Читання днясереда
На літургії
Апостол
2 Пет. 3:1–18 Друге соборне послання Петра
зач. 681Це вже дру́ге посла́ння пишу́ вам, улю́блені; в них нага́дуванням збу́джую ва́ше чи́сте розумі́ння,
2щоб ви пам’ята́ли слова́, рані́ше ска́зані святи́ми проро́ками, і за́повідь Го́спода і Спаси́теля, пере́дану Апо́столами ва́шими.
3Наса́мперед зна́йте, що в оста́нні дні при́йдуть зухва́лі хули́телі, які́ чини́тимуть за свої́ми по́хотями,
4і каза́тимуть: де обі́тниця прише́стя Його́? Бо з то́го ча́су, як почали́ вмира́ти батьки́, від поча́тку творі́ння, все залиша́ється так са́мо.
5Ті, котрі́ так ду́мають, не зна́ють, що небеса́ і земля́ споконві́ку ство́рені були́ сло́вом Бо́жим з води́ і водо́ю;
6тому́ тоді́шній світ заги́нув, зато́плений водо́ю.
7А ни́нішні небеса́ і земля́, які́ утри́муються тим же Сло́вом, зберіга́ються вогню́ на день су́ду і поги́белі нечести́вих люде́й.
8Одне́ те не пови́нно бу́ти прихо́ване від вас, улю́блені, що у Го́спода оди́н день, як ти́сяча ро́ків, і ти́сяча ро́ків, як оди́н день.
9Не бари́ться Госпо́дь з викона́нням обі́тниці, як де́які вважа́ють те пові́льністю; але́ довготе́рпить нас, не бажа́ючи, щоб хто заги́нув, а щоб усі́ прийшли́ до покая́ння.
10При́йде ж день Госпо́дній, як тать уночі́, і тоді́ небеса́ з шу́мом пере́йдуть, а стихі́ї, розпали́вшись, зруйну́ються, земля́ і всі діла́ на ній згоря́ть.
11Якщо́ так усе́ це зруйну́ється, то яки́ми слід бу́ти у свято́му житті́ і благоче́сті вам,
12котрі́ чека́ють і бажа́ють прише́стя дня Бо́жого, коли́ пала́ючі небеса́ зруйну́ються і розпа́лені стихі́ї розто́пляться?
13А втім, за Його́ обі́тницею, ми чека́ємо ново́го не́ба і ново́ї землі́, на яки́х живе́ пра́вда.
14О́тже, улю́блені, чека́ючи цього́, постара́йтесь ста́ти пе́ред Ним неоскве́рненими і непоро́чними в ми́рі;
15і довготерпі́ння Го́спода на́шого вважа́йте спасі́нням, як улю́блений брат наш Па́вел, за да́ною йому́ прему́дрістю, написа́в вам,
16як він гово́рить про це і в усі́х свої́х посла́ннях, у яки́х є де́що малозрозумі́ле, так що не́уки та неутве́рджені перекру́чують, як і і́нші Писа́ння, на свою́ вла́сну поги́бель.
17Ото́ж ви, улю́блені, бу́дучи попере́дженими про це, бережі́ться, щоб не спокуси́тися вам ома́ною беззако́нників і не відпа́сти від свого́ утве́рдження,
18але́ зроста́йте в благода́ті і пізна́нні Го́спода на́шого і Спаси́теля Іісу́са Христа́. Йому́ сла́ва і ни́ні і в день ві́чний. Амі́нь.
Євангеліє
Мк. 13:24–31 Євангеліє від Марка
зач. 6124Але́ в ті дні, пі́сля тіє́ї скорбо́ти, со́нце поме́ркне, і мі́сяць не дасть свого́ сві́тла,
25і зірки́ спаду́ть з не́ба, і си́ли небе́сні похитну́ться.
26Тоді́ поба́чать Си́на Людсько́го, гряду́щого на хма́рах, з си́лою і сла́вою вели́кою.
27І тоді́ Він пошле́ Свої́х А́нгелів і збере́ ви́браних Свої́х від чотирьо́х вітрі́в, від кра́ю землі́ до кра́ю не́ба.
28Від смоко́вниці візьмі́ть подо́бу: коли́ гілки́ її́ стаю́ть вже м’які́ й пуска́ють ли́стя, то зна́єте, що бли́зько лі́то.
29Так і ви: коли́ поба́чите, що все збува́ється, зна́йте, що бли́зько, при две́рях.
30І́стинно кажу́ вам: не пере́йде рід цей, як усе́ це бу́де.
зач. 6231Не́бо й земля́ пере́йдуть, слова́ ж Мої́ не пере́йдуть.