Читання днясереда
На літургії
Апостол
Діян. 8:18–25 Діяння святих апостолів
зач. 1918Си́мон же, поба́чивши, що че́рез поклада́ння рук апо́стольських подає́ться Дух Святи́й, прині́с їм гро́ші,
19ка́жучи: да́йте і мені́ вла́ду цю, щоб той, на ко́го я покладу́ ру́ки, оде́ржував Ду́ха Свято́го.
20Але́ Петро́ сказа́в йому́: хай срі́бло твоє́ бу́де з тобо́ю на поги́бель, бо ти поми́слив отри́мати дар Бо́жий за гро́ші.
21Нема́ для те́бе в цьо́му ні ча́стки, ні до́лі, бо се́рце твоє́ не пра́ве пе́ред Бо́гом.
22Ото́ж пока́йся в цьо́му гріху́ твоє́му і блага́й Бо́га, щоб відпусти́в тобі́ по́мисел се́рця твого́;
23бо ба́чу тебе́ по́вного жо́вчі гірко́ї і в пу́тах непра́вди.
24Си́мон же сказа́в у ві́дповідь: помолі́ться за ме́не до Го́спода, щоб мене́ ніщо́ не спітка́ло із ска́заного ва́ми.
25Вони́ ж, засві́дчивши та пропові́давши сло́во Госпо́днє, поверну́лися до Ієрусали́ма, і в багатьо́х се́лах Самарі́йських пропові́дували Єва́нгеліє.
Прав. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів
зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,
23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.
24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.
25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики
26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.
6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.
зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.
Євангеліє
Ін. 6:35–39 Євангеліє від Іоанна
35Іісу́с сказа́в їм: Я є хліб життя́; хто прихо́дить до Ме́не, не відчува́тиме го́лоду, і хто ві́рує в Ме́не, ніко́ли не ма́тиме спра́ги.
зач. 2136Але́ Я вам сказа́в, що ви і ба́чили Мене́, і не ві́руєте.
37Усе́, що дає́ Мені́ Оте́ць, до Ме́не при́йде; і того́, хто прихо́дить до Ме́не, Я не ви́жену геть,
38бо Я зійшо́в з небе́с не для то́го, щоб твори́ти во́лю Мою́, а во́лю Отця́, Котри́й посла́в Мене́.
39Во́ля ж Отця́, Котри́й посла́в Мене́, є та, щоб із то́го, що Він дав Мені́, нічо́го не погуби́ти, а все те воскреси́ти в оста́нній день.
Прав. Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея
зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.
28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;
29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;
30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.