Читання днясереда

На утрені

Мф. 10:1,5–8 Євангеліє від Матфея

1І покли́кавши двана́дцять у́чнів Свої́х, Він дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами, щоб виганя́ти їх і зціля́ти вся́ку хворо́бу і вся́ку не́міч.

5Цих дванадцятьо́х посла́в Іісу́с і запові́в їм, гово́рячи: на шлях до язи́чників не ході́ть, і в мі́сто Самаря́нське не вхо́дьте;

6а йді́ть кра́ще до заги́блих ове́ць до́му Ізра́їлевого;

7хо́дячи ж, пропові́дуйте, що набли́зилось Ца́рство Небе́сне;

8хво́рих зціля́йте, прокаже́них очища́йте, ме́ртвих воскреша́йте, бі́сів виганя́йте; як дар оде́ржали, як дар дава́йте.

На літургії

Апостол

Євр. 10:1–18 Послання до Євреїв

зач. 3231Зако́н, ма́ючи тінь майбу́тніх благ, а не сам о́браз рече́й, одни́ми й ти́ми ж же́ртвами, які́ щоро́ку пості́йно прино́сяться, ніко́ли не мо́же зроби́ти доскона́лими тих, що прихо́дять з ни́ми.

2Іна́кше їх переста́ли б прино́сити, бо ті, що прино́сять же́ртву, оди́н раз очи́стившись, не ма́ли б уже́ ні́якої свідо́мості грі́хів.

3Але́ же́ртвами щоро́ку нага́дується про гріхи́,

4бо неможли́во, щоб кров теля́т і козлі́в зни́щувала гріхи́.

5Тому́ Христо́с, вхо́дячи у світ, гово́рить: же́ртви і прине́сення Ти не захоті́в, але́ ті́ло приготува́в Мені́.

6Всеспа́лення і же́ртви за гріх неуго́дні Тобі́.

7Тоді́ Я сказа́в: ось, іду́, як на поча́тку кни́ги напи́сано про Мене́, ви́конати во́лю Твою́, Бо́же.

8Сказа́вши пе́рше, що ні же́ртви, ні прине́сення, ні всеспа́лення, ні же́ртви за гріх, – які́ прино́сяться за зако́ном, – Ти не захоті́в і не благоволи́в,

9по́тім дода́в: ось, іду́ ви́конати во́лю Твою́, Бо́же. Скасо́вує пе́рше, щоб встанови́ти дру́ге.

10За ціє́ю-то во́лею ми освя́чені одноразо́вим прине́сенням ті́ла Іісу́са Христа́.

11І вся́кий свяще́нник щодня́ стої́ть у служі́нні, та багаторазо́во прино́сить одні́ і ті са́мі же́ртви, які́ ніко́ли не мо́жуть зни́щити гріхі́в.

12Він же, прині́сши одну́ же́ртву за гріхи́, наза́вжди сів право́руч Бо́га,

13чека́ючи да́лі, до́ки вороги́ Його́ бу́дуть покла́дені у підні́жжя ніг Його́.

14Бо Він одни́м прине́сенням наза́вжди вдоскона́лив тих, що освя́чуються.

15Про це сві́дчить нам і Дух Святи́й, бо ска́зано:

16ось заві́т, яки́й заповіда́ю їм пі́сля тих днів, гово́рить Госпо́дь: вкладу́ зако́ни Мої́ в серця́ ї́хні, і в думка́х ї́хніх напишу́ їх,

17і гріхі́в ї́хніх та беззако́нь ї́хніх не згада́ю бі́льше.

18А де про́щення гріхі́в, там не потрі́бне прине́сення за них.

Рівноап. 1 Кор. 4:9–16 Перше послання до Коринфян

зач. 1319Бо я ду́маю, що нам, посла́нникам оста́ннім, Бог суди́в бу́ти ні́би засу́дженими на смерть, бо ми ста́ли позо́рищем сві́тові, А́нгелам і лю́дям.

