Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Євангеліє від Луки
Глава 17
1 Сказа́в тако́ж Іісу́с у́чням: неможли́во не прийти́ споку́сам; але́ го́ре тому́, че́рез ко́го вони́ прихо́дять;
2 кра́ще було́ б йому́, коли́ б жо́рно млино́ве пові́сили йому́ на ши́ю і ки́нули його́ в мо́ре, ніж щоб він спокуси́в одного́ з мали́х цих.
зач. 84 3 Пильну́йте за собо́ю. Якщо́ ж согріши́ть про́ти те́бе брат твій, ви́говори йому́; і коли́ пока́ється, прости́ йому́;
4 і коли́ сім раз у день согріши́ть про́ти те́бе і сім раз на день зверне́ться і ска́же: ка́юсь, – прости́ йому́.
5 І сказа́ли Апо́столи Го́споду: примно́ж в нас ві́ру.
6 Госпо́дь сказа́в: коли́ б ви ма́ли ві́ру як зерно́ гірчи́чне і сказа́ли смоко́вниці цій: ви́рвись і пересади́сь у мо́ре, то вона́ послу́хала б вас.
7 Хто з вас, ма́ючи раба́, яки́й оре́ або́ пасе́, як ті́льки він поверне́ться з по́ля, ска́же йому́: іди́ мерщі́й та сіда́й до сто́лу?
8 Навпаки́, чи не ска́же йому́: приготу́й мені́ повече́ряти та, підпереза́вшись, прислуго́вуй мені́, до́ки бу́ду ї́сти і пи́ти, а по́тім їж і пий сам?
9 Чи ж ста́не він дя́кувати рабо́ві тому́ за те, що він ви́конав нака́з? Не ду́маю.
10 Так і ви, коли́ ви́конаєте все, що вам нака́зувалося, кажі́ть: ми раби́ нікче́мні, бо зроби́ли те, що пови́нні були́ зроби́ти.
11 Йдучи́ до Ієрусали́ма, Він прохо́див між Самарі́єю та Галіле́єю.
зач. 85 12 І коли́ вхо́див Він в одне́ село́, зустрі́ли Його́ де́сять чолові́к прокаже́них, які́ зупини́лись віддалі́к
13 і гучни́м го́лосом говори́ли: Іісу́се Наста́внику! поми́луй нас.
14 Поба́чивши їх, Він сказа́в їм: піді́ть, покажі́ться свяще́нникам. І коли́ вони́ йшли́, очи́стилися.
15 Оди́н же з них, поба́чивши, що зціли́вся, поверну́вся, гучни́м го́лосом прославля́ючи Бо́га,
16 і припа́в лице́м до ніг Його́, дя́куючи Йому́; і це був самаряни́н.
17 Тоді́ Іісу́с сказа́в: чи не де́сять очи́стились? де ж де́в’ять?
18 чому́ вони́ не поверну́лись відда́ти хвалу́ Бо́гові, ті́льки іноплемі́нник цей?
19 І сказа́в йому́: встань, іди́; ві́ра твоя́ спасла́ тебе́.
зач. 86 20 А як фарисе́ї запита́ли Його́: коли́ при́йде Ца́рство Бо́же, відповіда́в їм: не при́йде Ца́рство Бо́же помі́тно,
21 і не ска́жуть: ось, воно́ тут, або́: он там. Бо ось, Ца́рство Бо́же всере́дині вас є.
22 Сказа́в та́кож у́чням: при́йдуть дні, коли́ бажа́тимете ба́чити хоч оди́н з днів Си́на Людсько́го, і не поба́чите;
23 і ска́жуть вам: ось, тут, або́: ось, там, – не ході́ть і не ганя́йтесь,
24 бо, як бли́скавка, бли́снувши від одного́ кра́ю не́ба, сві́тить до дру́гого кра́ю не́ба, так бу́де Син Людськи́й у день Свій.
25 Але́ споча́тку нале́жить Йому́ бага́то постражда́ти і бу́ти відки́нутим ро́дом цим.
зач. 87 26 І як було́ в дні Но́я, так бу́де і в дні Си́на Людсько́го:
27 ї́ли, пили́, жени́лись, вихо́дили за́між, аж до то́го дня, як увійшо́в Ной у ковче́г, і прийшо́в пото́п і погуби́в усі́х.
28 Так са́мо, як було́ й у дні Ло́та: ї́ли, пили́, купува́ли, продава́ли, сади́ли, будува́ли;
29 а в той день, в яки́й Лот ви́йшов з Содо́му, ли́нув з не́ба дощ з вогне́м і сі́ркою і зни́щив усі́х;
30 так бу́де і в той день, коли́ Син Людськи́й я́виться.
31 У той день, хто бу́де на покрі́влі, а ре́чі його́ в до́мі, той не сходь їх взя́ти; і хто бу́де на по́лі, хай не поверта́ється наза́д.
32 Зга́дуйте жі́нку Ло́тову.
33 Хто почне́ зберіга́ти ду́шу свою́, той погу́бить її́; а хто погу́бить її́, той оживи́ть її́.
34 Кажу́ вам: в ту ніч бу́дуть дво́є на одні́й посте́лі: оди́н ві́зьметься, а дру́гий зали́шиться;
35 дві бу́дуть моло́ти ра́зом: одна́ ві́зьметься, а дру́га зали́шиться;
36 дво́є бу́дуть на по́лі: оди́н ві́зьметься, а дру́гий зали́шиться.
37 На це сказа́ли Йому́: де, Го́споди? Він же сказа́в їм: де труп, там зберу́ться й орли́.