Читання днясереда
На літургії
Апостол
Гал. 3:15–22 Послання до Галатів
зач. 20715Бра́ття! кажу́ за ро́зсудом людськи́м: на́віть затве́рдженого люди́ною запові́ту ніхто́ не скасо́вує і не додає́ до ньо́го нічо́го.
16Але́ Авраа́мові були́ да́ні обі́тниці і пото́мству його́. Не ска́зано: і наща́дкам, ні́би про багатьо́х, а як про одно́го: і сі́м’ї твоє́му, яке́ є Христо́с.
17Я говорю́ те, що заві́ту про Христа́, рані́ше Бо́гом утве́рдженого, зако́н, да́ний че́рез чоти́риста три́дцять ро́ків, не скасо́вує так, щоб обі́тниця втра́тила си́лу.
18Бо якщо́ за зако́ном спа́дщина, то вже не за обі́тницею; але́ Авраа́мові Бог да́рував її́ за обі́тницею.
19Для чо́го ж зако́н? Він да́ний пізні́ше зара́ди зло́чинів, аж до́ки при́йде наща́док, яко́му нале́жить обі́тниця, і да́ний че́рез А́нгелів, руко́ю посере́дника.
20Але́ посере́дника при одно́му не бува́є, а Бог оди́н.
21Ото́ж хіба́ зако́н запере́чує обі́тниці Бо́жі? Аж нія́к! Бо коли́ б да́ний зако́н міг животвори́ти, тоді́ воі́стину пра́ведність була́ б від зако́ну;
22але́ Писа́ння всіх заключи́ло під гріхо́м, щоб обі́тниця ві́руючим да́на була́ по ві́рі в Іісу́са Христа́.
Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів
зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,
23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.
24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.
25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики
26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.
6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.
зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.
Євангеліє
Мк. 6:7–13 Євангеліє від Марка
зач. 237І, покли́кавши дванадцятьо́х, по́чав посила́ти їх по дво́є; і дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами.
8І заповіда́в їм нічо́го не бра́ти в доро́гу, крім одного́ по́соха: ні торби́ни, ні хлі́ба, ні мі́ді в по́ясі,
9а взува́тися в просте́ взуття́ і не носи́ти двох оде́ж.
10І сказа́в їм: коли́ де уві́йдете в дім, залиша́йтеся в ньо́му, до́ки не ви́йдете з то́го мі́сця.
11І коли́ хто не при́йме вас і не послу́хає вас, вихо́дячи зві́дти, обтрусі́ть по́рох з ніг ва́ших, в сві́дчення на них. І́стинно кажу́ вам: відра́дніше бу́де Содо́му і Гомо́ррі в день су́ду, ніж мі́сту тому́.
12Вони́ пішли́ і пропові́дували покая́ння;
13виганя́ли багатьо́х бі́сів і багатьо́х хво́рих ма́зали оли́вою і зціля́ли.
Прп. Мф. 4:25–5:12 Євангеліє від Матфея
зач. 104:25І йшло́ за Ним бага́то наро́ду з Галіле́ї і Десятигра́ддя, і Ієрусали́ма, та Іуде́ї, і з-за Іорда́ну.
5:1Поба́чивши наро́д, Він зійшо́в на го́ру; і, коли́ сів, приступи́ли до Ньо́го у́чні Його́.
2І Він, відкри́вши уста́ Свої́, навча́в їх, промовля́ючи:
3Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо тих є Ца́рство Небе́сне.
4Блаже́нні ті, що пла́чуть, бо вони́ вті́шаться.
5Блаже́нні кро́ткі, бо вони́ успадку́ють зе́млю.
6Блаже́нні голо́дні і спра́глі на пра́вду, бо вони́ наси́тяться.
7Блаже́нні ми́лостиві, бо вони́ поми́лувані бу́дуть.
8Блаже́нні чи́сті се́рцем, бо вони́ Бо́га поба́чать.
9Блаже́нні миротво́рці, бо вони́ сина́ми Бо́жими назву́ться.
10Блаже́нні гна́ні за пра́вду, бо тих є Ца́рство Небе́сне.
11Блаже́нні ви, коли́ ганьби́тимуть вас і гони́тимуть і зво́дитимуть на вас уся́ке лихослі́в’я та на́клепи че́рез Ме́не.
12Ра́дуйтесь і веселі́ться, бо вели́ка ва́ша нагоро́да на небеса́х: так гна́ли і проро́ків, які́ були́ до вас.