Читання днянеділя
На утрені
Ін. 20:19–31 Євангеліє від Іоанна
зач. 6519Того́ ж пе́ршого дня на ти́жні, вве́чері, коли́ две́рі до́му, де збира́лися у́чні Його́, були́ за́мкнені з о́страху пе́ред іуде́ями, прийшо́в Іісу́с і став посере́дині і ка́же їм: мир вам!
20Сказа́вши це, Він показа́в їм ру́ки і но́ги, і ре́бра Свої́. У́чні зраді́ли, поба́чивши Го́спода.
21Іісу́с же сказа́в їм вдру́ге: мир вам! як посла́в Мене́ Оте́ць, так і Я посила́ю вас.
22Сказа́вши це, ду́нув і гово́рить їм: приймі́ть Ду́ха Свято́го.
23Кому́ простите́ гріхи́, тим простя́ться, на ко́му зали́шите, зали́шаться.
24Фома́ ж, оди́н з дванадцятьо́х, яки́й назива́вся Близню́к, не був тут з ни́ми, коли́ прихо́див Іісу́с.
25І́нші у́чні сказа́ли йому́: ми ба́чили Го́спода. Він же сказа́в їм: якщо́ не поба́чу на рука́х Його́ ран від цвяхі́в і не вкладу́ па́льця мого́ в ра́ни від цвяхі́в, і не вкладу́ руки́ моє́ї в ре́бра Його́, не пові́рю.
26Пі́сля восьми́ днів у́чні Його́ зно́ву були́ в до́мі і Фома́ з ни́ми. Прийшо́в Іісу́с, коли́ две́рі були́ за́мкнені, став посере́д них і сказа́в: мир вам!
27По́тім гово́рить Фомі́: дай па́лець твій сюди́ і подиви́сь на ру́ки Мої́; пода́й ру́ку твою́ і вклади́ в ре́бра Мої́, і не будь неві́рним, а ві́рним.
28Фома́ у ві́дповідь сказа́в Йому́: Госпо́дь мій і Бог мій!
29Іісу́с гово́рить йому́: ти пові́рив, тому́ що поба́чив Мене́; блаже́нні ті, що не ба́чили і уві́рували.
30Бага́то і́нших чуде́с сотвори́в Іісу́с пе́ред у́чнями Свої́ми, про які́ не напи́сано в кни́зі цій.
31Це ж напи́сано, щоб ви уві́рували, що Іісу́с є Хри́стос, Син Божи́й, і, ві́руючи, ма́ли життя́ в ім’я́ Його́.
На літургії
Апостол
1 Кор. 3:9–17 Перше послання до Коринфян
зач. 1289Бо ми співробі́тники у Бо́га, а ви Бо́жа ни́ва, Бо́жа будо́ва.
10Я, за да́ною мені́ від Бо́га благода́ттю, як му́дрий будівни́к, покла́в осно́ву, а і́нший буду́є на ній; але́ хай ко́жний пильну́є, як він буду́є.
11Бо ніхто́ не мо́же покла́сти і́ншої осно́ви, крім покла́деної, яка́ є Іісу́с Христо́с.
12Чи буду́є хто на цій осно́ві із зо́лота, срі́бла, дорогоці́нних ка́менів, де́рева, сі́на, соло́ми, –
13ді́ло ко́жного ви́явиться; бо день пока́же, тому́ що у вогні́ відкрива́ється, і вого́нь випробо́вує ді́ло ко́жного, яке́ воно́ є.
14У ко́го ді́ло, яке́ він будува́в, устої́ть, той оде́ржить нагоро́ду.
15А в ко́го ді́ло згори́ть, той зазна́є втра́ти; а втім сам спасе́ться, але́ так, ні́би з вогню́.
16Хіба́ ж не зна́єте, що ви храм Бо́жий, і Дух Бо́жий живе́ в вас?
17Якщо́ хто зруйну́є храм Бо́жий, того́ покара́є Бог: бо храм Бо́жий святи́й, а цей храм – ви.
Прор. Як. 5:10–20 Соборне послання Якова
зач. 5710Візьмі́ть за при́клад, бра́ття мої́, тяжкі́ стражда́ння і довготерпі́ння проро́ків, які́ говори́ли ім’я́м Госпо́днім.
11Ось, ми ублажа́ємо тих, які́ терпі́ли. Ви чу́ли про терпі́ння І́ова і ба́чили кіне́ць його́ від Го́спода; бо Госпо́дь ду́же милосе́рдний і жа́лісливий.
12Перш за все, бра́ття мої́, не кляні́ться ні не́бом, ні земле́ю, ні і́ншою яко́ю кля́твою, а хай бу́де у вас: «так, так»; і «ні, ні», щоб вам не зазна́ти осу́дження.
