Читання днячетвер

На утрені

Лк. 12:2–12 Євангеліє від Луки

зач. 632Нема́ нічо́го прихо́ваного, що не відкри́лося б, і тає́много, чого́ б не дізна́лися.

3Тому́ те, що ви сказа́ли в пітьмі́, почу́ється при сві́тлі; і що говори́ли на ву́хо в буди́нках, те бу́де проголо́шене на покрі́влях.

4Кажу́ ж вам, дру́зям Мої́м: не бі́йтесь тих, що вбива́ють ті́ло і по́тім нічо́го бі́льше зроби́ти не мо́жуть;

5але́ скажу́ вам, кого́ боя́тися: бі́йтеся Того́, Хто ма́є вла́ду пі́сля вби́вства вки́нути в геє́ну: так, кажу́ вам, Того́ бі́йтеся.

6Чи не п’ять мали́х птахі́в продаю́ться за два асса́рія? і жо́ден з них не забу́тий Бо́гом.

7А у вас і воло́сся на голові́ все порахо́ване. О́тже, не бі́йтесь; ви доро́жчі за багатьо́х мали́х птахі́в.

зач. 648Кажу́ ж вам: ко́жного, хто ви́знає Мене́ пе́ред людьми́, і Син Людськи́й ви́знає його́ пе́ред А́нгелами Бо́жими;

9а хто зрече́ться Мене́ пе́ред людьми́, той відки́нутий бу́де пе́ред А́нгелами Бо́жими.

10І ко́жному, хто ска́же сло́во на Си́на Людсько́го, прости́ться; а хто ска́же хулу́ на Свято́го Ду́ха, тому́ не прости́ться.

11Коли́ ж приведу́ть вас у синаго́ги, до прави́телів і воло́дарів, не турбу́йтесь, як і що відповіда́ти, або що говори́ти,

12бо в той час Святи́й Дух навчи́ть вас, що тре́ба говори́ти.

На літургії

Апостол

Діян. 2:38–43 Діяння святих апостолів

зач. 638Петро́ ж сказа́в їм: пока́йтесь, і хай хре́ститься ко́жен з вас в ім’я́ Іісу́са Христа́ для про́щення гріхі́в; і при́ймете дар Свято́го Ду́ха,

39бо вам нале́жить обі́тниця і ді́тям ва́шим і всім да́льнім, кого́ ті́льки покли́че Госпо́дь Бог наш.

40І і́ншими багатьма́ слова́ми він сві́дчив і умовля́в, ка́жучи: спаса́йтесь від ро́ду цього́ розбе́щеного.

41Ото́ж ті, які́ охо́че прийняли́ сло́во його́, хрести́лися; і приєдна́лося того́ дня бли́зько трьох ти́сяч душ.

42Вони́ ж пості́йно перебува́ли у вче́нні Апо́столів, в єдна́нні та перело́мленні хлі́ба і в моли́твах.

43Був же на ко́жній душі́ страх; і бага́то чуде́с і знаме́нь здійсни́лося че́рез Апо́столів у Ієрусали́мі.

Вмч. Діян. 12:1–11 Діяння святих апостолів

зач. 291В той час цар І́род підня́в ру́ки на де́кого з тих, що нале́жали до Це́ркви, щоб заподі́яти їм зло,

2і мече́м уби́в Я́кова, бра́та Іоа́ннового.

3А поба́чивши, що це подо́бається іуде́ям, пі́сля то́го взяв і Петра́, – тоді́ були́ дні опрі́сноків, –

4і, схопи́вши його́, посади́в у темни́цю; і наказа́в чотирьо́м четвери́цям во́їнів стерегти́ його́, ма́ючи на́мір пі́сля Па́схи ви́вести його́ до наро́ду.

5Ото́ж Петра́ стерегли́ в темни́ці, а тим ча́сом Це́рква щи́ро моли́лась за ньо́го Бо́гові.

6Коли́ ж І́род хоті́в ви́вести його́, тіє́ї но́чі Петро́ спав між двома́ во́їнами, ску́тий двома́ ланцюга́ми, і сторо́жа бі́ля двере́й стерегла́ темни́цю.

7І ось, предста́в А́нгел Госпо́дній, і сві́тло ося́яло темни́цю і, штовхну́вши Петра́ в бік, він розбуди́в його́ і сказа́в: встань шви́дше. І впа́ли ланцюги́ з його́ рук.

8І сказа́в йому́ А́нгел: підпережи́сь і взу́йся. Він зроби́в так. По́тім гово́рить йому́: одягни́ оде́жу твою́ і йди за мно́ю.

9Петро́ ви́йшов і попрямува́в за ним, не зна́ючи, що ро́блене А́нгелом було́ в ді́йсності, а ду́мав, що ба́чить виді́ння.

10Пройшо́вши пе́ршу й дру́гу сторо́жу, вони́ прийшли́ до залі́зної бра́ми, що вела́ до мі́ста, яка́ сама́ собо́ю відчини́лася їм: вони́ ви́йшли, і пройшли́ одну́ ву́лицю, і ра́птом А́нгела не ста́ло з ним.

