Читання днясереда
На утрені
Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея
зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.
28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;
29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;
30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.
На літургії
Апостол
1 Тим. 5:22–6:11 Перше послання до Тимофія
зач. 2875:22Рук ні на ко́го не клади́ поспі́шно, і не става́й уча́сником чужи́х гріхі́в. Бережи́ себе́ чи́стим.
23Нада́лі пий не одну́ во́ду, а вжива́й тро́хи вина́, ра́ди шлу́нка твого́ і ча́стих твої́х неду́гів.
24Гріхи́ де́яких люде́й я́вні і пря́мо веду́ть до о́суду, а де́яких відкрива́ються зго́дом.
25Так са́мо і до́брі діла́ я́вні; а якщо́ і не такі́, утаї́тися не мо́жуть.
6:1Раби́, що перебува́ють під ярмо́м, пови́нні вважа́ти госпо́дарів свої́х досто́йними вся́кої че́сті, щоб не було́ хули́ на ім’я́ Бо́же і вче́ння.
2Ті, які́ ма́ють госпо́дарів ві́рних, не пови́нні пово́дитись з ни́ми недба́ло, бо вони́ бра́ття; але́ тим бі́льше пови́нні служи́ти їм, що вони́ ві́рні і улю́блені і благоді́ють їм. Навча́й цьому́ і умовля́й.
3Хто навча́є і́ншому і не доде́ржується розу́мних слів Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ і вче́ння про благоче́стя,
4той го́рдий, нічо́го не зна́є, але́ зара́жений при́страстю до змага́нь і супере́чок, від яки́х похо́дять за́здрість, чва́ри, лихомо́вство, лука́ві підо́зри.
5Пусті́ супере́чки між людьми́ з ушко́дженим ро́зумом, які́ позба́влені і́стини і які́ ду́мають, ні́би благоче́стя слу́жить для прибу́тку. Віддаля́йся від таки́х.
6Вели́ке надба́ння – бу́ти благочести́вим і задово́леним.
7Бо ми нічо́го не принесли́ у світ; я́вно, що нічо́го не мо́жемо і ви́нести з ньо́го.
8Ма́ючи ї́жу й оде́жу, бу́демо задово́лені тим.
9А бажа́ючі збага́чуватися впада́ють у споку́су і в тене́та і в бага́то які́ безрозсу́дні і шкідли́ві по́хоті, які́ зану́рюють люде́й у бідува́ння і па́губу;
10бо ко́рінь всіх зол є сріблолю́бство, яко́му відда́вшись, де́які ухили́лись від ві́ри і самі́ себе́ відда́ли багатьо́м скорбо́там.
зач. 28811Ти ж, чолові́че Бо́жий, тіка́й від цьо́го, а досяга́й у́спіхів у пра́вді, благоче́сті, ві́рі, любо́ві, терпі́нні, ла́гідності.
Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів
зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,
23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.
24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.
25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики
26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.
6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.
зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.
Євангеліє
Лк. 15:1–10 Євангеліє від Луки
зач. 781Всі ми́тарі і грі́шники наближа́лися до Ньо́го, щоб послу́хати Його́.
2Фарисе́ї ж та кни́жники наріка́ли, ка́жучи: Він прийма́є грі́шників і їсть з ни́ми.
3Але́ Він сказа́в їм таку́ при́тчу:
4хто з вас, ма́ючи сто ове́ць і загуби́вши одну́ з них, не поки́не дев’яно́сто де́в’ять у пусти́ні і не піде́ за загу́бленою, до́ки не зна́йде її́?
5А коли́ зна́йде її́, з ра́дістю ві́зьме на пле́чі свої́
6і, прийшо́вши додо́му, покли́че дру́зів і сусі́дів і ска́же їм: пораді́йте зі мно́ю; я знайшо́в вівцю́ мою́ загу́блену.
7Кажу́ вам, що так на небеса́х бі́льше бу́де ра́дості за одного́ грі́шника, що ка́ється, ніж за дев’яно́сто де́в’ять пра́ведників, які́ не ма́ють потре́би в покая́нні.
8Або́ яка жі́нка, ма́ючи де́сять драхм, якщо́ загу́бить одну́ дра́хму, не засві́тить сві́тла і не почне́ мести́ кімна́ту і шука́ти стара́нно, до́ки не зна́йде,
9а знайшо́вши, покли́че по́друг і сусі́док і ска́же: пораді́йте зі мно́ю; я знайшла́ загу́блену дра́хму.
10Так, кажу́ вам, бува́є ра́дість у А́нгелів Бо́жих і за одного́ грі́шника, що ка́ється.
Прп. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки
зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,
18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.
19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.
20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.
21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.
22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.
23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.
* Читання прп. Варлааму читаються, якщо йому звершується служба