13Хто з вас тя́жко стражда́є, хай мо́литься. Хто в до́брому на́строї, хай співа́є псалми́.
14Хто з вас хво́рий, хай покли́че пресві́терів Це́ркви і хай помо́ляться над ним, пома́завши його́ єле́єм в ім’я́ Госпо́днє.
15І моли́тва ві́ри зці́лить хво́рого і підведе́ його́ Госпо́дь; і, якщо́ він гріхи́ вчини́в, простя́ться йому́.
16Признава́йтесь оди́н о́дному в прови́нах і молі́ться оди́н за о́дного, щоб зціли́тися: бо бага́то мо́же поси́лена моли́тва пра́ведного.
17Ілля́ був чолові́к, поді́бний до нас, і помоли́вся моли́твою, щоб не було́ дощу́: і не було́ дощу́ на зе́млю три ро́ки і шість мі́сяців.
18І зно́ву помоли́вся: і не́бо дало́ дощ, і земля́ зрости́ла плід свій
19Бра́ття! якщо́ хто з вас відхили́ться від і́стини, і хтось наверне́ його́,
20хай той зна́є, що хто поверну́в грі́шника з неві́рної путі́ його́, спасе́ ду́шу від сме́рті і покри́є бе́зліч гріхі́в.
Євангеліє
Мф. 14:22–34 Євангеліє від Матфея
зач. 5922І за́раз же звелі́в Іісу́с у́чням Свої́м сі́сти в чо́вен і відпра́витись рані́ш Ньо́го на той бік, по́ки Він відпу́стить наро́д.
23І, відпусти́вши наро́д, Він зійшо́в на го́ру помоли́тися на самоті́; і вве́чері залиша́вся там оди́н.
24А чо́вен був уже́ на сере́дині мо́ря, і би́ло його́ хви́лями, бо ві́тер був зустрі́чний.
25У четве́рту ж сторо́жу но́чі пішо́в Іісу́с до них, ідучи́ по мо́рю.
26І у́чні, поба́чивши, що Він іде́ по мо́рю, стриво́жились і говори́ли: це при́вид; і зі стра́ху скри́кнули.
27Але́ Іісу́с за́раз же заговори́в до них і сказа́в: заспоко́йтесь! це Я, не бі́йтеся.
28Петро́ сказа́в Йому́ у ві́дповідь: Го́споди! якщо́ це Ти, звели́ мені́ прийти́ до Те́бе по воді́.
29Він же сказа́в: іди́. І, ви́йшовши з човна́, Петро́ пішо́в по воді́, щоб підійти́ до Іісу́са,
30та, поба́чивши си́льний ві́тер, зляка́вся, і, коли́ поча́в тону́ти, закрича́в: Го́споди, спаси́ мене́!
31Іісу́с за́раз же простя́г ру́ку, підтри́мав його́ і гово́рить йому́: малові́рний! чого́ ти засумніва́вся?
32І, як увійшли́ вони́ в чо́вен, ві́тер стих.
33Ті, що були́ в човні́, підійшли́, поклони́лися Йому́ й сказа́ли: воі́стину Ти Син Бо́жий.
34Перепра́вившись, вони́ прибули́ в зе́млю Геннісаре́тську.
Прор. Лк. 4:22–30 Євангеліє від Луки
22І всі засві́дчили Йому́ це, і дивува́лися слова́м благода́ті, що вихо́дили з уст Його́. І говори́ли: чи ж не Йо́сифів це син?
зач. 1423Він сказа́в їм: звича́йно, ви ска́жете Мені́ при́казку: лі́карю, зціли́ Само́го Себе́, зроби́ і тут, на Твої́й батьківщи́ні, те, що, ми чу́ли, було́ в Капернау́мі.
24І сказа́в: і́стинно кажу́ вам: нія́кого проро́ка не прийма́ють на батьківщи́ні свої́й.
25Попра́вді кажу́ вам: бага́то вдів було́ в Ізра́їлі за днів Іллі́, коли́ не́бо замкну́лося на три ро́ки і шість мі́сяців, так що наста́в вели́кий го́лод по всій землі́,
26і до жо́дної з них не був по́сланий Ілля́, а ті́льки до вдови́ в Саре́пту Сидо́нську;
27бага́то та́кож було́ прокаже́них в Ізра́їлі за проро́ка Єлисе́я, і жо́ден з них не очи́стився, крім Неєма́на сірія́нина.
28Почу́вши це, всі в синаго́зі напо́внились гні́вом
29і, вста́вши, ви́гнали Його́ геть з мі́ста і повели́ на верши́ну гори́, на які́й було́ збудо́ване ї́хнє мі́сто, щоб ски́нути Його́;
30Він же, пройшо́вши се́ред них, відійшо́в.
«Величаем тя, святый пророче Божий Илие, и почитаем еже на колеснице огненней преславное восхождение твое»