Читання днясубота

На утрені

Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея

зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.

28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;

29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;

30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.

На літургії

Апостол

Прп. Гал. 5:22–6:2 Послання до Галатів

зач. 2135:22Плід же ду́ха є: любо́в, ра́дість, мир, довготерпі́ння, бла́гість, милосе́рдя, ві́ра,

23ла́гідність, стри́маність. На таки́х нема́ зако́ну.

24Але́ ті, котрі́ Христо́ві, плоть свою́ розп’я́ли з при́страстями й по́хотями.

25Якщо́ ми живемо́ ду́хом, то за ду́хом пови́нні й ді́яти. Останні настанови і заклики

26Не бу́демо марносла́вні, оди́н о́дного дратува́ти, оди́н о́дному за́здрити.

6:1Бра́ття! якщо́ і впаде́ люди́на в яки́йсь гріх, ви, духо́вні, виправля́йте тако́го в ду́сі ла́гідності, пильну́ючи ко́жний себе́, щоб і ти не був споку́шений.

зач. 2142Носі́ть тягарі́ оди́н о́дного і так здійсните́ зако́н Христо́вий.

Ряд. Рим. 14:6–9 Послання до Римлян

зач. 1136Хто розрізня́є дні, для Го́спода розрізня́є; і хто не розрізня́є днів, для Го́спода не розрізня́є. Хто їсть, для Го́спода їсть, бо дя́кує Бо́гові; і хто не їсть, для Го́спода не їсть, і дя́кує Бо́гові.

7Бо ніхто́ з нас не живе́ для се́бе, і ніхто́ не вмира́є для се́бе;

8а чи живемо́ – для Го́спода живемо́; чи вмира́ємо – для Го́спода вмира́ємо; і тому́ чи живемо́, чи вмира́ємо, – завжди́ Госпо́дні.

зач. 1149Бо Христо́с для то́го і поме́р, і воскре́с, і ожи́в, щоб владарюва́ти і над ме́ртвими і над живи́ми.

Євангеліє

Прп. Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки

зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,

18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.

19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.

20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.

21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.

22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.

23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.

Ряд. Мф. 15:32–39 Євангеліє від Матфея

зач. 6432Іісу́с же, покли́кавши у́чнів Свої́х, сказа́в їм: жаль Мені́ люде́й, що вже три дні знахо́дяться зі Мно́ю і ні́чого їм ї́сти; відпусти́ти ж їх голо́дними не хо́чу, щоб не осла́бли в доро́зі.

33Гово́рять Йому́ у́чні Його́: де ж нам у пусти́ні взя́ти сті́льки хлі́ба, щоб нагодува́ти сті́льки наро́ду?

34Гово́рить їм Іісу́с: скі́льки у вас хлібі́в? Вони́ сказа́ли: сім, і небага́то ри́бок.

35Тоді звелі́в наро́дові возлягти́ на зе́млю.

36І, взя́вши сім хлібі́в і ри́бу, возда́в хвалу́, переломи́в і дав у́чням Свої́м, а у́чні – наро́дові.

37І ї́ли всі і наси́тились; і набра́ли сім по́вних ко́шиків кускі́в, що залиши́лися,

38а тих, що ї́ли, було́ чоти́ри ти́сячі чолові́к, крім жіно́к та діте́й.

39І, відпусти́вши наро́д, Він увійшо́в у чо́вен і прибу́в у ме́жі Магдали́нські.