11Тоді́ Петро́, опам’ята́вшись, сказа́в: тепе́р я ба́чу воі́стину, що Госпо́дь посла́в А́нгела Свого́ і звільни́в мене́ від руки́ І́родової та від усьо́го, чого́ чека́в наро́д іуде́йський.

Євангеліє

Ін. 3:1–15 Євангеліє від Іоанна

зач. 81Був же чолові́к з фарисе́їв, на ім’я́ Никоди́м, із нача́льників іуде́йських.

2Він вночі́ прийшо́в до Іісу́са і сказа́в Йому́: Равві́! ми зна́ємо, що Ти Учи́тель, Яки́й прийшо́в від Бо́га; бо таки́х чуде́с, які́ Ти тво́риш, ніхто́ не мо́же твори́ти, якщо́ не бу́де з ним Бог.

3Іісу́с сказа́в йому́ у ві́дповідь: і́стинно, і́стинно кажу́ тобі́, якщо́ хто не наро́диться зви́ще, не мо́же ба́чити Ца́рства Бо́жого.

4Никоди́м гово́рить Йому́: як мо́же люди́на роди́тися, бу́дучи старо́ю? хіба́ вона́ мо́же вдру́ге ввійти́ в утро́бу ма́тері своє́ї і народи́тися?

5Іісу́с відпові́в: і́стинно, і́стинно кажу́ тобі́, якщо́ хто не наро́диться від води́ і Ду́ха, не мо́же увійти́ в Ца́рство Бо́же.

6Наро́джене від пло́ті є плоть, а наро́джене від Ду́ха є дух.

7Не диву́йся тому́, що Я сказа́в тобі́: тре́ба вам роди́тися зви́ще.

8Дух ди́хає, де хо́че, і го́лос його́ чу́єш, але́ не зна́єш, зві́дки він прихо́дить і куди́ йде: так бува́є з ко́жною люди́ною, наро́дженою від Ду́ха.

9Никоди́м сказа́в Йому́ у ві́дповідь: як це мо́же бу́ти?

10Іісу́с відпові́в йому́ і сказа́в: ти – учи́тель Ізра́їлів, і чи цього́ не зна́єш?

11І́стинно, і́стинно кажу́ тобі́: Ми гово́римо про те, що зна́ємо, і сві́дчимо про те, що ба́чили, а ви сві́дчення На́шого не прийма́єте.

12Якщо́ Я сказа́в вам про земне́ і ви не ві́рите, то як пові́рите, коли́ бу́ду говори́ти вам про небе́сне?

зач. 913Ніхто́ не схо́див на не́бо, ті́льки Той, Хто зійшо́в з небе́с, Син Людськи́й, Су́щий на небеса́х.

14І як Мойсе́й возні́с змі́я в пусти́ні, так нале́жить підне́сеному бу́ти Си́нові Людсько́му,

15щоб ко́жен, хто ві́рує в Ньо́го, не заги́нув, а мав життя́ ві́чне.

Вмч. Ін. 15:17–16:2 Євангеліє від Іоанна

зач. 5215:17Це заповіда́ю вам: щоб ви люби́ли оди́н о́дного.

18Якщо́ світ вас нена́видить, зна́йте, що Мене́ рані́ше вас знена́видів.

19Якби́ ви були́ від сві́ту, то світ люби́в би своє́; а як ви не від сві́ту, а Я ви́брав вас від сві́ту, тому́ нена́видить вас світ.

20Пам’ята́йте сло́во, яке́ Я сказа́в вам: раб не бі́льший за госпо́даря свого́. Якщо́ Мене́ гони́ли, то гони́тимуть і вас; якщо́ Моє́ сло́во підстеріга́ли, бу́дуть підстеріга́ти і ва́ше.

21Та все те чини́тимуть вам за ім’я́ Моє́, тому́ що не зна́ють Того́, Хто посла́в Мене́.

22Якби́ Я не прийшо́в і не говори́в їм, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р не ма́ють ви́правдання за гріх свій.

23Хто нена́видить Мене́, той нена́видить і Отця́ Мого́.

24Коли́ б Я не твори́в се́ред них діл, яки́х ніхто́ і́нший не сотвори́в, то не ма́ли б гріха́; а тепе́р і ба́чили, і знена́виділи і Мене́ і Отця́ Мого́.

25Але́ хай спра́вдиться сло́во, напи́сане в зако́ні ї́хньому: знена́виділи Мене́ даре́мно.

26Коли́ ж при́йде Уті́шитель, Яко́го Я пошлю́ вам від Отця́, Дух і́стини, Яки́й від Отця́ вихо́дить, Він бу́де сві́дчити про Ме́не;

27та́кож і ви бу́дете сві́дчити, бо ви споча́тку зі Мно́ю.

16:1Це сказа́в Я вам, щоб ви не спокуси́лися.

2Ви́женуть вас із синаго́г; при́йде на́віть час, коли́ вся́кий, хто вбива́тиме вас, бу́де ду́мати, що тим він слу́жить Бо́гові.