Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Діяння святих апостолів
Глава 2
зач. 3 1 Коли́ наста́в день П’ятидеся́тниці, всі вони́ були́ одноду́шно ра́зом.
2 І ра́птом ста́вся шум з не́ба, ні́би від си́льного ві́тру, і напо́внив уве́сь дім, де вони́ знахо́дились.
3 І з’яви́лись їм розді́лені язики́, мов вогне́нні, і почи́ли по одно́му на ко́жному з них.
4 І спо́внилися всі Ду́ха Свято́го, і почали́ говори́ти і́ншими мо́вами, як Дух дава́в їм провіща́ти.
5 В Ієрусали́мі ж перебува́ли іуде́ї, лю́ди побо́жні, з уся́кого наро́ду під не́бом.
6 Коли́ ста́вся цей шум, зібра́вся наро́д і збенте́жився; бо ко́жний чув їх, що вони́ гово́рять його́ мо́вою.
7 І всі були́ вра́жені і дивува́лись, ка́жучи оди́н о́дному: чи не всі ці, які гово́рять, галіле́яни?
8 Як же ми чу́ємо ко́жен свою́ мо́ву, в які́й народи́лися,
9 па́рфяни, і мі́дяни, і еламі́ти, і жи́телі Месопота́мії, Іуде́ї і Каппадокі́ї, По́нту та Асі́ї,
10 Фрігі́ї і Памфілі́ї, Єги́пту і краї́в Лі́вії, приле́глих до Кирине́ї, і ті, що прийшли́ з Ри́му, іуде́ї та прозелі́ти,
11 кри́тяни й араві́тяни, чу́ємо, що вони́ гово́рять на́шими мо́вами про вели́кі діла́ Бо́жі?
12 І дивува́лися всі і, не розумі́ючи, каза́ли оди́н о́дному: що це зна́чить?
13 А і́нші, насміха́ючись, говори́ли: вони́ напили́ся соло́дкого вина́.
зач. 4 14 Петро́ ж, ста́вши з одинадцятьма́, підви́щив го́лос свій і промо́вив до них: мужі́ іуде́йські, і всі жи́телі Ієрусали́ма! хай це бу́де відо́мо вам, і ви́слухайте слова́ мої́:
15 вони́ не п’я́ні, як ви ду́маєте, бо за́раз тре́тя годи́на дня;
16 але́ це те, що провіща́в проро́к Іоі́ль:
17 і бу́де в оста́нні дні, гово́рить Бог, зіллю́ Я від Ду́ха Мого́ на вся́ку плоть; і бу́дуть пророкува́ти сини́ ва́ші й до́чки ва́ші, і юнаки́ ва́ші виді́ння ба́читимуть, і ста́рці ва́ші сновиді́ннями наста́влені бу́дуть.
18 І на рабі́в Мої́х і на раби́нь Мої́х у ті дні зіллю́ від Ду́ха Мого́, і бу́дуть пророкува́ти.
19 І покажу́ чудеса́ вгорі́ на не́бі і знаме́ння внизу́ на землі́, кров і вого́нь і курі́ння ди́му.
20 Со́нце перетво́риться у те́мряву, і мі́сяць у кров, перш ніж при́йде день Госпо́дній, вели́кий і сла́вний.
21 І бу́де: вся́кий, хто призове́ ім’я́ Госпо́днє, спасе́ться.
зач. 5 22 Мужі́ ізра́їльські! Ви́слухайте слова́ ці: Іісу́са Назоре́я, Му́жа, засві́дченого вам від Бо́га си́лами й чудеса́ми і знаме́ннями, які́ Бог сотвори́в че́рез Ньо́го се́ред вас, як і самі́ зна́єте,
23 Цього́ за пе́вною ра́дою і передба́ченням Бо́жим зра́дженого, ви взя́ли і, пригвозди́вши рука́ми беззако́нних, уби́ли;
24 але́ Бог воскреси́в Його́, розірва́вши пу́та сме́рті, тому́ що їй неможли́во було́ втри́мати Його́.
