Читання днячетвер

На літургії

Апостол

1 Ін. 4:20–5:21 Перше соборне послання Іоанна

зач. 744:20Хто ка́же: я люблю́ Бо́га, а бра́та свого́ нена́видить, той гово́рить непра́вду; бо той, хто не лю́бить бра́та свого́, яко́го ба́чить, як мо́же люби́ти Бо́га, Котро́го не ба́чить?

21І ми ма́ємо від Ньо́го таку́ за́повідь, щоб той, хто лю́бить Бо́га, люби́в і бра́та свого́.

5:1Вся́кий, хто ві́рує, що Іісу́с є Христо́с, від Бо́га наро́джений, і ко́жен, хто лю́бить Того́, Хто народи́в, лю́бить і Того́, Хто народи́вся від Ньо́го.

2Що ми лю́бимо діте́й Бо́жих, пізнаємо́ з то́го, коли́ лю́бимо Бо́га і доде́ржуємося за́повідей Його́.

3Бо це є любо́в до Бо́га, щоб ми доде́ржувались за́повідей Його́; і за́повіді Його́ не тяжкі́.

4Бо вся́кий, наро́джений від Бо́га, перемага́є світ; і ця перемо́га, що перемогла́ світ, – ві́ра на́ша.

5Хто перемага́є світ, як не той, хто ві́рує, що Іісу́с є Син Бо́жий?

6Цей є Іісу́с Христо́с, Котри́й прийшо́в водо́ю і кро́в’ю і Ду́хом, не водо́ю ті́льки, але́ водо́ю і кро́в’ю, і Дух сві́дчить про Ньо́го, бо Дух є і́стина.

7Бо тро́є сві́дчать на не́бі: Оте́ць, Сло́во і Дух Святи́й; і Ці тро́є – єди́не.

8І тро́є сві́дчать на землі́: дух, вода́ і кров; і ці тро́є – про єди́не.

9Якщо́ ми прийма́ємо сві́дчення людське́, сві́дчення Бо́же – бі́льше, бо це є сві́дчення Бо́же, яки́м Бог сві́дчив про Си́на Свого́.

10Хто ві́рує в Си́на Бо́жого, ма́є сві́дчення в собі́ само́му; хто не ві́рує Бо́гові, той ро́бить Його́ неправди́вим, бо не ві́рує в сві́дчення, яки́м Бог сві́дчив про Си́на Свого́.

11Сві́дчення це поляга́є в то́му, що Бог да́рував нам життя́ ві́чне, і це життя́ в Си́ні Його́.

12Хто ма́є Си́на (Бо́жого), той ма́є життя́; хто не ма́є Си́на Бо́жого, той не ма́є життя́.

13Це написа́в я вам, ві́руючим в ім’я́ Си́на Бо́жого, щоб ви зна́ли, що ви, ві́руючи в Си́на Бо́жого, ма́єте життя́ ві́чне.

14І ось яке́ дерзнові́ння ми ма́ємо до Ньо́го, що, коли́ про́симо чого́ згі́дно во́лі Його́, Він слу́хає нас.

15А коли́ ми зна́ємо, що Він слу́хає нас у всьо́му, чого́ ми про́симо, – зна́ємо й те, що, чого́ про́симо, оде́ржуємо від Ньо́го.

16Коли́ хто ба́чить бра́та свого́, яки́й гріши́ть гріхо́м не на смерть, то хай мо́литься, і Бог дасть йому́ життя́, то́бто тому́, хто гріши́ть гріхо́м не на смерть. Є гріх на смерть: не про те кажу́, щоб він моли́вся.

17Вся́ка непра́вда є гріх; але́ є гріх не на смерть.

18Ми зна́ємо, що вся́кий, наро́джений від Бо́га, не гріши́ть, але́ наро́джений від Бо́га береже́ себе́, і лука́вий не торка́ється до ньо́го.

19Ми зна́ємо, що ми від Бо́га і що весь світ лежи́ть у злі.

20Зна́ємо та́кож, що Син Бо́жий прийшо́в і дав нам сві́тло і ро́зум, щоб ми пізна́ли Бо́га і́стинного і щоб були́ в і́стинному Си́ні Його́ Іісу́сі Христі́: Цей є і́стинний Бог і життя́ ві́чне.

21Ді́ти! бережі́ть себе́ від і́долів. Амі́нь.

Євангеліє

Мк. 15:1–15 Євангеліє від Марка

зач. 661Нега́йно вра́нці первосвяще́нники зі старі́йшинами та кни́жниками і весь синедріо́н зібра́ли ра́ду і, зв’яза́вши Іісу́са, відвели́ і ви́дали Піла́тові.

2Піла́т спита́в Його́: Ти Цар Іуде́йський? Він же сказа́в йому́ у ві́дповідь: ти гово́риш.

3І первосвяще́нники звинува́чували Його́ ба́гато в чо́му.

4Піла́т же зно́ву спита́в Його́: Ти нічо́го не відповіда́єш? ба́чиш, як бага́то звинува́чень про́ти Те́бе.

5Але́ Іісу́с і на це нічо́го не відповіда́в, так що Піла́т дивува́вся.

6На вся́ке ж свя́то він відпуска́в їм одного́ в’я́зня, за яко́го вони́ проси́ли.

7Тоді́ був у темни́ці оди́н на ім’я́ Вара́вва, із свої́ми спі́льниками, які́ під час бу́нту вчини́ли вби́вство.

8І наро́д поча́в крича́ти і проси́ти Піла́та про те, що він завжди́ роби́в для них.

9Він сказа́в їм у ві́дповідь: чи хо́чете, відпущу́ вам Царя́ Іуде́йського?

10Бо знав, що первосвяще́нники че́рез за́здрість ви́дали Його́.

11Та первосвяще́нники підбу́рили наро́д проси́ти, щоб кра́ще відпусти́в їм Вара́вву.

12Піла́т же зно́ву сказа́в їм у ві́дповідь: що ж хо́чете, щоб я зроби́в з Тим, Кого́ ви назива́єте Царе́м Іуде́йським?

13Вони́ зно́ву закрича́ли: розіпни́ Його́.

14Піла́т сказа́в їм: яке́ ж зло зроби́в Він? Але́ вони́ ще ду́жче закрича́ли: розіпни́ Його́.

15Тоді́ Піла́т, бажа́ючи догоди́ти наро́дові, відпусти́в їм Вара́вву, а Іісу́са, поби́вши, відда́в на розп’я́ття.