Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Перше послання до Солунян

Глава 4

зач. 269 1 Тим-то, бра́ття, про́симо і блага́ємо вас Христо́м Іісу́сом, щоб ви, прийня́вши від нас, як нале́жить вам пово́дитись і угожда́ти Бо́гові, у то́му ще бі́льше зроста́ли,

2 бо ви зна́єте, які́ за́повіді ми дали́ вам від Го́спода Іісу́са.

3 Бо во́ля Бо́жа є свя́тість ва́ша, щоб ви стри́мувалися від блу́ду;

4 щоб ко́жний з вас міг утри́мувати свій сосу́д у свя́тості й че́сті,

5 а не в при́страсті по́хотей, як язи́чники, що не зна́ють Бо́га;

6 щоб ви ні в чо́му не пово́дились з бра́том свої́м протизако́нно й користолю́бно: тому́ що Госпо́дь – ме́сник за це все, як і рані́ше ми говори́ли вам і сві́дчили.

7 Бо покли́кав нас Бог не до нечистоти́, а до свя́тості.

8 О́тже, непокі́рливий непокі́рний не люди́ні, а Бо́гові, Котри́й і дав нам Ду́ха Свого́ Свято́го. Умовляння до любові і праці

9 Про братолю́бність же нема́ потре́би писа́ти вам; бо ви самі́ на́вчені Бо́гом люби́ти оди́н о́дного,

10 бо ви так і пово́дитесь з усіма́ бра́ттями по всій Македо́нії. Блага́ємо ж вас, бра́ття, досяга́ти бі́льшого

11 і стара́нно дба́ти про те, щоб жи́ти спокі́йно, роби́ти своє́ ді́ло і працюва́ти свої́ми вла́сними рука́ми, як ми запові́дували вам:

12 щоб ви пово́дили себе́ благопристо́йно пе́ред зо́внішніми, і ні в чо́му не ма́ли потре́би.

зач. 270 13 Не хо́чу ж, бра́ття, залиши́ти вас у неві́данні про поме́рлих, щоб ви не сумува́ли, як і́нші, що не ма́ють наді́ї.

14 Бо, коли́ ми ві́руємо, що Іісу́с поме́р і воскре́с, то й поме́рлих в Іісу́сі Бог приведе́ з Ним.

15 Бо це гово́римо вам сло́вом Госпо́днім, що ми, які́ живемо́ і зали́шимося до прише́стя Госпо́днього, не ви́передимо поме́рлих,

16 тому́ що Сам Госпо́дь в час спові́щення, при го́лосі Арха́нгела і труби́ Бо́жої, зі́йде з не́ба, і ме́ртві у Христі́ воскре́снуть рані́ше;

17 по́тім ми, що залиши́лись живи́ми, ра́зом з ни́ми бу́демо підне́сені на хма́рах назу́стріч Го́споду у пові́трі, і так завжди́ з Го́сподом бу́демо.

18 Ото́ж втіша́йте оди́н о́дного ци́ми слова́ми.