни́цею багатьо́м і мені́ само́му.
3Віта́йте Прискі́ллу та Акі́лу, співробі́тників мої́х у Христі́ Іісу́сі,
4(котрі́ го́лову свою́ поклада́ли за мою́ ду́шу, яки́м не я оди́н дя́кую, але́ й усі́ Церкви́ з язи́чників) і дома́шню ї́хню це́ркву.
5Віта́йте улю́бленого мого́ Епене́та, яки́й є нача́ток Аха́ії для Христа́.
6Віта́йте Маріа́м, яка́ бага́то труди́лася для нас.
7Віта́йте Андроні́ка і Юні́ю, ро́дичів мої́х і в’я́знів зі мно́ю, які́ просла́вилися між Апо́столами і ще рані́ше ме́не уві́рували в Христа́.
8Віта́йте Амплі́я, улю́бленого мені́ в Го́споді.
9Віта́йте Урба́на, співробі́тника на́шого у Христі́, і Ста́хія, улю́бленого мені́.
10Віта́йте Апе́ллеса, ви́пробуваного у Христі́. Віта́йте ві́рних з до́му Аристову́ла.
11Віта́йте Іродіо́на, ро́дича мого́. Віта́йте з дома́шніх Нарки́сса тих, які́ в Го́споді.
12Віта́йте Трифе́ну і Трифо́су, які́ тру́дяться в Го́споді. Віта́йте улю́блену Перси́ду, яка́ бага́то потруди́лася у Го́споді.
13Віта́йте Ру́фа, ви́браного в Го́споді, і ма́тір його́ і мою́.
14Віта́йте Асинкри́та, Фле́гонта, Є́рма, Патро́ва, Єрмі́я та і́нших з ни́ми браті́в.
15Віта́йте Філоло́га та Ю́лію, Нире́я і сестру́ його́, і Олімпа́на, і всіх з ни́ми святи́х.
16Віта́йте оди́н о́дного з цілува́нням святи́м. Віта́ють вас усі́ Церкви́ Христо́ві.
Євангеліє
Ризі Мк. 15:16–32 Євангеліє від Марка
зач. 6716Во́їни відвели́ Його́ всере́дину дво́ру, то́бто в прето́рію, і зібра́ли весь полк,
17і одягли́ Його́ в багряни́цю, та сплі́вши терно́вий віне́ць, покла́ли на Ньо́го;
18і почали́ віта́ти Його́: ра́дуйся, Царю́ Іуде́йський!
19І би́ли Його́ трости́ною по голові́, і плюва́ли на Ньо́го та, ста́вши на колі́на, кла́нялись Йому́.
20Коли́ ж наглуми́лися з Ньо́го, зняли́ з Ньо́го багряни́цю, одягли́ Його́ у вла́сний о́дяг і повели́ Його́, щоб розіп’я́сти.
21І приму́сили одного́ перехо́жого, яки́й ішо́в з по́ля, яко́гось кирине́янина Си́мона, ба́тька Олекса́ндра і Ру́фа, нести́ хрест Його́.
зач. 6822І привели́ Його́ на мі́сце Голго́фу, що означа́є: Ло́бне мі́сце.
23І дава́ли Йому́ пи́ти вино́ зі сми́рною; але́ Він не прийня́в.
24Ті, що розпина́ли Його́, діли́ли о́дяг Його́, ки́даючи же́реб, кому́ що взя́ти.
25Була́ тре́тя годи́на і розп’я́ли Його́.
26І був на́пис вини́ Його́: Цар Іуде́йський.
27З Ним розп’я́ли двох розбі́йників, одного́ право́руч, а дру́гого ліво́руч Ньо́го.
28І збуло́ся сло́во Писа́ння: і до злочи́нців причи́слений.
29Ті, що прохо́дили, лихосло́вили Його́, кива́ючи го́ловами свої́ми і ка́жучи: ей, Ти, Котри́й руйну́єш храм і за три дні буду́єш!
30спаси́ Себе́ Само́го і зійди́ з хреста́.
31Так са́мо і первосвяще́нники з кни́жниками, глузу́ючи, говори́ли оди́н о́дному: і́нших спаса́в, а Себе́ не мо́же спасти́!
32Христо́с, Цар Ізра́їлів, хай тепе́р зі́йде з хреста́, щоб ми ба́чили, і уві́руємо. І розп’я́ті з Ним ганьби́ли Його́.
Ряд. Мф. 12:46–13:3 Євангеліє від Матфея
зач. 4912:46Коли́ ж Він ще говори́в до наро́ду, Ма́ти і брати́ Його́ стоя́ли надво́рі, бажа́ючи говори́ти з Ним.
47І хтось сказа́в Йому́: он Ма́ти Твоя́ і брати́ Твої́ стоя́ть надво́рі і бажа́ють говори́ти з Тобо́ю.
48Він же відпові́в тому́, що говори́в до Ньо́го: хто Ма́ти Моя́? і хто брати́ Мої́?
49І, показа́вши руко́ю Своє́ю на у́чнів Свої́х, сказа́в: ось ма́ти Моя́ і брати́ Мої́;
50бо, хто вико́нуватиме во́лю Отця́ Мого́ Небе́сного, той Мені́ брат, і сестра́, і ма́ти.
13:1Того́ ж дня, ви́йшовши з до́му, Іісу́с сів бі́ля мо́ря.
2І зібра́лось до Ньо́го бага́то наро́ду, так що Йому́ довело́ся ввійти́ в чо́вен і сі́сти; а весь наро́д стоя́в на бе́резі.
3І повча́в їх бага́то при́тчами, ка́жучи: Ось ви́йшов сія́ч сі́яти;
і за п’ятницю (під зачало) Мф. 13:4–9 Євангеліє від Матфея
зач. 504і коли́ він сі́яв, одне́ зерно́ впа́ло при доро́зі, і прилеті́ли птахи́ і поклюва́ли його́;
5і́нше впа́ло на місця́ кам’яни́сті, де небага́то було́ землі́, і ско́ро зійшло́, бо земля́ була́ неглибо́ка.
6Коли́ ж зійшло́ со́нце, зів’я́ло, і, не ма́ючи ко́реня, засо́хло;
7і́нше впа́ло в терни́, і ви́росли терни́ і заглуши́ли його́;
8і́нше впа́ло на до́бру зе́млю і принесло́ плід: одне́ в стокра́т, а дру́ге в шістдеся́т, і́нше в три́дцять.
9Хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!
На цей день із 10 липня переноситься служба покладенню чесної ризи Господа нашого Іісуса Христа. На утрені — величання: «Вgличаgм Тя, Живодавчg Христg, и почитаgм вси Божgствgнныя ризы Твоgя чgстноg положgниg»