Читання днясубота
На літургії
Апостол
Діян. 8:26–39 Діяння святих апостолів
зач. 2026А Фили́пові А́нгел Госпо́дній сказа́в: встань і йди на пі́вдень, на доро́гу, що йде з Ієрусали́ма в Га́зу; вона́ пуста́.
27Він встав і пішо́в. І ось, чолові́к ефіо́пський, є́внух, вельмо́жа Кандакі́ї, цари́ці Ефіо́пської, храни́тель усі́х скарбі́в її́, яки́й приїжджа́в до Ієрусали́ма на поклоні́ння,
28поверта́вся і, си́дячи на свої́й колісни́ці, чита́в проро́ка Іса́ію.
29Дух сказа́в Фили́пові: підійди́ і при́стань до ціє́ї колісни́ці.
30Фили́п підійшо́в і, почу́вши, що він чита́є проро́ка Іса́ію, сказа́в: чи розумі́єш, що чита́єш?
31Він сказа́в: як мо́жу розумі́ти, коли́ хто не навчи́ть мене́? і попроси́в Фили́па підня́тися і сі́сти з ним.
32А мі́сце з Писа́ння, яке́ він чита́в, було́ таке́: як вівцю́ на закла́ння, ве́дено Його́ і, як ягня́ пе́ред тим, хто стриже́ його́, мовчи́ть, так і Він не відкрива́є уст Свої́х.
33У прини́женні Його́ суд Його́ відбу́вся. Але́ про рід Його́ хто роз’ясни́ть? бо відбира́ється від землі́ життя́ Його́.
34І сказа́в є́внух Фили́пові: прошу́ тебе́ сказа́ти, про ко́го проро́к гово́рить це? про се́бе, чи про ко́гось і́ншого?
35Фили́п відкри́в уста́ свої́ і, поча́вши з цьо́го Писа́ння, благовіствува́в йому́ про Іісу́са.
36Тим ча́сом, продо́вжуючи путь, вони́ приї́хали до води́, і є́внух сказа́в: ось вода́; що перешкоджа́є мені́ хрести́тись?
37Фили́п же сказа́в йому́: якщо́ ві́руєш від усьо́го се́рця, то мо́жна. Він сказа́в у ві́дповідь: ві́рую, що Іісу́с Христо́с є Син Бо́жий.
38І наказа́в зупини́ти колісни́цю; і ввійшли́ оби́два у во́ду, Фили́п і є́внух; і охрести́в його́.
39Коли́ ж вони́ ви́йшли з води́, Дух Святи́й зійшо́в на є́внуха, а Фили́па возні́с А́нгел Госпо́дній, і є́внух уже́ не ба́чив його́, і пої́хав доро́гою, раді́ючи.
Ряд. 2 Кор. 3:12–18 Друге послання до Коринфян
зач. 17412Ма́ючи таку́ наді́ю, ми ді́ємо з вели́ким дерзнові́нням,
13а не так, як Мойсе́й, котри́й клав покрива́ло на обли́ччя своє́, щоб сини́ Ізра́їлеві не диви́лися на кіне́ць мина́ючого.
14Та ро́зум ї́хній засліпи́вся: бо те ж са́ме покрива́ло дони́ні лиша́ється незня́тим при чита́нні Старо́го Заві́ту, бо воно́ зніма́ється Христо́м.
15Дони́ні, коли́ вони́ чита́ють Мойсе́я, покрива́ло лежи́ть на се́рці ї́хньому,
16але́ коли́ наверта́ються до Го́спода, тоді́ це покрива́ло зніма́ється.
17Госпо́дь є Дух; а де Дух Госпо́дній, там свобо́да.
18А ми всі відкри́тим обли́ччям, як у дзе́ркалі, ди́влячись на сла́ву Госпо́дню, преобража́ємось у той же о́браз від сла́ви до сла́ви, як від Госпо́днього Ду́ха.
Євангеліє
Лк. 10:1–21 Євангеліє від Луки
зач. 501Пі́сля то́го ви́брав Госпо́дь і і́нших сімдеся́т у́чнів і посла́в їх по дво́є пе́ред лице́м Свої́м у ко́жне мі́сто і мі́сце, куди́ Сам хоті́в іти́,
2і сказа́в їм: жни́во вели́ке, а женці́в ма́ло; тож блага́йте Госпо́даря жнив, щоб ви́слав женці́в на жнива́ Свої́.
