Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Євангеліє від Марка
Глава 8
зач. 32 1 У ті дні, коли́ зібра́лось ду́же бага́то наро́ду і ні́чого було́ їм ї́сти, Іісу́с, покли́кавши у́чнів Свої́х, сказа́в їм:
2 жаль Мені́ наро́ду, що вже три дні знахо́диться зі Мно́ю, і ні́чого їм ї́сти.
3 Якщо́ відпущу́ їх голо́дними до свої́х домі́в, осла́бнуть у доро́зі, бо де́які з них прийшли́ зда́леку.
4 У́чні Його́ відповіли́ Йому́: зві́дки міг би хто взя́ти тут у пусти́ні хлібі́в, щоб нагодува́ти їх?
5 І запита́в у них: скі́льки у вас хлібі́в? Вони́ сказа́ли: сім.
6 Тоді́ звелі́в наро́дові возлягти́ на зе́млю; і, взя́вши сім хлібі́в і возда́вши подя́ку, переломи́в і дав у́чням Свої́м, щоб вони́ роздали́; і вони́ роздали́ наро́дові.
7 Було́ у них і небага́то ри́бок; благослови́вши, Він звелі́в розда́ти і їх.
8 І ї́ли, і наси́тились; і набра́ли сім ко́шиків кускі́в, що залиши́лися.
9 А тих, що ї́ли, було́ бли́зько чотирьо́х ти́сяч. І відпусти́в їх.
10 І відра́зу увійшо́вши у чо́вен з у́чнями Свої́ми, прибу́в у краї́ Далману́фські.
зач. 33 11 Ви́йшли фарисе́ї, почали́ спереча́тися з Ним і вимага́ли від Ньо́го знаме́ння з не́ба, спокуша́ючи Його́.
12 І Він, тя́жко зітхну́вши, сказа́в: для чо́го рід цей вимага́є знаме́ння? І́стинно кажу́ вам: не да́сться ро́дові цьому́ знаме́ння.
13 І, залиши́вши їх, зно́ву увійшо́в у чо́вен і перепра́вився на ту сто́рону.
14 При цьо́му у́чні Його́ забу́ли взя́ти хлібі́в і ма́ли з собо́ю в човні́ ті́льки одну́ хліби́ну.
15 А Він заповіда́в їм, ка́жучи: гляді́ть, стережі́ться заква́ски фарисе́йської і заква́ски І́родової.
16 І, розмірко́вуючи між собо́ю, говори́ли: це означа́є, що хлібі́в нема́ у нас.
17 Іісу́с, зрозумі́вши, гово́рить їм: що ви мірку́єте про те, що нема́ у вас хлібі́в? Чи ще не збагну́ли і не розумі́єте? Чи ще окам’яні́ле у вас се́рце?
18 Ма́ючи о́чі, не ба́чите? ма́ючи ву́ха, не чу́єте? і не пам’ята́єте?
19 Коли́ Я п’ять хлібі́в переломи́в для п’яти́ ти́сяч чолові́к, скі́льки по́вних ко́шиків набра́ли ви кускі́в? Гово́рять Йому́: двана́дцять.
20 А коли́ сім для чотирьо́х ти́сяч, скі́льки ко́шиків набра́ли ви кускі́в, що залиши́лися? Сказа́ли: сім.
21 І сказа́в їм: як же не розумі́єте?
зач. 34 22 Прихо́дить у Віфсаї́ду; і приво́дять до Ньо́го слі́пого і блага́ють, щоб доторкну́вся до ньо́го.
23 Він, взя́вши сліпо́го за ру́ку, ви́вів його́ геть із села́ і, плю́нувши на о́чі його́, покла́в на ньо́го ру́ки і запита́в його́: чи ба́чить що?
24 Він, гля́нувши, сказа́в: ба́чу люде́й, які́ прохо́дять, мов дере́ва.
25 По́тім зно́ву покла́в ру́ки на о́чі йому́ і велі́в йому́ гля́нути. І він зціли́вся і став ба́чити все я́сно.
26 І посла́в його́ додо́му, ка́жучи: не захо́дь в село́ і ніко́му в селі́ не розка́зуй.
зач. 35 27 І пішо́в Іісу́с з у́чнями Свої́ми в се́ла Кеса́рії Фили́пової. Доро́гою Він пита́в у́чнів Свої́х: за ко́го вважа́ють Мене́ лю́ди?
28 Вони́ відповіда́ли: за Іоа́нна Хрести́теля; і́нші ж – за Іллю́; а де́які – за одного́ з проро́ків.
29 Він гово́рить їм: а ви за ко́го Мене́ вважа́єте? Петро́ сказа́в Йому́ у ві́дповідь: Ти Христо́с.
зач. 36 30 І заборони́в їм, щоб ніко́му не говори́ли про Ньо́го.
31 І поча́в учи́ти їх, що Си́ну Людсько́му нале́жить бага́то постражда́ти, і відцура́ються від Ньо́го старі́йшини, первосвяще́нники та кни́жники, і бу́де вби́тий, і на тре́тій день воскре́сне.
32 І говори́в про це відкри́то. Але́ Петро́, відкли́кавши Його́, поча́в пере́чити Йому́.
33 Він же, оберну́вшись і гля́нувши на у́чнів Свої́х, заборони́в Петро́ві, ка́жучи: відійди́ від Ме́не, сатана́, бо ти ду́маєш не про те, що Бо́же, а що людське́.
34 І, покли́кавши наро́д з у́чнями Свої́ми, сказа́в їм: хто хо́че йти за Мно́ю, хай зрече́ться себе́, і ві́зьме хрест свій, і йде за Мно́ю.
зач. 37 35 Бо хто хо́че ду́шу свою́ зберегти́, той загу́бить її́; а хто загу́бить ду́шу свою́ зара́ди Ме́не і Єва́нгелія, той збереже́ її́.
36 Бо яка́ ко́ристь люди́ні, коли́ вона́ придба́є весь світ, а ду́шу свою́ занапасти́ть?
37 Або́ яки́й ви́куп дасть люди́на за ду́шу свою́?
38 Бо хто посоро́миться Мене́ і Мої́х слів у ро́ді цьому́ перелю́бному і грі́шному, того́ посоро́миться і Син Людськи́й, коли́ при́йде у сла́ві Отця́ Свого́ зі святи́ми А́нгелами.