Читання днясубота

На літургії

Апостол

Євр. 10:32–38 Послання до Євреїв

зач. 32532Згада́йте попере́дні дні ва́ші, коли́ ви, бу́вши просві́чені, ви́тримали вели́кий по́двиг стражда́нь,

33то самі́ се́ред ганьби́ й скорбо́т, бу́вши видо́вищем для і́нших, то поділя́ючи у́часть і́нших, які́ були́ в тако́му ж ста́ні;

34бо ви й мої́м кайда́нам співстражда́ли і розграбува́ння майна́ ва́шого прийняли́ з ра́дістю, зна́ючи, що є у вас на небеса́х майно́ кра́ще і немину́ще.

зач. 32635Ото́ж не покида́йте упова́ння ва́шого, яке́ чека́є вели́ка нагоро́да.

36Терпі́ння потрі́бне вам, щоб, ви́конавши во́лю Бо́жу, оде́ржати обі́цяне.

37Бо ще небага́то, зо́всім небага́то, і Гряду́щий при́йде і не забари́ться.

38Пра́ведний ві́рою живи́й бу́де; говоли́ть до то́го душа́ Моя́.

За упокій 1 Сол. 4:13–17 Перше послання до Солунян

зач. 27013Не хо́чу ж, бра́ття, залиши́ти вас у неві́данні про поме́рлих, щоб ви не сумува́ли, як і́нші, що не ма́ють наді́ї.

14Бо, коли́ ми ві́руємо, що Іісу́с поме́р і воскре́с, то й поме́рлих в Іісу́сі Бог приведе́ з Ним.

15Бо це гово́римо вам сло́вом Госпо́днім, що ми, які́ живемо́ і зали́шимося до прише́стя Госпо́днього, не ви́передимо поме́рлих,

16тому́ що Сам Госпо́дь в час спові́щення, при го́лосі Арха́нгела і труби́ Бо́жої, зі́йде з не́ба, і ме́ртві у Христі́ воскре́снуть рані́ше;

17по́тім ми, що залиши́лись живи́ми, ра́зом з ни́ми бу́демо підне́сені на хма́рах назу́стріч Го́споду у пові́трі, і так завжди́ з Го́сподом бу́демо.

Євангеліє

Мк. 2:14–17 Євангеліє від Марка

14Прохо́дячи, поба́чив Він Ле́вія Алфе́євого, що сиді́в бі́ля ми́тниці, і сказа́в йому́: йди за Мно́ю. І він, вста́вши, пішо́в за Ним.

15І коли́ Іісу́с возлежа́в у до́мі його́, возлежа́ли з Ним і у́чні Його́ і бага́то ми́тарів та грі́шників: бо бага́то їх було́, і вони́ йшли за Ним.

16Кни́жники й фарисе́ї, поба́чивши, що Він їсть з ми́тарями і грі́шниками, говори́ли у́чням Його́: як це Він їсть і п’є з ми́тарями і грі́шниками?

17Почу́вши це, Іісу́с гово́рить їм: не здоро́ві потребу́ють лі́каря, а хво́рі; Я прийшо́в покли́кати не пра́ведників, а грі́шників до покая́ння.

За упокій Ін. 5:24–30 Євангеліє від Іоанна

зач. 1624Істинно, і́стинно кажу́ вам: хто сло́во Моє́ слу́хає і ві́рить у То́го, Хто посла́в Мене́, той ма́є ві́чне життя́, і на суд не прихо́дить, а перейшо́в від сме́рті в життя́.

25І́стинно, і́стинно кажу́ вам: наста́не час і наста́в уже́, коли́ ме́ртві почу́ють го́лос Си́на Бо́жого і, почу́вши, оживу́ть.

26Бо як Оте́ць ма́є життя́ в Само́му Собі́, так і Си́нові дав ма́ти життя́ в Само́му Собі́.

27І дав Йому́ вла́ду суд твори́ти, бо Він є Син Людськи́й.

28Не диву́йтесь цьому́, бо настає́ час, коли́ всі, хто в гроба́х, почу́ють го́лос Си́на Бо́жого;

29і ви́йдуть ті, хто твори́в добро́, у воскресі́ння життя́, а ті, хто чини́в зло – у воскресі́ння су́ду.

30Я нічо́го не мо́жу твори́ти Сам від Се́бе. Як чу́ю, так і суджу́, і суд Мій пра́ведний; бо не шука́ю Моє́ї во́лі, а во́лі Отця́, Котри́й посла́в Мене́.