Читання днявівторок

На літургії

Апостол

1 Сол. 1:6–10 Перше послання до Солунян

зач. 2636І ви ста́ли наслі́дувачами нам і Го́споду, прийня́вши сло́во при багатьо́х скорбо́тах з ра́дістю Ду́ха Свято́го,

7так що ви ста́ли зразко́м для всіх ві́руючих у Македо́нії та Аха́ії.

8Бо від вас рознесло́ся сло́во Госпо́днє не ті́льки в Македо́нії та Аха́ії, але́ і в ко́жному мі́сці пройшла́ сла́ва про ві́ру ва́шу в Бо́га, так що нам ні про що не тре́ба розка́зувати.

9Бо вони́ самі́ розка́зують про нас, яки́м був наш вхід до вас, і як ви наверну́лись до Бо́га від і́долів, щоб служи́ти Бо́гові живо́му і і́стинному

10і чека́ти з небе́с Си́на Його́, Котро́го Він воскреси́в з ме́ртвих, Іісу́са, визволя́ючого нас від майбу́тнього гні́ву.

Прп. 2 Кор. 9:6–11 Друге послання до Коринфян

зач. 1886При цьо́му скажу́: хто сі́є ску́по, той ску́по і пожне́, а хто сі́є ще́дро, той ще́дро і пожне́.

7Ко́жен вділя́й з ла́ски се́рця, не з гіркото́ю се́рця і не з при́мусом, бо хто дає́ добрози́чливо, того́ лю́бить Бог.

8Бог же ма́є си́лу збагати́ти вас уся́кою благода́ттю, щоб ви, завжди́ і у всьо́му ма́ючи вся́кий доста́ток, були́ бага́ті на вся́ке до́бре ді́ло.

9Як напи́сано: розтра́тив, розда́в убо́гим; пра́вда його́ перебува́є пові́к.

10Той же, Хто дає́ насі́ння сіяче́ві і хліб в ї́жу, пода́сть ще́дрість посі́яному ва́ми і примно́жить плоди́ пра́вди ва́шої,

11так щоб ви були́ бага́ті всім на вся́ку ще́дрість, яка́ че́рез нас виклика́є подя́ку Бо́гові.

Євангеліє

Лк. 9:23–27 Євангеліє від Луки

зач. 4423До всіх же сказа́в: якщо́ хто хо́че йти за Мно́ю, хай зрече́ться себе́, і ві́зьме хрест свій, та йде за Мно́ю.

24Бо хто хо́че зберегти́ свою́ ду́шу, той згу́бить її́, а хто згу́бить ду́шу свою́ зара́ди Ме́не, той збереже́ її́.

25Бо що за ко́ристь ма́тиме люди́на, якщо́ придба́є весь світ, себе́ ж саму́ згу́бить чи занапасти́ть?

26Бо хто посоро́миться Мене́ і слів Мої́х, того́ й Син Людськи́й посоро́миться, як при́йде у сла́ві Свої́й і Отця́ і святи́х А́нгелів.

27І́стинно кажу́ вам: є де́які з прису́тніх тут, які́ не зазна́ють сме́рті, як уже́ поба́чать Ца́рство Бо́же.

Прп. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.