Читання днявівторок

На утрені

Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки

зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,

40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.

41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.

42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!

43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?

44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.

45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.

46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,

47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,

48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;

49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.

56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.

На літургії

Апостол

Гал. 2:21–3:7 Послання до Галатів

зач. 2042:21Не відкида́ю благода́ті Бо́жої; а якщо́ ви́правдання че́рез зако́н, то Христо́с даре́мно вмер.

3:1О, нерозу́мні гала́ти! хто зва́бив вас не підкоря́тися і́стині, вас, пе́ред очи́ма яки́х зобра́жений був Христо́с, ні́би розп’я́тий у вас?

2Одне́ ті́льки хо́чу зна́ти від вас: чи діла́ми зако́ну ви прийняли́ Ду́ха, чи че́рез навча́ння у ві́рі?

3Невже́ ви такі́ нерозу́мні, що, поча́вши ду́хом, закі́нчуєте тепе́р пло́ттю?

4Так бага́то перетерпі́ли ви і невже́ ма́рно? О, коли́ б ті́льки ма́рно!

5Той, Хто подає́ вам Ду́ха і ро́бить між ва́ми чудеса́, тво́рить це діла́ми зако́ну чи че́рез навча́ння у ві́рі?

6Так Авраа́м пові́рив Бо́гові, і це поста́вилося йому́ в пра́ведність.

7О́тже, зна́йте, що ті, хто ві́рує, є сини́ Авраа́мові.

Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян

зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:

6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;

7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;

8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.

9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,

10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,

11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.

Євангеліє

Мк. 6:1–7 Євангеліє від Марка

зач. 221Зві́дти ви́йшов Він і прийшо́в у Свою́ вітчи́зну; за Ним йшли у́чні Його́.

2Коли́ наста́ла субо́та, Він поча́в учи́ти в синаго́зі; і бага́то з тих, хто слу́хав, диву́ючись, говори́ли: зві́дки в Ньо́го це? що за прему́дрість дана́ Йому́, і як ді́ються такі́ чудеса́ рука́ми Його́?

3Чи не те́сля Він, син Марі́ї, брат Я́кова, Іосі́ї, Іу́ди і Си́мона? Чи не тут між на́ми Його́ се́стри? І спокуша́лися про Ньо́го.

4Іісу́с же сказа́в їм: не бува́є проро́ка без поша́ни, хіба́ ті́льки у вітчи́зні свої́й і у ро́дичів і в до́мі свої́м.

5І не міг сотвори́ти там нія́кого чу́да, ті́льки зціли́в небагатьо́х неду́жих, покла́вши на них ру́ки.

6І дивува́вся з неві́р’я ї́хнього; по́тім ходи́в по навко́лишніх села́х і навча́в.

зач. 237І, покли́кавши дванадцятьо́х, по́чав посила́ти їх по дво́є; і дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.