Читання днясубота
На літургії
Апостол
Євр. 3:12–16 Послання до Євреїв
зач. 30912Гляді́ть, бра́ття, щоб не було́ в ко́го з вас се́рця лука́вого і неві́рного, аби́ вам не відступи́ти від Бо́га живо́го.
13Але́ наставля́йте оди́н о́дного щодня́, до́ки мо́жна говори́ти «ни́ні», щоб хто з вас не розлюти́вся, зва́бившись гріхо́м.
14Бо ми зроби́лись прича́сниками Христа́, якщо́ ті́льки розпоча́те життя́ тве́рдо збережемо́ до кінця́,
15до́ки гово́риться: «ни́ні, коли́ почу́єте го́лос Його́, не зробі́ть жорсто́кими серде́ць ва́ших, як під час наріка́ння».
16Бо де́які з тих, котрі́ чу́ли, почали́ наріка́ти; але́ не всі, що ви́йшли з Єги́пту, з Мойсе́єм.
За упокій 1 Сол. 4:13–17 Перше послання до Солунян
зач. 27013Не хо́чу ж, бра́ття, залиши́ти вас у неві́данні про поме́рлих, щоб ви не сумува́ли, як і́нші, що не ма́ють наді́ї.
14Бо, коли́ ми ві́руємо, що Іісу́с поме́р і воскре́с, то й поме́рлих в Іісу́сі Бог приведе́ з Ним.
15Бо це гово́римо вам сло́вом Госпо́днім, що ми, які́ живемо́ і зали́шимося до прише́стя Госпо́днього, не ви́передимо поме́рлих,
16тому́ що Сам Госпо́дь в час спові́щення, при го́лосі Арха́нгела і труби́ Бо́жої, зі́йде з не́ба, і ме́ртві у Христі́ воскре́снуть рані́ше;
17по́тім ми, що залиши́лись живи́ми, ра́зом з ни́ми бу́демо підне́сені на хма́рах назу́стріч Го́споду у пові́трі, і так завжди́ з Го́сподом бу́демо.
Євангеліє
Мк. 1:35–44 Євангеліє від Марка
зач. 635А вра́нці, вста́вши вдо́світа, ви́йшов і пішо́в у безлю́дне мі́сце, і там моли́вся.
36Си́мон і ті, що були́ з ним, пішли́ за Ним,
37і, знайшо́вши Його́, ка́жуть Йому́: всі Тебе́ шука́ють.
38Він гово́рить їм: ході́мо в найбли́жчі се́ла та міста́, щоб Мені́ і там пропові́дувати; бо Я для то́го прийшо́в.
39І Він пропові́дував у синаго́гах ї́хніх по всій Галіле́ї і виганя́в бі́сів.
40Прихо́дить до Ньо́го прокаже́ний і, блага́ючи Його́ та па́даючи пе́ред Ним на колі́на, гово́рить Йому́: якщо́ хо́чеш, мо́жеш мене́ очи́стити.
41Іісу́с, змилосе́рдившись над ним, простягну́в ру́ку, доторкну́вся до ньо́го і сказа́в йому́: хо́чу, очи́сться.
42Пі́сля цьо́го сло́ва прока́за зра́зу ж зійшла́ з ньо́го, і він став чи́стим.
43І, гля́нувши на ньо́го суво́ро, нега́йно відісла́в його́
44і сказа́в йому́: гляди́ ж, ніко́му нічо́го не кажи́, але́ піди́ покажи́сь свяще́нникові і принеси́ за очи́щення твоє́, що повелі́в Мойсе́й, на сві́дчення їм.
За упокій Ін. 5:24–30 Євангеліє від Іоанна
зач. 1624Істинно, і́стинно кажу́ вам: хто сло́во Моє́ слу́хає і ві́рить у То́го, Хто посла́в Мене́, той ма́є ві́чне життя́, і на суд не прихо́дить, а перейшо́в від сме́рті в життя́.
25І́стинно, і́стинно кажу́ вам: наста́не час і наста́в уже́, коли́ ме́ртві почу́ють го́лос Си́на Бо́жого і, почу́вши, оживу́ть.
26Бо як Оте́ць ма́є життя́ в Само́му Собі́, так і Си́нові дав ма́ти життя́ в Само́му Собі́.
27І дав Йому́ вла́ду суд твори́ти, бо Він є Син Людськи́й.
28Не диву́йтесь цьому́, бо настає́ час, коли́ всі, хто в гроба́х, почу́ють го́лос Си́на Бо́жого;
29і ви́йдуть ті, хто твори́в добро́, у воскресі́ння життя́, а ті, хто чини́в зло – у воскресі́ння су́ду.
30Я нічо́го не мо́жу твори́ти Сам від Се́бе. Як чу́ю, так і суджу́, і суд Мій пра́ведний; бо не шука́ю Моє́ї во́лі, а во́лі Отця́, Котри́й посла́в Мене́.