Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Євангеліє від Марка

Глава 10

1 Ви́йшовши зві́дти, прихо́дить у краї́ Іуде́йські за Іорда́нською стороно́ю. Зно́ву збира́ється до Ньо́го наро́д, і, за зви́чаєм Свої́м, Він зно́ву вчив їх.

зач. 43 2 Підійшли́ фарисе́ї і запита́ли, спокуша́ючи Його́: чи дозво́лено чолові́кові розлуча́тися з жі́нкою?

3 Він сказа́в їм у ві́дповідь: що вам запові́в Мойсе́й?

4 Вони́ сказа́ли: Мойсе́й дозво́лив писа́ти розвідни́й лист і розлуча́тись.

5 Іісу́с відпові́в їм: че́рез жорстокосе́рдість ва́шу він написа́в вам цю за́повідь.

6 На поча́тку ж творі́ння, Бог створи́в чолові́ка і жі́нку.

7 Тому́ зали́шить чолові́к ба́тька свого́ і ма́тір

8 і прилі́питься до жі́нки своє́ї, і бу́дуть обо́є одніє́ю пло́ттю; так що вони́ вже не дво́є, а одна́ плоть.

9 О́тже, що Бог поєдна́в, того́ люди́на хай не розлуча́є.

10 У до́мі у́чні Його́ зно́ву запита́ли Його́ про те са́ме.

11 Він сказа́в їм: хто розлу́читься з жі́нкою своє́ю та одру́житься з і́ншою, той перелю́бствує з нею.

зач. 44 12 І якщо́ жі́нка розлу́читься з чолові́ком свої́м і ви́йде за і́ншого, перелю́бствує.

13 Прино́сили до Ньо́го діте́й, щоб Він доторкну́вся до них; у́чні ж не допуска́ли тих, що прино́сили.

14 Поба́чивши те, Іісу́с обу́рився і сказа́в їм: дозво́льте ді́тям прихо́дити до Ме́не і не забороня́йте їм, бо таки́х є Ца́рство Бо́же.

15 І́стинно кажу́ вам: хто не при́йме Ца́рства Бо́жого, як дити́на, той не ввійде́ в ньо́го.

16 І, обня́вши їх, покла́в ру́ки на них і благослови́в їх.

зач. 45 17 Коли́ вихо́див Він у доро́гу, підбі́г оди́н хтось, упа́в пе́ред Ним на колі́на і запита́в Його́: Учи́телю благи́й! що мені́ роби́ти, щоб наслі́дувати життя́ ві́чне?

18 Іісу́с сказа́в йому́: що ти назива́єш Мене́ благи́м? Ніхто́ не благи́й, як ті́льки оди́н Бог.

19 Зна́єш за́повіді: не перелю́бствуй, не вбива́й, не кради́, не лжесві́дчи, не кри́вди, шану́й ба́тька твого́ і ма́тір.

20 Він же сказа́в Йому́ у ві́дповідь: Учи́телю! все це я збері́г від ю́ності моє́ї.

21 Іісу́с, погля́нувши на ньо́го, полюби́в його́ і сказа́в йому́: одного́ тобі́ не вистача́є: піди́ і все, що ма́єш, прода́й і розда́й убо́гим; і ма́тимеш скарб на небеса́х; тоді́ прихо́дь та іди́ вслід за Мно́ю, взя́вши хрест.

22 Він же, засмути́вшись від цього́ сло́ва, відійшо́в з скорбо́тою, бо мав вели́ке бага́тство.

23 І, погля́нувши довко́ла, Іісу́с сказа́в у́чням Свої́м: як тя́жко тим, хто ма́є бага́тство, увійти́ в Ца́рство Бо́же!

зач. 46 24 У́чні вжахну́лись від слів Його́. Але́ Іісу́с зно́ву гово́рить їм у ві́дповідь: ді́ти! як тя́жко тим, хто наді́ється на бага́тство, увійти́ в Ца́рство Бо́же!

25 Бо ле́гше верблю́дові пройти́ крізь ву́шко го́лки, ніж бага́тому ввійти́ в Ца́рство Бо́же.

26 Вони́ ж надзвича́йно здивува́лися і говори́ли між собо́ю: хто ж мо́же спасти́сь?

27 Іісу́с, гля́нувши на них, гово́рить: лю́дям це неможли́во, але́ не Бо́гові, бо все можли́во Бо́гові.

28 І поча́в Петро́ говори́ти Йому́: ось ми все залиши́ли і пішли́ слі́дом за Тобо́ю.

