Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Євангеліє від Матфея

Глава 14

зач. 57 1 У той час дійшла́ чу́тка до І́рода четвертовла́дника про Іісу́са

2 і сказа́в прислу́жникам свої́м: це Іоа́нн Хрести́тель; він воскре́с з ме́ртвих, і тому́ чудеса́ ді́ються ним.

3 Бо І́род взяв Іоа́нна, зв’яза́в його́ і посади́в у темни́цю че́рез Іродіа́ду, жі́нку Фили́па, бра́та свого́,

4 тому́ що Іоа́нн говори́в йому́: не мо́жна тобі́ ма́ти її́.

5 І хоті́в уби́ти його́, та побоя́вся наро́ду, бо вважа́ли його́ проро́ком.

6 Під час святкува́ння дня наро́дження І́рода дочка́ Іродіа́ди танцюва́ла пе́ред зібрання́м і догоди́ла І́родові,

7 тому́ він покля́вся да́ти їй, що б вона́ не попроси́ла.

8 Вона́ ж, з намо́ви ма́тері своє́ї, сказа́ла: дай мені́ тут на блю́ді го́лову Іоа́нна Хрести́теля.

9 І засмути́вся цар, але́, ра́ди кля́тви і тих, що возлежа́ли з ним, звелі́в да́ти їй.

10 І посла́в відсікти́ го́лову Іоа́нну в темни́ці.

11 І принесли́ го́лову його́ на блю́ді і дали́ діви́ці, а та відне́сла ма́тері свої́й.

12 У́чні ж його́, прийшо́вши, взяли́ ті́ло і похова́ли його́; пішли́ і сповісти́ли Іісу́са.

13 І, почу́вши, Іісу́с віддали́вся зві́дти на човні́ у пусти́нне мі́сце оди́н; а наро́д, почу́вши про те, пішо́в за Ним з міст пі́шки.

зач. 58 14 І, ви́йшовши, Іісу́с поба́чив бага́то люде́й, змилосе́рдився над ни́ми, і зціли́в неду́жих ї́хніх.

15 Як наста́в ве́чір, підійшли́ до Ньо́го у́чні Його́ і ка́жуть: мі́сце тут пусти́нне і час уже́ пі́зній; відпусти́ люде́й, хай пі́дуть у се́лища і ку́плять собі́ ї́жу.

16 Іісу́с же сказа́в їм, не тре́ба їм іти́, ви да́йте їм ї́сти.

17 Вони́ ж ка́жуть Йому́: у нас тут ті́льки п’ять хлібі́в і дві риби́ни.

18 Він сказа́в: принесі́ть їх Мені́ сюди́.

19 І звелі́в наро́дові сі́сти на траву́ і, взя́вши п’ять хлібі́в і дві риби́ни, підня́в о́чі на не́бо, благослови́в, переломи́в і дав у́чням хліби́, а у́чні – наро́дові.

20 І ї́ли всі і наси́тились; і набра́ли кускі́в, що зали́шились, двана́дцять по́вних ко́шиків;

21 а тих, що ї́ли, було́ бли́зько п’яти́ ти́сяч чолові́к, крім жіно́к та діте́й.

зач. 59 22 І за́раз же звелі́в Іісу́с у́чням Свої́м сі́сти в чо́вен і відпра́витись рані́ш Ньо́го на той бік, по́ки Він відпу́стить наро́д.

23 І, відпусти́вши наро́д, Він зійшо́в на го́ру помоли́тися на самоті́; і вве́чері залиша́вся там оди́н.

24 А чо́вен був уже́ на сере́дині мо́ря, і би́ло його́ хви́лями, бо ві́тер був зустрі́чний.

25 У четве́рту ж сторо́жу но́чі пішо́в Іісу́с до них, ідучи́ по мо́рю.

26 І у́чні, поба́чивши, що Він іде́ по мо́рю, стриво́жились і говори́ли: це при́вид; і зі стра́ху скри́кнули.

27 Але́ Іісу́с за́раз же заговори́в до них і сказа́в: заспоко́йтесь! це Я, не бі́йтеся.

28 Петро́ сказа́в Йому́ у ві́дповідь: Го́споди! якщо́ це Ти, звели́ мені́ прийти́ до Те́бе по воді́.

29 Він же сказа́в: іди́. І, ви́йшовши з човна́, Петро́ пішо́в по воді́, щоб підійти́ до Іісу́са,

30 та, поба́чивши си́льний ві́тер, зляка́вся, і, коли́ поча́в тону́ти, закрича́в: Го́споди, спаси́ мене́!

31 Іісу́с за́раз же простя́г ру́ку, підтри́мав його́ і гово́рить йому́: малові́рний! чого́ ти засумніва́вся?

32 І, як увійшли́ вони́ в чо́вен, ві́тер стих.

33 Ті, що були́ в човні́, підійшли́, поклони́лися Йому́ й сказа́ли: воі́стину Ти Син Бо́жий.

34 Перепра́вившись, вони́ прибули́ в зе́млю Геннісаре́тську.

зач. 60 35 Жи́телі того́ мі́ста, впізна́вши Його́, да́ли зна́ти по всій тій око́лиці і принесли́ до Ньо́го всіх неду́жих,

36 і проси́ли Його́, щоб ті́льки доторкну́тися до кра́ю оде́жі Його́; і ті, що доторка́лися, зціля́лись.