Читання днячетвер
На утрені
Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки
зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,
40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.
41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.
42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!
43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?
44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.
45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.
46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,
47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,
48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;
49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.
56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.
свт. Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна
зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.
10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.
11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.
12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.
13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.
14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.
15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.
16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.
На літургії
Апостол
1 Ін. 1:8–2:6 Перше соборне послання Іоанна
зач. 691:8Коли́ ка́жемо, що не ма́ємо гріха́, – обма́нюємо сами́х себе́, і і́стини нема́ в нас.
9Коли́ сповіда́ємо гріхи́ на́ші, то Він, бу́дучи ві́рним і пра́ведним, прости́ть нам гріхи́ на́ші і очи́стить нас від уся́кої непра́вди.
10Коли́ ка́жемо, що ми не согріши́ли, то ро́бимо Його́ неправди́вим, і сло́ва Його́ нема́ в нас.
2:1Ді́ти мої́! це пишу́ вам, щоб ви не согріша́ли; а якщо́ б хто согріши́в, то ми ма́ємо хода́тая пе́ред Отце́м, Іісу́са Христа́, пра́ведника.
2Він є умилости́влення за гріхи́ на́ші, і не ті́льки за на́ші, але́ і за гріхи́ усьо́го сві́ту.
3А що ми пізна́ли Його́, дізнаємо́ся з то́го, що доде́ржуємось Його́ за́повідей.
4Хто гово́рить: я пізна́в Його́, але́ за́повідей Його́ не вико́нує, той лжець і нема́ в ньо́му пра́вди;
5а хто доде́ржує сло́во Його́, в то́му і́стинно любо́в Бо́жа здійсни́лася; з цьо́го пізнаємо́, що ми в Ньо́му.
6Хто гово́рить, що перебува́є в Ньо́му, той пови́нен роби́ти так, як Він роби́в.
Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян
зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:
6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;
7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;
8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.
9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,
10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,
11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.
Свт. Євр. 13:17–21 Послання до Євреїв
зач. 33517Слу́хайте наста́вників ва́ших і бу́дьте покі́рні, бо вони́ пості́йно дба́ють про ду́ші ва́ші, як зобов’я́зані да́ти звіт; щоб вони́ роби́ли це з ра́дістю, а не зітха́ючи, бо це для вас некори́сно.
18Молі́ться за нас, бо ми впе́внені, що ма́ємо до́бру со́вість, тому́ що в усьо́му бажа́ємо пово́дитися че́сно.
19Особли́во ж прошу́ роби́ти це, щоб я скорі́ше був пове́рнений вам.
20Бог же ми́ру, Котри́й підня́в з ме́ртвих Па́стиря ове́ць вели́кого Кро́в’ю заві́ту ві́чного, Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,
21хай вдоскона́лить вас у вся́кому до́брому ді́лі, на викона́ння во́лі Його́, ро́блячи у вас благоуго́дне Йому́ че́рез Іісу́са Христа́. Йому́ сла́ва на віки́ ві́чні! Амі́нь.
Євангеліє
Мк. 13:31–14:2 Євангеліє від Марка
зач. 6213:31Не́бо й земля́ пере́йдуть, слова́ ж Мої́ не пере́йдуть.
32Про день же той, або час, ніхто́ не зна́є, ні А́нгели небе́сні, ні Син, а ті́льки Оте́ць.
33Пильну́йте, бу́дьте насторо́жі і молі́ться, бо не зна́єте, коли́ наста́не час цей.
34Поді́бно до то́го, коли́ чолові́к, відхо́дячи в доро́гу і залиша́ючи свій дім, дав вла́ду слу́гам свої́м, і ко́жному своє́ ді́ло, і наказа́в воротаре́ві пильнува́ти,
35ото́ж пильну́йте, бо не зна́єте, коли́ при́йде госпо́дар до́му, вве́чері чи опі́вночі, чи як пі́вні заспіва́ють, чи вра́нці;
36щоб, коли́ він несподі́вано при́йде, ви не спа́ли.
37А що кажу́ вам, кажу́ всім: пильну́йте.
14:1Че́рез два дні ма́ло бу́ти свя́то Па́схи і опрі́сноків. І шука́ли первосвяще́нники і кни́жники, як би взя́ти Його́ хи́трощами і вби́ти;
2але́ говори́ли: ті́льки не в свя́то, щоб не ста́лося завору́шення в наро́ді.
Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки
зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;
39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.
40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.
41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,
42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.
11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!
28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.
Свт. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки
зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,
18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.
19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.
20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.
21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.
22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.
23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.
* Читання свт. Олексію читаються, якщо йому звершується служба