Читання дняп’ятниця

На літургії

Апостол

1 Кор. 14:26–40 Перше послання до Коринфян

зач. 15726Так що ж, бра́ття? Коли́ ви схо́дитесь, і у ко́жного з вас є псало́м, є повча́ння, є мо́ва, є одкрове́ння, є тлума́чення, – все це хай бу́де на повча́ння.

27Якщо́ хто гово́рить незнайо́мою мо́вою, говорі́ть по дво́є, найбі́льше по тро́є, і то по одно́му, а оди́н хай тлума́чить.

28Коли́ ж тлумача́ не бу́де, то мовчи́ в це́ркві, а говори́ собі́ та Бо́гові.

29І проро́ки хай гово́рять по дво́є чи по тро́є, а і́нші хай розмірко́вують.

30Коли́ ж дру́гому, що сиди́ть, бу́де одкрове́ння, то пе́рший хай мовчи́ть.

31Бо всі оди́н по о́дному мо́жете пророкува́ти, щоб усі́ повча́лися і всі втіша́лися.

32І ду́хи проро́чі покі́рні проро́кам,

33тому́ що Бог не є Бог безла́ддя, а ми́ру. Так бува́є по всіх церква́х у святи́х.

34Жінки́ ва́ші у церква́х хай мовча́ть, бо не дозво́лено їм говори́ти, а покоря́тися, як і зако́н гово́рить.

35Якщо́ ж вони́ хо́чуть чого́сь навчи́тися, хай запи́тують про те вдо́ма у свої́х чоловікі́в, бо непристо́йно жі́нці говори́ти в це́ркві.

36Хіба́ від вас сло́во Бо́же ви́йшло? Чи до вас одни́х досягло́?

37Якщо́ хто вважа́є себе́ проро́ком чи духо́вним, хай той розумі́є, що я пишу́ вам, бо це за́повіді Госпо́дні.

38А хто не розумі́є, хай не розумі́є.

39О́тже, бра́ття, дба́йте про те, щоб пророкува́ти, але́ не забороня́йте говори́ти і мо́вами;

40ті́льки все пови́нно бу́ти благопристо́йно і чи́нно.

Євангеліє

Мф. 21:12–14,17–20 Євангеліє від Матфея

12І увійшо́в Іісу́с у храм Бо́жий і ви́гнав усі́х, що продава́ли й купува́ли в хра́мі, і попереверта́в столи́ міня́льників і ла́ви тих, що продава́ли голубі́в,

13і каза́в їм: напи́сано: дім Мій до́мом моли́тви назве́ться; а ви зроби́ли його́ верте́пом розбі́йників.

14І приступи́ли до Ньо́го в хра́мі сліпі́ й криві́, і Він зціли́в їх.

17І, залиши́вши їх, ви́йшов геть з мі́ста у Віфа́нію і пробу́в там ніч.

зач. 8418Вра́нці ж, поверта́ючись у мі́сто, зголодні́в;

19і, поба́чивши бі́ля доро́ги одну́ смоко́вницю, підійшо́в до неї і, нічо́го не знайшо́вши на ній, крім само́го ли́стя, гово́рить їй: хай не бу́де нада́лі від те́бе пло́ду пові́к. І смоко́вниця відра́зу всо́хла.

20Поба́чивши це, у́чні здивува́лись і говори́ли: як це відра́зу всо́хла смоко́вниця?