Читання дняпонеділок

На літургії

Апостол

Євр. 11:17–23,27–31 Послання до Євреїв

зач. 32917Ві́рою Авраа́м, бу́дучи випро́буваним, прині́с у же́ртву Ісаа́ка, і, ма́ючи обі́тницю, прині́с єдиноро́дного,

18про яко́го було́ ска́зано: в Ісаа́кові назве́ться тобі́ сі́м’я.

19Бо він ду́мав, що Бог ма́є си́лу і з ме́ртвих воскреси́ти, чому́ і оде́ржав його́ як передві́стя.

20Ві́рою в майбу́тнє Ісаа́к благослови́в Я́кова та Іса́ва.

21Ві́рою Я́ків, помира́ючи, благослови́в ко́жного си́на Йо́сифового і поклони́вся на верх жезла́ свого́.

22Ві́рою Йо́сиф, при кончи́ні, нага́дував про ви́хід сині́в Ізра́їлевих і заповіда́в про свої́ ко́сті.

23Ві́рою по наро́дженні Мойсе́я батьки́ хова́ли його́ три мі́сяці, бо вони́ ба́чили, що дити́на ду́же га́рна, і не зляка́лися ца́рського повелі́ння.

27Ві́рою залиши́в він Єги́пет, не побоя́вшись ца́рського гні́ву, бо він, мо́вби ба́чачи Неви́димого, був тверди́й.

28Ві́рою він зве́ршив Па́сху та пролиття́ кро́ві, щоб той, хто зни́щує пе́рвістків, не торкну́вся їх.

29Ві́рою перейшли́ вони́ Черво́не мо́ре, як по су́ші, на що спокуси́вшись, єгиптя́ни потопи́лись.

30Ві́рою впа́ли сті́ни Ієрихо́нські, пі́сля семиде́нного обхо́дження.

31Ві́рою Раа́в блудни́ця, з ми́ром прийня́вши підгля́дачів (та прові́вши їх і́ншою доро́гою), не заги́нула з неві́рними.

і за вівторок (під зачало) Євр. 12:25–26;13:22–25 Послання до Євреїв

зач. 33312:25Диві́ться, не відверні́ться і ви від промовля́ючого. Коли́ ті, не послу́хавши того́, хто говори́в на землі́, не уни́кли ка́ри, то тим бі́льше не уни́кнемо ми, якщо́ відвернемо́сь від То́го, Хто гово́рить з небе́с,

26Котро́го го́лос тоді́ похитну́в зе́млю, і Котри́й ни́ні дав таке́ обіця́ння: ще раз похитну́ не ті́льки зе́млю, але́ і не́бо.

13:22Прошу́ вас, бра́ття, приймі́ть це сло́во повча́ння; я ж небага́то і написа́в вам.

23Зна́йте, що брат наш Тимофі́й ви́зволений, і я ра́зом з ним, якщо́ він ско́ро при́йде, поба́чу вас.

24Віта́йте всіх наста́вників ва́ших і всіх святи́х. Віта́ють вас італі́йські.

25Благода́ть з усіма́ ва́ми. Амі́нь.

Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Євангеліє

Мк. 9:42–10:1 Євангеліє від Марка

зач. 429:42А хто споку́сить одного́ з мали́х цих, ві́руючих в Ме́не, тому́ кра́ще було́ б, якби́ пові́сили йому́ ка́мінь жорнови́й на ши́ю і ки́нули його́ в мо́ре.

43І якщо́ спокуша́є тебе́ рука́ твоя́, відітни́ її́: кра́ще тобі́ калі́кою ввійти́ в життя́, ніж з двома́ рука́ми йти в геє́ну, у вого́нь невгаси́мий,

44де черв їх не вмира́є і вого́нь не вгаса́є.

45І якщо́ нога́ твоя́ спокуша́є тебе́, відітни́ її́; кра́ще тобі́ криви́м увійти́ в життя́, ніж з двома́ нога́ми бу́ти вки́нутим у геє́ну, у вого́нь невгаси́мий,

46де черв їх не вмира́є і вого́нь не вгаса́є.

47І якщо́ о́ко твоє́ спокуша́є тебе́, ви́рви його́: кра́ще тобі́ з одни́м о́ком увійти́ в Ца́рство Бо́же, ніж з двома́ очи́ма бу́ти вки́нутим у геє́ну вогне́нну,

48де черв їх не вмира́є і вого́нь не вгаса́є.

49Бо ко́жний вогне́м осоли́ться, і вся́ка же́ртва сі́ллю осоли́ться.

50Сіль – до́бра річ; а якщо́ сіль несоло́на бу́де, чим ви її́ попра́вите? Ма́йте сіль у собі́, і ма́йте мир між собо́ю.

10:1Ви́йшовши зві́дти, прихо́дить у краї́ Іуде́йські за Іорда́нською стороно́ю. Зно́ву збира́ється до Ньо́го наро́д, і, за зви́чаєм Свої́м, Він зно́ву вчив їх.

і за вівторок (під зачало) Мк. 10:2–12 Євангеліє від Марка

зач. 432Підійшли́ фарисе́ї і запита́ли, спокуша́ючи Його́: чи дозво́лено чолові́кові розлуча́тися з жі́нкою?

3Він сказа́в їм у ві́дповідь: що вам запові́в Мойсе́й?

4Вони́ сказа́ли: Мойсе́й дозво́лив писа́ти розвідни́й лист і розлуча́тись.

5Іісу́с відпові́в їм: че́рез жорстокосе́рдість ва́шу він написа́в вам цю за́повідь.

6На поча́тку ж творі́ння, Бог створи́в чолові́ка і жі́нку.

7Тому́ зали́шить чолові́к ба́тька свого́ і ма́тір

8і прилі́питься до жі́нки своє́ї, і бу́дуть обо́є одніє́ю пло́ттю; так що вони́ вже не дво́є, а одна́ плоть.

9О́тже, що Бог поєдна́в, того́ люди́на хай не розлуча́є.

10У до́мі у́чні Його́ зно́ву запита́ли Його́ про те са́ме.

11Він сказа́в їм: хто розлу́читься з жі́нкою своє́ю та одру́житься з і́ншою, той перелю́бствує з нею.

зач. 4412І якщо́ жі́нка розлу́читься з чолові́ком свої́м і ви́йде за і́ншого, перелю́бствує.

Прп. Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея

зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.

28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;

29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;

30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.