Читання дняпонеділок

На утрені

Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея

зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.

28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;

29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;

30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.

На літургії

Апостол

Діян. 21:8–14 Діяння святих апостолів

зач. 458А на дру́гий день Па́вел і ми, що були́ з ним, ви́йшовши, прийшли́ до Кеса́рії і, увійшо́вши в дім Фили́па благові́сника, одного́ з семи́ дия́конів, залиши́лись у ньо́го.

9У ньо́го було́ чоти́ри до́чки діви́ці, які́ пророкува́ли.

10Тим ча́сом, як ми перебува́ли у них бага́то днів, прийшо́в з Іуде́ї яки́йсь проро́к, на ім’я́ Ага́в,

11і, увійшо́вши до нас, він взяв Па́влів по́яс і, зв’яза́вши свої́ ру́ки й но́ги, сказа́в: так гово́рить Дух Святи́й: му́жа, яко́му нале́жить цей по́яс, так зв’я́жуть іуде́ї в Ієрусали́мі і ви́дадуть в ру́ки язи́чників.

12Коли́ ж ми почу́ли це, то і ми, і місце́ві проси́ли, щоб він не ходи́в до Ієрусали́ма.

13Але́ Па́вел у ві́дповідь сказа́в: що ви ро́бите? що пла́чете і засму́чуєте се́рце моє́? я не ті́льки хо́чу бу́ти в’я́знем, а гото́вий поме́рти в Ієрусали́мі за ім’я́ Го́спода Іісу́са.

14Коли́ ж ми не змогли́ умо́вити його́, то заспоко́їлись, сказа́вши: хай бу́де во́ля Госпо́дня!

Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Євангеліє

Ін. 14:27–15:7 Євангеліє від Іоанна

14:27Мир залиша́ю вам, мир Мій даю́ вам; не так, як світ дає́, Я даю́ вам. Хай не триво́житься се́рце ва́ше і хай не страха́ється.

зач. 4928Ви чу́ли, що Я сказа́в вам: іду́ від вас і прийду́ до вас. Коли́ б ви люби́ли Мене́, то зраді́ли б, що Я сказа́в: іду́ до Отця́; бо Оте́ць Мій бі́льший за Ме́не.

29І ось, Я сказа́в вам про те, пе́рше ніж збуло́ся, щоб ви пові́рили, коли́ збу́деться.

30Вже небага́то Мені́ говори́ти з ва́ми; бо йде князь сві́ту цього́, і в Мені́ не ма́є нічо́го.

31Але́ щоб світ знав, що Я люблю́ Отця́ і, як запові́в Мені́ Оте́ць, так і творю́: вста́ньте, піде́мо зві́дси.

зач. 5015:1Я є і́стинна виногра́дна лоза́, а Оте́ць Мій – виногра́дар.

2Вся́ку гі́лку в Ме́не Він відсіка́є, що не плодоно́сить, і вся́ку, що плодоно́сить, очища́є, щоб бі́льше принесла́ пло́ду.

3Ви вже очи́щені че́рез сло́во, яке́ Я пропові́дував вам.

4Перебува́йте в Мені́, і Я у вас. Як гі́лка не мо́же прино́сити пло́ду сама́ від се́бе, якщо́ не бу́де на ло́зі: так і ви, якщо́ не бу́дете в Мені́.

5Я є лоза́, а ви гілки́; хто перебува́є в Мені́, і Я в ньо́му, той прино́сить бага́то пло́ду; бо без Ме́не не мо́жете роби́ти нічо́го.

6Хто не перебува́тиме в Мені́, той бу́де відки́нутий геть, як гі́лка, і засо́хне; а такі́ гілки́ збира́ють і ки́дають у вого́нь, і вони́ згоря́ють.

7Якщо́ перебува́тимете в Мені́ і слова́ Мої́ у вас бу́дуть, то, чого́ ви забажа́єте, просі́ть, і бу́де вам.

Прп. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.