25 Бо Дави́д гово́рить про Ньо́го: я ба́чив Го́спода пе́ред собо́ю завжди́, бо Він право́руч ме́не, щоб я не похитну́вся.
26 Від то́го зраді́ло се́рце моє́ і звесели́вся язи́к мій; на́віть і плоть моя́ спочи́не в упова́нні,
27 бо Ти не зали́шиш душі́ моє́ї в пе́клі і не даси́ш свято́му Твоє́му поба́чити тлі́ння.
28 Ти дав мені́ пізна́ти путь життя́; Ти спо́вниш мене́ ра́дістю пе́ред лице́м Твої́м.
29 Мужі́ бра́ття! хай бу́де дозво́лено з дерзнові́нням сказа́ти вам про праотця́ Дави́да, що він і поме́р і похо́ваний, і гроб його́ у нас до цього́ дня.
30 Бу́дучи ж проро́ком і зна́ючи, що Бог з кля́твою обіця́в йому́ від пло́ду чре́сл його́ воздви́гнути Христа́ у пло́ті і посади́ти на престо́лі його́,
31 він, передба́чивши, сказа́в про воскресі́ння Христо́ве, що не залиши́ться душа́ Його́ в пе́клі, і плоть Його́ не поба́чить тлі́ння.
32 Цього́ Іісу́са Бог воскреси́в, чо́му всі ми сві́дки.
33 Ото́ж Він, бу́дучи возне́сений десни́цею Бо́жою і прийня́вши від Отця́ обі́тницю Свято́го Ду́ха, да́рував те, що ви ни́ні ба́чите і чу́єте.
34 Бо Дави́д не зійшо́в на небеса́; але́ сам гово́рить: сказа́в Госпо́дь Го́споду моє́му: сиди́ право́руч Ме́не,
35 до́ки покладу́ ворогі́в Твої́х у підні́жжя ніг Твої́х.
36 Ото́ж тве́рдо знай, весь дім Ізра́їлів, що Бог сотвори́в Го́сподом і Христо́м Цього́ Іісу́са, Котро́го ви розп’я́ли.
37 Почу́вши це, вони́ зворуши́лися се́рцем і сказа́ли Петро́ві та і́ншим Апо́столам: що нам роби́ти, мужі́ бра́ття?
зач. 6 38 Петро́ ж сказа́в їм: пока́йтесь, і хай хре́ститься ко́жен з вас в ім’я́ Іісу́са Христа́ для про́щення гріхі́в; і при́ймете дар Свято́го Ду́ха,
39 бо вам нале́жить обі́тниця і ді́тям ва́шим і всім да́льнім, кого́ ті́льки покли́че Госпо́дь Бог наш.
40 І і́ншими багатьма́ слова́ми він сві́дчив і умовля́в, ка́жучи: спаса́йтесь від ро́ду цього́ розбе́щеного.
41 Ото́ж ті, які́ охо́че прийняли́ сло́во його́, хрести́лися; і приєдна́лося того́ дня бли́зько трьох ти́сяч душ.
42 Вони́ ж пості́йно перебува́ли у вче́нні Апо́столів, в єдна́нні та перело́мленні хлі́ба і в моли́твах.
43 Був же на ко́жній душі́ страх; і бага́то чуде́с і знаме́нь здійсни́лося че́рез Апо́столів у Ієрусали́мі.
44 Усі́ ж ві́руючі були́ ра́зом і ма́ли все спі́льне.
45 І продава́ли майно́ і вся́ку вла́сність, і діли́ли між усіма́, зважа́ючи на потре́бу ко́жного.
46 І щодня́ одноду́шно перебува́ли в хра́мі і, перело́млюючи по дома́х хліб, прийма́ли ї́жу в ра́дості та простоті́ се́рця,
47 хва́лячи Бо́га і перебува́ючи в любо́ві в усього́ наро́ду. Госпо́дь же щодня́ наверта́в до Це́ркви тих, хто спаса́вся.