Читання днячетвер
На літургії
Апостол
1 Тим. 6:17–21 Перше послання до Тимофія
зач. 28917Бага́тих у ни́нішньому ві́ці наставля́й, щоб вони́ були́ невисо́кої ду́мки про се́бе і наді́ялись не на бага́тство неві́рне, а на Бо́га живо́го, Котри́й дає́ нам усе́ ще́дро для насоло́ди;
18щоб вони́ благоді́яли, багаті́ли до́брими діла́ми, були́ ще́дрі і досту́пні в спілкува́нні,
19збира́ючи собі́ скарб, до́бру осно́ву для майбу́тнього, щоб досягти́ життя́ ві́чного.
20О, Тимофі́ю! Бережи́ пере́дане тобі́, відверта́ючись від негі́дного марнослі́в’я і супере́чок неправди́вого знання́,
21відда́вшись яко́му, де́які ухили́лись від ві́ри. Благода́ть з тобо́ю. Амі́нь.
і за п’ятницю (під зачало) 2 Тим. 1:1–2,8–18 Друге послання до Тимофія
зач. 2901Па́вел, з во́лі Бо́жої Апо́стол Іісу́са Христа́, за обі́тницею життя́ в Христі́ Іісу́сі,
2Тимофі́ю, улю́бленому си́нові: благода́ть, ми́лість, мир від Бо́га Отця́ і Христа́ Іісу́са, Го́спода на́шого.
зач. 2918Отже, не соро́мся сві́дчення Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, ні мене́, в’я́зня Його́; але́ стражда́й з благові́стям Христо́вим си́лою Бо́га,
9Котри́й спас нас і покли́кав по́кликом святи́м, не за діла́ми на́шими, а з во́лі Своє́ї і благода́ті, яка́ да́на нам у Христі́ Іісу́сі рані́ше вікови́х часі́в,
10а ни́ні відкри́лася я́вленням Спаси́теля на́шого Іісу́са Христа́, Котри́й зруйнува́в смерть і яви́в життя́ і нетлі́ння че́рез благові́стя,
11для яко́го я поста́влений пропові́дником і Апо́столом, і вчи́телем язи́чників.
12З ціє́ї причи́ни я і стражда́ю так; але́ не соро́млюсь. Бо я зна́ю, в Ко́го уві́рував, і впе́внений, що Він ма́є си́лу зберегти́ запору́ку мою́ на той день.
13Держи́сь взірця́ здоро́вого вче́ння, яке́ ти чув від ме́не, з ві́рою і любо́в’ю в Христі́ Іісу́сі.
14Бережи́ до́брий запові́т Ду́хом Святи́м, що живе́ в нас.
15Ти зна́єш, що всі асі́йські зали́шили мене́; між ни́ми Фі́гел та Єрмоге́н.
16Хай дасть Госпо́дь ми́лість до́му Онисифо́ра за те, що він багаторазо́во поко́їв мене́ і не соро́мився кайда́нів мої́х,
17а, бу́вши в Ри́мі, з вели́ким стара́нням шука́в мене́ і знайшо́в.
18Хай дасть йому́ Госпо́дь знайти́ ми́лість у Го́спода в той день; а скі́льки він служи́в мені́ в Ефе́сі, ти кра́ще зна́єш.
Свт. Євр. 7:26–8:2 Послання до Євреїв
зач. 3187:26Таки́й і пови́нен бу́ти у нас Первосвяще́нник: святи́й, неприче́тний злу, непоро́чний, відді́лений від грі́шників і підне́сений ви́ще небе́с.
27Котри́й не ма́є потре́би щоде́нно, як ті первосвяще́нники, прино́сити же́ртви споча́тку за свої́ гріхи́, по́тім за гріхи́ наро́ду, бо Він зроби́в це оди́н раз, прині́сши в же́ртву Себе́ Само́го.
28Бо зако́н поставля́є первосвяще́нниками люде́й, котрі́ ма́ють не́мочі, а сло́во кля́твенне, пі́сля зако́ну, поста́вило Си́на, наві́ки доскона́лого.
8:1Головне́ ж у тому́, про що гово́римо, є таке́: ми ма́ємо тако́го Первосвяще́нника, Котри́й сів право́руч престо́лу ве́личі на небеса́х
2і є священнослужи́тель святи́лища та скі́нії правди́вої, яку́ збудува́в Госпо́дь, а не люди́на.
