Читання днявівторок
На літургії
Апостол
1 Тим. 5:11–21 Перше послання до Тимофія
зач. 28611Молоди́х же вдови́ць не прийма́й, бо вони́, впада́ючи в ро́зкіш, у проти́вність Христу́, хо́чуть вихо́дити за́між.
12Вони́ підляга́ють осу́дженню, бо відрекли́ся попере́дньої ві́ри;
13до то́го ж вони́, бу́дучи бездія́льні, привча́ються ходи́ти по дома́х і бува́ють не ті́льки бездія́льні, але́ й балаку́чі, ціка́ві і гово́рять, чого́ не слід.
14Ото́ж я хо́чу, щоб молоді́ вдо́ви за́між вихо́дили, наро́джували діте́й, пра́вили до́мом і не дава́ли проти́вникові нія́кого при́воду до лихомо́вства;
15бо де́які вже пішли́ слі́дом за сатано́ю.
16Коли́ яки́й ві́рний чи ві́рна ма́є вдови́ць, то пови́нні їх утри́мувати і не обтя́жувати Це́ркви, щоб вона́ могла́ утри́мувати спра́вжніх вдови́ць.
17Пресві́терам, які́ нача́льствують досто́йно, нале́жить виявля́ти сугу́бу честь, особли́во тим, що тру́дяться в сло́ві і навча́нні.
18Бо Писа́ння гово́рить: не закрива́й ро́та воло́ві, що моло́тить; і: працю́ючий ва́ртий нагоро́ди своє́ї.
19Звинува́чення на пресві́тера прийма́й не іна́кше, як при двох чи трьох сві́дках.
20А тих, хто гріши́ть, викрива́й пе́ред усіма́, щоб і і́нші страх ма́ли.
21Пе́ред Бо́гом і Го́сподом Іісу́сом Христо́м та ви́браними А́нгелами заклина́ю тебе́ зберегти́ це без упере́дження, нічо́го не ро́блячи за при́страстю.
Євангеліє
Лк. 14:25–35 Євангеліє від Луки
зач. 7725З Ним ішло́ бага́то наро́ду; і, оберну́вшись, Він сказа́в їм:
26коли́ хто прихо́дить до Ме́не і не знена́видить ба́тька свого́ і ма́тері, жі́нки і діте́й, браті́в і сесте́р, та ще й життя́ свого́, той не мо́же бу́ти Мої́м у́чнем;
27і хто не несе́ хреста́ свого́ і йде за Мно́ю, той не мо́же бу́ти Мої́м у́чнем.
28Бо хто з вас, бажа́ючи будува́ти ба́шту, не ся́де спе́ршу і не обчи́слить витра́т, чи має він, що потрі́бне для її́ будівни́цтва,
29щоб, коли́ закладе́ осно́ву і не змо́же закінчи́ти, усі́, хто поба́чить, не почали́ смія́тися з ньо́го,
30ка́жучи: цей чолові́к поча́в будува́ти, та не зміг закінчи́ти?
31Або́ яки́й цар, ідучи́ на війну́ про́ти і́ншого царя́, не ся́де і не пора́диться спе́ршу, чи змо́же він з десятьма́ ти́сячами ста́ти про́ти то́го, хто йде на ньо́го з двадцятьма́ ти́сячами?
32Якщо́ ж ні, то по́ки той ще дале́ко, він пошле́ до ньо́го посо́льство проси́ти про мир.
33Так і ко́жний з вас, хто не відрече́ться від усьо́го, що ма́є, не мо́же бу́ти Мої́м у́чнем.
34Сіль – до́бра річ; але́ якщо́ сіль втра́тить си́лу, то чим ви́правити її́?
35Ні в зе́млю, ні на гній не годи́ться; геть викида́ють її́. Хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!