10Ми безу́мні Христа́ ра́ди, а ви му́дрі у Христі́; ми не́мічні, а ви міцні́; ви у сла́ві, а ми в безче́сті.

11На́віть дони́ні те́рпимо го́лод і спра́гу, і наготу́ і побо́ї, і поневіря́ємось,

12і тру́димось, працю́ючи свої́ми рука́ми. Лихосло́влять нас, ми благословля́ємо; го́нять нас, ми те́рпимо;

13ганьбля́ть нас, ми мо́лимось; ми як сміття́ для сві́ту, як по́рох, що усі́ то́пчуть дони́ні.

14Це пишу́ не для то́го, щоб вас посоро́мити, а наставля́ю на ро́зум вас, як діте́й мої́х улю́блених,

15бо хоч у вас ти́сячі наста́вників у Христі́, та не бага́то отці́в; я роди́в вас у Христі́ Іісу́сі благові́стям.

16Тому́ блага́ю вас: поді́бні мені́ бу́дьте, як я Христу́.

Євангеліє

Мк. 8:30–34 Євангеліє від Марка

зач. 3630І заборони́в їм, щоб ніко́му не говори́ли про Ньо́го.

31І поча́в учи́ти їх, що Си́ну Людсько́му нале́жить бага́то постражда́ти, і відцура́ються від Ньо́го старі́йшини, первосвяще́нники та кни́жники, і бу́де вби́тий, і на тре́тій день воскре́сне.

32І говори́в про це відкри́то. Але́ Петро́, відкли́кавши Його́, поча́в пере́чити Йому́.

33Він же, оберну́вшись і гля́нувши на у́чнів Свої́х, заборони́в Петро́ві, ка́жучи: відійди́ від Ме́не, сатана́, бо ти ду́маєш не про те, що Бо́же, а що людське́.

34І, покли́кавши наро́д з у́чнями Свої́ми, сказа́в їм: хто хо́че йти за Мно́ю, хай зрече́ться себе́, і ві́зьме хрест свій, і йде за Мно́ю.

Рівноап. Мф. 25:1–13 Євангеліє від Матфея

зач. 1041Тоді́ уподі́бниться Ца́рство Небе́сне десятьо́м ді́вам, які, взя́вши світи́льники свої́, ви́йшли назу́стріч нарече́ному.

2П’ять з них були́ му́дрі, а п’ять нерозу́мні.

3Нерозу́мні, взя́вши світи́льники свої́, не взяли́ з собо́ю оли́ви.

4Му́дрі ж ра́зом із світи́льниками свої́ми взяли́ оли́ви в посу́динах свої́х.

5А як нарече́ний затри́мався, то всі задріма́ли і посну́ли.

6Опі́вночі ж почу́вся крик: ось, нарече́ний іде́, вихо́дьте назу́стріч йому́.

7Тоді́ вста́ли всі ді́ви і приготува́ли світи́льники свої́.

8Нерозу́мні ж сказа́ли му́дрим: да́йте нам ва́шої оли́ви, бо світи́льники на́ші га́снуть.

9А му́дрі відповіли́: щоб не тра́пилось неста́чі і у нас, і у вас, піді́ть кра́ще до тих, що продаю́ть, і купі́ть собі́.

10Коли́ ж пішли́ вони́ купува́ти, прийшо́в нарече́ний, і ті, що були́ гото́ві, ввійшли́ з ним на весі́лля, і две́рі зачини́лися;

11пізні́ше прийшли́ й і́нші ді́ви і гово́рять: Го́споди! Го́споди! відчини́ нам.

12Він же сказа́в їм у ві́дповідь: і́стинно кажу́ вам: не зна́ю вас.

13О́тже, пильну́йте, бо не зна́єте ні дня, ні годи́ни, коли́ Син Людськи́й при́йде.

«Величаем тя, святая равноапольная Нино, всю страну Иверскую светом Евангелиа просветившую, и ко Христу приведшую». Замість «Честнейшую» співаємо приспіви свята