Євангеліє
Лк. 16:1–9 Євангеліє від Луки
зач. 801Сказа́в же Госпо́дь і у́чням Свої́м: оди́н чолові́к був бага́тий і мав управи́теля, на яко́го було́ доне́сено йому́, що він марну́є його́ майно́;
2і, покли́кавши його́, сказа́в йому́: що це я чу́ю про те́бе? дай звіт про управи́тельство твоє́: бо ти не мо́жеш бі́льше керува́ти.
3Тоді́ управи́тель сказа́в сам в собі́: що мені́ роби́ти? госпо́дар мій відбира́є в ме́не управлі́ння до́мом: копа́ти не мо́жу, проси́ти соро́млюсь;
4зна́ю, що зроби́ти, щоб прийняли́ мене́ в свої́ доми́, коли́ бу́ду усу́нутий від управлі́ння до́мом.
5І, покли́кавши боржникі́в госпо́даря свого́, ко́жного окре́мо, сказа́в пе́ршому: скі́льки ти ви́нен госпо́дареві моє́му?
6Він сказа́в: сто мір олі́ї. І сказа́в йому́: візьми́ твою́ розпи́ску і сіда́й скорі́ш, напиши́: п’ятдеся́т.
7По́тім дру́гому сказа́в: а ти скі́льки ви́нен? Він відпові́в: сто мір пшени́ці. І сказа́в йому́: візьми́ свою́ розпи́ску і напиши́: вісімдеся́т.
8І похвали́в госпо́дар управи́теля неві́рного, що розсу́дливо зроби́в; бо сини́ ві́ку цього́ здога́дливіші сині́в сві́тла в ро́ді свої́м.
9І Я кажу́ вам: здобува́йте собі́ дру́зів бага́тством непра́ведним, щоб вони́, як ста́нете вбо́гими, прийняли́ вас у ві́чні оби́телі.
і за п’ятницю (під зачало) Лк. 16:15–18;17:1–4 Євангеліє від Луки
16:15Він сказа́в їм: ви пока́зуєте себе́ пра́ведниками пе́ред людьми́, але́ Бог зна́є серця́ ва́ші, бо що висо́ке в люде́й, те мерзо́тне пе́ред Бо́гом.
зач. 8216Зако́н і проро́ки до Іоа́нна; з цього́ ча́су Ца́рство Бо́же благовіству́ється, і вся́кий зуси́ллям вхо́дить у ньо́го.
17Але́ скорі́ше не́бо і земля́ пере́йдуть, ніж одна́ ри́ска із зако́ну пропаде́.
18Уся́кий, хто розведе́ться з жі́нкою своє́ю і одру́житься з і́ншою, перелю́бствує; і ко́жен, хто одру́жується з розве́деною з чолові́ком, чи́нить пере́люб.
17:1Сказа́в тако́ж Іісу́с у́чням: неможли́во не прийти́ споку́сам; але́ го́ре тому́, че́рез ко́го вони́ прихо́дять;
2кра́ще було́ б йому́, коли́ б жо́рно млино́ве пові́сили йому́ на ши́ю і ки́нули його́ в мо́ре, ніж щоб він спокуси́в одного́ з мали́х цих.
зач. 843Пильну́йте за собо́ю. Якщо́ ж согріши́ть про́ти те́бе брат твій, ви́говори йому́; і коли́ пока́ється, прости́ йому́;
4і коли́ сім раз у день согріши́ть про́ти те́бе і сім раз на день зверне́ться і ска́же: ка́юсь, – прости́ йому́.
Свт. Ін. 10:9–16 Євангеліє від Іоанна
зач. 369Я є две́рі: хто че́рез Ме́не увійде́, той спасе́ться, і увійде́, і ви́йде, і пасови́ще зна́йде.
10Зло́дій прихо́дить ті́льки для то́го, щоб укра́сти, вби́ти й погуби́ти. Я прийшо́в для то́го, щоб ма́ли життя́, і ма́ли з доста́тком.
11Я є па́стир до́брий: па́стир до́брий життя́ своє́ покла́дає за ове́ць.
12А на́ймит, не па́стир, яко́му ві́вці не свої́, поба́чивши, що йде вовк, залиша́є ві́вці і втіка́є, а вовк хапа́є і розганя́є їх.
13А на́ймит втіка́є, бо він на́ймит, і не турбу́ється про ове́ць.
14Я є па́стир до́брий; і зна́ю Мої́х, і Мої́ зна́ють Мене́.
15Як зна́є Мене́ Оте́ць, так і Я зна́ю Отця́; і ду́шу Мою́ поклада́ю за ві́вці.
16Є у Ме́не й і́нші ві́вці, які́ не з цього́ дво́ру, і тих Мені́ тре́ба привести́: і вони́ почу́ють го́лос Мій, і бу́де одне́ ста́до і оди́н Па́стир.