3Іді́ть! Я посила́ю вас, як ягня́т між вовкі́в.
4Не бері́ть ні мішка́, ні то́рби, ні взуття́, і ніко́го в доро́зі не віта́йте.
5В яки́й дім увійде́те, споча́тку кажі́ть: мир до́му цьому́;
6і якщо́ бу́де там син ми́ру, то спочи́не на ньо́му мир ваш, а коли́ ні, то до вас поверне́ться.
7В тому́ до́мі залиша́йтесь, ї́жте і пи́йте те, що в них є, бо працю́ючий ва́ртий нагоро́ди за труди́ свої́; не перехо́дьте з до́му в дім.
8І коли́ в яке́ мі́сто при́йдете і при́ймуть вас, ї́жте, що вам подаду́ть,
9і зціля́йте неду́жих, що знахо́дяться в ньо́му, і кажі́ть їм: набли́зилось до вас Ца́рство Бо́же.
10Якщо́ ж при́йдете в яке́сь мі́сто і не при́ймуть вас, то, ви́йшовши на ву́лицю, скажі́ть:
11і по́рох, що прили́п до нас з ва́шого мі́ста, обтру́шуємо вам; а проте́ зна́йте, що набли́зилось до вас Ца́рство Бо́же.
12Кажу́ ж вам, що Содо́му в день той відра́дніше бу́де, ніж мі́сту тому́.
13Го́ре тобі́, Хорази́не! го́ре тобі́, Віфсаї́до! бо якби́ у Ти́рі та Сидо́ні ста́лися ті чудеса́, які були́ у вас, то давно́ б вони́, си́дячи у вере́тищі й по́пелі, пока́ялися;
14але́ і Ти́ру і Сидо́ну відра́дніше бу́де на суді́, ніж вам.
15І ти, Капернау́ме, що підні́сся до не́ба, до пе́кла зі́йдеш.
зач. 5116Хто слу́хає вас, той Мене́ слу́хає, і хто відверта́ється вас, той Мене́ відверта́ється, а хто відверта́ється Мене́, той відверта́ється Того́, Хто посла́в Мене́.
17Сімдеся́т у́чнів поверну́лися з ра́дістю і говори́ли: Го́споди! і бі́си коря́ться нам в ім’я́ Твоє́.
18Він же сказа́в їм: Я ба́чив сатану́, що, як бли́скавка, впав з не́ба;
19Ось, даю́ вам вла́ду наступа́ти на змій та скорпіо́нів і на вся́ку си́лу вра́жу; і ніщо́ не пошко́дить вам;
20одна́к том́у не раді́йте, що ду́хи вам коря́ться, а раді́йте тому́, що імена́ ва́ші напи́сані на небеса́х.
21У той час зраді́в ду́хом Іісу́с і сказа́в: сла́влю Тебе́, О́тче, Го́споди не́ба і землі́, що Ти утаї́в це від му́дрих та розу́мних, і відкри́в те ді́тям. Так, О́тче! Бо таке́ бу́ло Твоє́ благоволі́ння.
Ряд. Лк. 5:27–32 Євангеліє від Луки
зач. 2027І пі́сля цього́ ви́йшов Іісу́с і поба́чив ми́таря на ім’я́ Ле́вій, що сиді́в бі́ля ми́тниці, і сказа́в йому́: йди за Мно́ю.
28І він, поки́нувши все, встав і пішо́в услі́д за Ним.
29І влаштува́в Йому́ Ле́вій в до́мі свої́м вели́ку гости́ну; і там було́ бага́то ми́тарів та і́нших, які́ возлежа́ли з ни́ми.
30Кни́жники ж і фарисе́ї наріка́ли і говори́ли у́чням Його́: чому́ ви їсте́ і п’єте́ з ми́тарями та грі́шниками?
31Іісу́с же сказа́в їм у ві́дповідь: не здоро́ві ма́ють потре́бу в лі́кареві, а неду́жі;
32Я прийшо́в покли́кати не пра́ведників до покая́ння, а грі́шників.