Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Послання до Євреїв

Глава 10

зач. 323 1 Зако́н, ма́ючи тінь майбу́тніх благ, а не сам о́браз рече́й, одни́ми й ти́ми ж же́ртвами, які́ щоро́ку пості́йно прино́сяться, ніко́ли не мо́же зроби́ти доскона́лими тих, що прихо́дять з ни́ми.

2 Іна́кше їх переста́ли б прино́сити, бо ті, що прино́сять же́ртву, оди́н раз очи́стившись, не ма́ли б уже́ ні́якої свідо́мості грі́хів.

3 Але́ же́ртвами щоро́ку нага́дується про гріхи́,

4 бо неможли́во, щоб кров теля́т і козлі́в зни́щувала гріхи́.

5 Тому́ Христо́с, вхо́дячи у світ, гово́рить: же́ртви і прине́сення Ти не захоті́в, але́ ті́ло приготува́в Мені́.

6 Всеспа́лення і же́ртви за гріх неуго́дні Тобі́.

7 Тоді́ Я сказа́в: ось, іду́, як на поча́тку кни́ги напи́сано про Мене́, ви́конати во́лю Твою́, Бо́же.

8 Сказа́вши пе́рше, що ні же́ртви, ні прине́сення, ні всеспа́лення, ні же́ртви за гріх, – які́ прино́сяться за зако́ном, – Ти не захоті́в і не благоволи́в,

9 по́тім дода́в: ось, іду́ ви́конати во́лю Твою́, Бо́же. Скасо́вує пе́рше, щоб встанови́ти дру́ге.

10 За ціє́ю-то во́лею ми освя́чені одноразо́вим прине́сенням ті́ла Іісу́са Христа́.

11 І вся́кий свяще́нник щодня́ стої́ть у служі́нні, та багаторазо́во прино́сить одні́ і ті са́мі же́ртви, які́ ніко́ли не мо́жуть зни́щити гріхі́в.

12 Він же, прині́сши одну́ же́ртву за гріхи́, наза́вжди сів право́руч Бо́га,

13 чека́ючи да́лі, до́ки вороги́ Його́ бу́дуть покла́дені у підні́жжя ніг Його́.

14 Бо Він одни́м прине́сенням наза́вжди вдоскона́лив тих, що освя́чуються.

15 Про це сві́дчить нам і Дух Святи́й, бо ска́зано:

16 ось заві́т, яки́й заповіда́ю їм пі́сля тих днів, гово́рить Госпо́дь: вкладу́ зако́ни Мої́ в серця́ ї́хні, і в думка́х ї́хніх напишу́ їх,

17 і гріхі́в ї́хніх та беззако́нь ї́хніх не згада́ю бі́льше.

18 А де про́щення гріхі́в, там не потрі́бне прине́сення за них.

зач. 324 19 Ото́ж, бра́ття, ма́ючи дерза́ння вхо́дити до святи́лища посере́дництвом Кро́ві Іісу́са Христа́, доро́гою ново́ю і живо́ю,

20 яку́ Він зно́ву відкри́в нам че́рез заві́су, то́бто плоть Свою́,

21 і ма́ючи вели́кого Свяще́нника над до́мом Бо́жим,

22 приступа́ймо з щи́рим се́рцем, з по́вною ві́рою, кро́пленням очи́стивши серця́ від поро́чної со́вісті, та обми́вши ті́ло водо́ю чи́стою,

23 бу́демо трима́тись спові́дання наді́ї неухи́льно, бо ві́рний Той, Хто обіця́в;

24 бу́демо ува́жними оди́н до о́дного, заохо́чуючи до любо́ві й до́брих діл,

25 не бу́демо залиша́ти зібра́ння свого́, як у де́яких є зви́чай; але́ бу́демо умовля́ти оди́н о́дного, і тим бі́льше, чим бі́льше ба́чите набли́ження того́ дня.

26 Бо коли́ ми, оде́ржавши пізна́ння і́стини, сваві́льно грішимо́, то не остає́ться бі́льше же́ртви за гріхи́,

27 але́ яке́сь страшне́ очі́кування су́ду й лю́тості вогню́, гото́вого поже́рти проти́вників.

28 Якщо́ той, хто зрі́кся зако́ну Мойсе́йового, при двох чи трьо́х сві́дках, без милосе́рдя кара́ється сме́ртю,

29 то наскі́льки бі́льш тяжко́ї ка́ри, ду́маєте, підпаде́ той, хто зневажа́є Си́на Бо́жого і не шану́є як святи́ню Кров заві́ту, яко́ю освя́чений, і Ду́ха благода́ті обража́є?

30 Ми зна́ємо Того́, Хто сказа́в: у Мене́ відо́мщення, Я возда́м, гово́рить Госпо́дь. І ще: Госпо́дь бу́де суди́ти наро́д Свій.

31 Стра́шно впа́сти в ру́ки Бо́га живо́го!

зач. 325 32 Згада́йте попере́дні дні ва́ші, коли́ ви, бу́вши просві́чені, ви́тримали вели́кий по́двиг стражда́нь,

33 то самі́ се́ред ганьби́ й скорбо́т, бу́вши видо́вищем для і́нших, то поділя́ючи у́часть і́нших, які́ були́ в тако́му ж ста́ні;

34 бо ви й мої́м кайда́нам співстражда́ли і розграбува́ння майна́ ва́шого прийняли́ з ра́дістю, зна́ючи, що є у вас на небеса́х майно́ кра́ще і немину́ще.

зач. 326 35 Ото́ж не покида́йте упова́ння ва́шого, яке́ чека́є вели́ка нагоро́да.

36 Терпі́ння потрі́бне вам, щоб, ви́конавши во́лю Бо́жу, оде́ржати обі́цяне.

37 Бо ще небага́то, зо́всім небага́то, і Гряду́щий при́йде і не забари́ться.

38 Пра́ведний ві́рою живи́й бу́де; говоли́ть до то́го душа́ Моя́.

39 Ми ж не з тих, що вага́ються на поги́бель, але́ стоїмо́ у ві́рі на спасі́ння душі́.