Читання дняп’ятниця

На утрені

Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея

зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.

28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;

29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;

30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.

На літургії

Апостол

2 Пет. 1:1–10 Друге соборне послання Петра

зач. 641Си́мон Петро́, раб і Апо́стол Іісу́са Христа́, тим, хто прийня́в з на́ми одна́ково дорогоці́нну ві́ру в пра́вді Бо́га на́шого і Спаси́теля Іісу́са Христа́:

2благода́ть і мир вам хай примно́житься в пізна́нні Бо́га і Христа́ Іісу́са, Го́спода на́шого.

3Як від Боже́ственної си́ли Його́ даро́вано нам усе́ потрі́бне для життя́ і благоче́стя, че́рез пізна́ння Того́, Хто покли́кав нас сла́вою та бла́гістю,

4яки́ми даро́вані нам вели́кі й дорогоці́нні обі́тниці, щоб ви че́рез них ста́ли прича́сниками Бо́жого єства́, віддали́вшись від пану́ючого в сві́ті розтлі́ння по́хоттю:

5то ви, доклада́ючи до цьо́го всю стара́нність, покажі́ть у ві́рі ва́шій чесно́ту, в чесно́ті розсу́дливість,

6в розсу́дливості стри́маність, у стри́маності терпі́ння, в терпі́нні благоче́стя,

7в благоче́сті братолю́бність, у братолю́бності любо́в.

8Якщо́ це у вас є і примно́жується, то ви не зали́шитесь без у́спіху і пло́ду в пізна́нні Го́спода на́шого Іісу́са Христа́.

9А в ко́го цього́ нема́, той сліпи́й, закри́в о́чі, забу́в про очи́щення попере́дніх гріхі́в свої́х.

зач. 6510Тому́, бра́ття, все бі́льше і бі́льше стара́йтесь утве́рджувати ва́ше покли́кання та вибрання́; так ді́ючи, ви ніко́ли не спіткне́тесь,

Свт. (під зачало) Євр. 7:26–8:2 Послання до Євреїв

зач. 3187:26Таки́й і пови́нен бу́ти у нас Первосвяще́нник: святи́й, неприче́тний злу, непоро́чний, відді́лений від грі́шників і підне́сений ви́ще небе́с.

27Котри́й не ма́є потре́би щоде́нно, як ті первосвяще́нники, прино́сити же́ртви споча́тку за свої́ гріхи́, по́тім за гріхи́ наро́ду, бо Він зроби́в це оди́н раз, прині́сши в же́ртву Себе́ Само́го.

28Бо зако́н поставля́є первосвяще́нниками люде́й, котрі́ ма́ють не́мочі, а сло́во кля́твенне, пі́сля зако́ну, поста́вило Си́на, наві́ки доскона́лого.

8:1Головне́ ж у тому́, про що гово́римо, є таке́: ми ма́ємо тако́го Первосвяще́нника, Котри́й сів право́руч престо́лу ве́личі на небеса́х

2і є священнослужи́тель святи́лища та скі́нії правди́вої, яку́ збудува́в Госпо́дь, а не люди́на.

Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Євангеліє

Мк. 12:1–12 Євангеліє від Марка

зач. 531І поча́в говори́ти їм при́тчами: оди́н чолові́к насади́в виногра́дник і обні́с огоро́жею, і ви́копав виното́ку, і збудува́в ба́шту, і, відда́вши його́ виногра́дарям, відлучи́вся.

2І посла́в у свій час до виногра́дарів слугу́ – оде́ржати від виногра́дарів плоди́ з виногра́дника.

3Вони́ ж, схопи́вши його́, би́ли, і відісла́ли ні з чим.

4Зно́ву посла́в до них і́ншого слугу́; і тому́ камі́нням розби́ли го́лову і відпусти́ли з безче́стям.

5І зно́ву і́ншого посла́в: і того́ вби́ли; і багатьо́х і́нших то би́ли, то вбива́ли.

6Ма́ючи ж єди́ного си́на, улю́бленого свого́, наоста́нку посла́в і його́ до них, ка́жучи: посоро́мляться си́на мого́.

7Але́ виногра́дарі сказа́ли оди́н о́дному: це спадкоє́мець; ході́м, уб’є́мо його́ і спа́дщина буде́ на́ша.

8І, схопи́вши його́, вби́ли і ви́кинули геть з виногра́дника.

9Що ж зро́бить госпо́дар виногра́дника? – При́йде і покара́є виногра́дарів сме́ртю, і відда́сть виногра́дник і́ншим.

10Невже́ ви не чита́ли цього́ в Писа́нні: ка́мінь, яки́й відки́нули будівни́чі, той са́мий став нарі́жним;

11це від Го́спода, і є ди́вне в оча́х на́ших?.

12І намага́лися схопи́ти Його́, але́ побоя́лись наро́ду, бо зрозумі́ли, що про них сказа́в при́тчу; і, залиши́вши Його́, відійшли́.

Свт. (під зачало) Ін. 15:1–7 Євангеліє від Іоанна

зач. 501Я є і́стинна виногра́дна лоза́, а Оте́ць Мій – виногра́дар.

2Вся́ку гі́лку в Ме́не Він відсіка́є, що не плодоно́сить, і вся́ку, що плодоно́сить, очища́є, щоб бі́льше принесла́ пло́ду.

3Ви вже очи́щені че́рез сло́во, яке́ Я пропові́дував вам.

4Перебува́йте в Мені́, і Я у вас. Як гі́лка не мо́же прино́сити пло́ду сама́ від се́бе, якщо́ не бу́де на ло́зі: так і ви, якщо́ не бу́дете в Мені́.

5Я є лоза́, а ви гілки́; хто перебува́є в Мені́, і Я в ньо́му, той прино́сить бага́то пло́ду; бо без Ме́не не мо́жете роби́ти нічо́го.

6Хто не перебува́тиме в Мені́, той бу́де відки́нутий геть, як гі́лка, і засо́хне; а такі́ гілки́ збира́ють і ки́дають у вого́нь, і вони́ згоря́ють.

7Якщо́ перебува́тимете в Мені́ і слова́ Мої́ у вас бу́дуть, то, чого́ ви забажа́єте, просі́ть, і бу́де вам.

Прп. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.

На малому повечір’ї читається трипіснець