29 Іісу́с сказа́в у ві́дповідь: і́стинно говорю́ вам: нема́ ніко́го, хто залиши́в би дім, чи браті́в, чи сесте́р, чи ба́тька, чи ма́тір, чи жі́нку, чи діте́й, чи зе́млі зара́ди Ме́не і Єва́нгелія,

30 і не оде́ржав би ни́ні, в час цей, се́ред гоні́нь, у стокра́т бі́льше домі́в, і браті́в, і сесте́р, і батькі́в, і матері́в, і діте́й, і земе́ль, а в гряду́щому ві́ці життя́ ві́чного.

31 І бага́то хто з пе́рших бу́дуть оста́нніми, і оста́нні – пе́ршими.

32 Коли́ вони́ були́ в доро́зі, йдучи́ до Ієрусали́ма, Іісу́с ішо́в попе́реду них, а вони́ жаха́лися і, йдучи́ за Ним слі́дом, боя́лись. Покли́кавши дванадцятьо́х, Він зно́ву поча́в їм говори́ти про те, що бу́де з Ним:

зач. 47 33 ось, ми йдемо́ до Ієрусали́ма, і Син Людськи́й ви́даний бу́де первосвяще́нникам і кни́жникам, і осу́дять Його́ на смерть, і ви́дадуть Його́ язи́чникам;

34 і знуща́тимуться над Ним, і би́тимуть Його́, і обплюю́ть Його́, і уб’ю́ть Його́; і на тре́тій день воскре́сне.

35 Тоді́ підійшли́ до Ньо́го сини́ Зеведе́єві Я́ків та Іоа́нн і сказа́ли: Учи́телю! ми хо́чемо, щоб Ти зроби́в нам, про що попро́симо.

36 Він сказа́в їм: що хо́чете, щоб Я зроби́в вам?

37 Вони́ сказа́ли Йому́: дай нам сі́сти у Те́бе, одному́ право́руч, а дру́гому ліво́руч у сла́ві Твої́й.

38 Іісу́с же сказа́в їм: не зна́єте, чого́ про́сите. Чи мо́жете пи́ти ча́шу, яку́ Я п’ю, і хрести́тись хре́щенням, яки́м Я хрещу́сь?

39 Вони́ відповіда́ли Йому́: мо́жемо. Іісу́с же сказа́в їм: ча́шу, яку́ Я п’ю, бу́дете пи́ти, і хре́щенням, яки́м Я хрещу́сь, бу́дете хрести́тись;

40 а да́ти сі́сти право́руч і ліво́руч Ме́не – не від Ме́не зале́жить, а кому́ угото́вано.

41 І, почу́вши, де́сять почали́ гні́ватись на Я́кова та Іоа́нна.

42 Іісу́с же, покли́кавши їх, сказа́в їм: ви зна́єте, що ті, яки́х назива́ють князя́ми наро́дів, пану́ють над ни́ми, і вельмо́жі ї́хні володі́ють ни́ми.

43 Але́ між ва́ми хай не бу́де так: а хто хо́че бу́ти бі́льшим між ва́ми, хай бу́де вам слуго́ю;

44 і хто хо́че бу́ти пе́ршим між ва́ми, хай бу́де всім рабо́м.

45 Бо і Син Людськи́й не для то́го прийшо́в, щоб Йому́ служи́ли, але́ щоб послужи́ти і відда́ти ду́шу Свою́ для ви́зволення багатьо́х.

зач. 48 46 Прихо́дять до Ієрихо́на. І коли́ Він з у́чнями Свої́ми і числе́нним наро́дом вихо́див з Ієрихо́на, Вартіме́й, син Тіме́їв, сліпи́й, сиді́в при доро́зі і проси́в ми́лостиню.

47 Почу́вши, що це Іісу́с Назоре́й, він поча́в крича́ти і говори́ти: Іісу́се, Си́ну Дави́дів! поми́луй мене́.

48 Бага́то хто приму́шував його́ мовча́ти, але́ він ще голосні́ше поча́в крича́ти: Си́ну Дави́дів! поми́луй мене́.

49 Іісу́с зупини́вся і звелі́в його́ покли́кати. Кли́чуть сліпо́го і ка́жуть йому́: не бі́йся, встава́й, кли́че тебе́.

50 Він ски́нув з се́бе ве́рхню оде́жу, встав і прийшо́в до Іісу́са.

51 Відповіда́ючи йому́, Іісу́с спита́в: чого́ ти хо́чеш від Ме́не? Сліпи́й сказа́в Йому́: Учи́телю! щоб мені́ прозрі́ти.

52 Іісу́с сказа́в йому́: йди, ві́ра твоя́ спасла́ тебе́. І відра́зу він прозрі́в і пішо́в доро́гою за Іісу́сом.