Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Послання до Євреїв

Глава 11

1 Ві́ра ж є зді́йснення очі́куваного і впе́вненість у неви́димому.

2 Че́рез не́ї були́ засві́дчені дре́вні.

3 Ві́рою пізнаємо́, що віки́ ство́рені сло́вом Бо́жим, так що з неви́димого ста́лось ви́диме.

4 Ві́рою А́вель прині́с Бо́гові же́ртву кра́щу, ніж Ка́їн, не́ю отри́мав сві́дчення, що він пра́ведний, як засві́дчив Бог про дари́ його́; не́ю він і по сме́рті ще гово́рить.

5 Ві́рою Єно́х пересе́лений був так, що не ба́чив сме́рті; і не ста́ло його́, тому́ що Бог пересели́в його́. Бо ще до пересе́лення свого́ він оде́ржав сві́дчення, що угоди́в Бо́гу.

6 А без ві́ри угоди́ти Бо́гові неможли́во, бо тре́ба, щоб той, хто прихо́дить до Бо́га, ві́рував, що Він є, і тим, хто шука́є Його́, дає́ нагоро́ду.

7 Ві́рою Ной, отри́мавши одкрове́ння про те, що було́ ще неви́диме, благогові́ючи приготува́в ковче́г для врятува́ння свого́ до́му; не́ю осуди́в він весь світ і зроби́вся спадкоє́мцем пра́ведності че́рез ві́ру.

зач. 327 8 Ві́рою Авраа́м скори́вся по́клику йти в краї́ну, яку́ мав оде́ржати у спа́док, і пішо́в, не зна́ючи, куди́ йде.

зач. 328 9 Ві́рою жив він на землі́ обітова́нній, як на чужі́й, і жив у наме́тах з Ісаа́ком та Я́ковом, співспадкоє́мцями тіє́ї ж обі́тниці;

10 бо він чека́в мі́ста, що ма́є осно́ву, худо́жник і будівни́чий яко́го є Бог.

11 Ві́рою і сама́ Са́рра (бу́дучи неплі́дна) оде́ржала си́лу прийня́ти сі́м’я і, незважа́ючи на вік, народи́ла, бо зна́ла, що ві́рний Той, Хто обіця́в.

12 І тому́ від одно́го, і до то́го ж омертві́лого, народи́лось так бага́то, як бага́то зіро́к на не́бі, і як незліче́нний пісо́к на морсько́му бе́резі.

13 Усі́ ці поме́рли у ві́рі, не оде́ржавши обі́тниць, а ті́льки здаля́ ба́чили їх, і раді́ли, та говори́ли про се́бе, що вони́ стра́нники і прише́льці на землі́;

14 бо ті, котрі́ гово́рять так, пока́зують, що вони́ шука́ють вітчи́зни.

15 І коли́ б вони́ в думка́х ма́ли ту вітчи́зну, з яко́ї ви́йшли, то ма́ли б час поверну́тися;

16 але́ вони́ пра́гнули кра́щого, то́бто небе́сного; тому́ і Бог не соро́миться їх, назива́ючи Себе́ ї́хнім Бо́гом; бо Він приготува́в їм мі́сто.

зач. 329 17 Ві́рою Авраа́м, бу́дучи випро́буваним, прині́с у же́ртву Ісаа́ка, і, ма́ючи обі́тницю, прині́с єдиноро́дного,

18 про яко́го було́ ска́зано: в Ісаа́кові назве́ться тобі́ сі́м’я.

19 Бо він ду́мав, що Бог ма́є си́лу і з ме́ртвих воскреси́ти, чому́ і оде́ржав його́ як передві́стя.

20 Ві́рою в майбу́тнє Ісаа́к благослови́в Я́кова та Іса́ва.

21 Ві́рою Я́ків, помира́ючи, благослови́в ко́жного си́на Йо́сифового і поклони́вся на верх жезла́ свого́.

22 Ві́рою Йо́сиф, при кончи́ні, нага́дував про ви́хід сині́в Ізра́їлевих і заповіда́в про свої́ ко́сті.

23 Ві́рою по наро́дженні Мойсе́я батьки́ хова́ли його́ три мі́сяці, бо вони́ ба́чили, що дити́на ду́же га́рна, і не зляка́лися ца́рського повелі́ння.

24 Ві́рою Мойсе́й, досягну́вши ві́ку, відмо́вився назива́тися си́ном дочки́ фара́онової,

25 і захоті́в кра́ще стражда́ти з наро́дом Бо́жим, ніж ма́ти тимчасо́ву гріхо́вну насоло́ду,

26 і ганьбу́ Христо́ву вважа́в бі́льшим для се́бе бага́тством, ніж єги́петські скарби́; бо він диви́вся на нагоро́ду.

27 Ві́рою залиши́в він Єги́пет, не побоя́вшись ца́рського гні́ву, бо він, мо́вби ба́чачи Неви́димого, був тверди́й.

28 Ві́рою він зве́ршив Па́сху та пролиття́ кро́ві, щоб той, хто зни́щує пе́рвістків, не торкну́вся їх.

29 Ві́рою перейшли́ вони́ Черво́не мо́ре, як по су́ші, на що спокуси́вшись, єгиптя́ни потопи́лись.

30 Ві́рою впа́ли сті́ни Ієрихо́нські, пі́сля семиде́нного обхо́дження.

31 Ві́рою Раа́в блудни́ця, з ми́ром прийня́вши підгля́дачів (та прові́вши їх і́ншою доро́гою), не заги́нула з неві́рними.

32 І що ще скажу́? Не ви́стачить мені́ ча́су, щоб розповісти́ про Гедео́на, про Вара́ка, про Самсо́на та Ієффа́я, про Дави́да, Самуї́ла та (і́нших) проро́ків,

зач. 330 33 які́ ві́рою перемага́ли ца́рства, твори́ли пра́вду, оде́ржували обі́тниці, закрива́ли па́щі ле́вів,

34 гаси́ли си́лу вогню́ і уника́ли ві́стря меча́, змі́цнювались від не́мочі, були́ си́льні на війні́, проганя́ли полки́ чужи́нців;

35 жінки́ оде́ржували поме́рлих свої́х воскре́слими; і́нші ж заму́чені були́, не прийня́вши ви́зволення, щоб оде́ржати кра́ще воскресі́ння;

36 і́нші зазна́ли нару́ги та побо́їв, а та́кож кайда́нів і темни́ці,

37 були́ поби́ті камі́нням, перепи́лювані, зазнава́ли катува́ння, помира́ли від меча́, скита́лися в ове́чих і ко́зячих шку́рах, те́рплячи неста́тки, скорбо́ти, озло́блення;

38 ті, котри́х весь світ не був досто́йний, скита́лися по пусте́лях і го́рах, по пече́рах та уще́линах землі́.

39 І всі ці, засві́дчені у ві́рі, не оде́ржали обі́цяного,

40 тому́ що Бог передба́чив про нас щось кра́ще, щоб вони́ не без нас досягли́ доскона́лості.