Читання днясереда
На літургії
Апостол
Діян. 2:22–36 Діяння святих апостолів
зач. 522Мужі́ ізра́їльські! Ви́слухайте слова́ ці: Іісу́са Назоре́я, Му́жа, засві́дченого вам від Бо́га си́лами й чудеса́ми і знаме́ннями, які́ Бог сотвори́в че́рез Ньо́го се́ред вас, як і самі́ зна́єте,
23Цього́ за пе́вною ра́дою і передба́ченням Бо́жим зра́дженого, ви взя́ли і, пригвозди́вши рука́ми беззако́нних, уби́ли;
24але́ Бог воскреси́в Його́, розірва́вши пу́та сме́рті, тому́ що їй неможли́во було́ втри́мати Його́.
25Бо Дави́д гово́рить про Ньо́го: я ба́чив Го́спода пе́ред собо́ю завжди́, бо Він право́руч ме́не, щоб я не похитну́вся.
26Від то́го зраді́ло се́рце моє́ і звесели́вся язи́к мій; на́віть і плоть моя́ спочи́не в упова́нні,
27бо Ти не зали́шиш душі́ моє́ї в пе́клі і не даси́ш свято́му Твоє́му поба́чити тлі́ння.
28Ти дав мені́ пізна́ти путь життя́; Ти спо́вниш мене́ ра́дістю пе́ред лице́м Твої́м.
29Мужі́ бра́ття! хай бу́де дозво́лено з дерзнові́нням сказа́ти вам про праотця́ Дави́да, що він і поме́р і похо́ваний, і гроб його́ у нас до цього́ дня.
30Бу́дучи ж проро́ком і зна́ючи, що Бог з кля́твою обіця́в йому́ від пло́ду чре́сл його́ воздви́гнути Христа́ у пло́ті і посади́ти на престо́лі його́,
31він, передба́чивши, сказа́в про воскресі́ння Христо́ве, що не залиши́ться душа́ Його́ в пе́клі, і плоть Його́ не поба́чить тлі́ння.
32Цього́ Іісу́са Бог воскреси́в, чо́му всі ми сві́дки.
33Ото́ж Він, бу́дучи возне́сений десни́цею Бо́жою і прийня́вши від Отця́ обі́тницю Свято́го Ду́ха, да́рував те, що ви ни́ні ба́чите і чу́єте.
34Бо Дави́д не зійшо́в на небеса́; але́ сам гово́рить: сказа́в Госпо́дь Го́споду моє́му: сиди́ право́руч Ме́не,
35до́ки покладу́ ворогі́в Твої́х у підні́жжя ніг Твої́х.
36Ото́ж тве́рдо знай, весь дім Ізра́їлів, що Бог сотвори́в Го́сподом і Христо́м Цього́ Іісу́са, Котро́го ви розп’я́ли.
Євангеліє
Ін. 1:35–51 Євангеліє від Іоанна
зач. 435Дру́гого дня зно́ву стоя́в Іоа́нн та дво́є з його́ у́чнів.
36І, поба́чивши Іісу́са, Котри́й ішо́в, сказа́в: ось А́гнець Бо́жий.
37Почу́вши від ньо́го ці слова́, оби́два у́чні пішли́ за Іісу́сом.
38Іісу́с же, оберну́вшись і поба́чивши, що вони́ йдуть за Ним, гово́рить їм: що ви шука́єте? Вони́ сказа́ли Йому́: Равві́! (що означа́є: учи́тель), де Ти живе́ш?
39Гово́рить їм: піді́ть і поба́чите. Вони́ пішли́ і поба́чили, де Він живе́; і пробули́ у Ньо́го той день. А було́ бли́зько деся́тої годи́ни.
40Оди́н з тих двох, які́ чу́ли від Іоа́нна про Іісу́са і пішли́ за Ним, був Андрі́й, брат Си́мона Петра́.
41Він пе́рший знахо́дить свого́ бра́та Си́мона і ка́же йому́: ми знайшли́ Месі́ю, що означа́є: Христо́с;
42і приві́в його́ до Іісу́са. Іісу́с же, погля́нувши на ньо́го, сказа́в: ти – Си́мон, син Іо́ни; ти нарече́шся Ки́фа, що означа́є ка́мінь (Петро́).
зач. 543На дру́гий день Іісу́с захоті́в йти до Галіле́ї, і знахо́дить Фили́па і ка́же йому́: йди за Мно́ю.
44Фили́п же був з Віфсаї́ди, з одного́ мі́ста з Андрі́єм і Петро́м.
45Фили́п знахо́дить Нафана́їла і ка́же йому́: ми знайшли́ Того́, про Котро́го писа́ли Мойсе́й у зако́ні і проро́ки, Іісу́са, си́на Йо́сифа, з Назаре́ту.
46Але́ Нафана́їл сказа́в йому́: чи мо́же щось до́бре бу́ти з Назаре́ту? Фили́п гово́рить йому́: піди́ і подиви́сь.
47Іісу́с, поба́чивши Нафана́їла, яки́й ішо́в до Ньо́го, гово́рить про ньо́го: ось воі́стину ізраїльтя́нин, у яко́му нема́ лука́вства.
48Нафана́їл гово́рить Йому́: зві́дки Ти мене́ зна́єш? Іісу́с відпові́в йому́: перш ніж покли́кав тебе́ Фили́п, Я ба́чив тебе́ під смоко́вницею.
49Нафана́їл відпові́в Йому́: Равві́! Ти – Син Бо́жий, Ти – Цар Ізра́їлів.
50Іісу́с сказа́в йому́ у ві́дповідь: ти ві́риш, тому́ що Я тобі́ сказа́в: Я ба́чив тебе́ під смоко́вницею; поба́чиш бі́льше цього́.
51І гово́рить йому́: і́стинно, і́стинно кажу́ вам: відни́ні поба́чите не́бо відкри́те і А́нгелів Бо́жих, які́ підніма́ються і спуска́ються до Си́на Людсько́го.