Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Євангеліє від Луки

Глава 4

зач. 12 1 Іісу́с, спо́внений Ду́ха Свято́го, поверну́вся від Іорда́ну і пове́дений був Ду́хом у пусти́ню.

2 Там со́рок днів Він був споку́шуваний дия́волом і нічо́го не їв у ці дні і по їх закі́нченні наоста́нку зголодні́в.

3 І сказа́в Йому́ дия́вол: якщо́ Ти Син Бо́жий, то звели́ ка́меню цьому́, щоб став хлі́бом.

4 Іісу́с відпові́в йому́: напи́сано, що не хлі́бом єди́ним жи́тиме люди́на, а вся́ким сло́вом Бо́жим.

5 І, ви́вівши Його́ на висо́ку го́ру, дия́вол показа́в Йому́ всі ца́рства сві́ту в одну́ мить,

6 і сказа́в Йому́ дия́вол: Тобі́ дам вла́ду над усіма́ ци́ми ца́рствами і сла́ву ї́хню, бо вон́а мені́ пере́дана, і я кому́ схо́чу, даю́ її́;

7 о́тже, якщо́ Ти покло́нишся мені́, то все бу́де Твоє́.

8 Іісу́с сказа́в йому́ у ві́дповідь: відійди́ від Ме́не, сатана́; напи́сано: Го́споду Бо́гу твоє́му поклоня́йся і Йому́ єди́ному служи́.

9 І пові́в Його́ до Ієрусали́ма, і поста́вив Його́ на крилі́ хра́му, і сказа́в Йому́: якщо́ Ти Син Бо́жий, ки́нься зві́дси вниз,

10 бо напи́сано: А́нгелам Свої́м запові́сть про Те́бе зберегти́ Тебе́;

11 і на рука́х понесу́ть Тебе́, щоб не спіткну́вся об ка́мінь ного́ю Твоє́ю.

12 Іісу́с відпові́в йому́: ска́зано: не спокуша́й Го́спода Бо́га твого́.

13 І, закінчи́вши всі споку́шування, дия́вол відійшо́в від Ньо́го до ча́су.

14 І поверну́вся Іісу́с в си́лі ду́ху до Галіле́ї; і рознесла́ся чу́тка про Ньо́го по всьо́му кра́ю.

15 Він учи́в у синаго́гах ї́хніх, і всі Його́ прославля́ли.

зач. 13 16 І прийшо́в у Назаре́т, де був ви́хований, і увійшо́в, за зви́чаєм Свої́м, в день субо́тній у синаго́гу, і встав чита́ти.

17 Йому́ подали́ кни́гу проро́ка Іса́ії; і Він, розкри́вши кни́гу, знайшо́в мі́сце, де було́ напи́сано:

18 Дух Госпо́дній на Мені́; бо Він пома́зав Мене́ благовісти́ти убо́гим, і посла́в Мене́ зціля́ти розби́тих се́рцем, пропові́дувати полоне́ним ви́зволення, сліпи́м прозрі́ння, відпусти́ти зму́чених на во́лю,

19 пропові́дувати лі́то Госпо́днє сприя́тливе.

20 І, згорну́вши кни́гу і відда́вши служи́телю, сів, і о́чі всіх в синаго́зі були́ зве́рнені до Ньо́го.

21 І Він поча́в говори́ти їм: ни́ні спра́вдилося писа́ння, яке́ ви слу́хали.

22 І всі засві́дчили Йому́ це, і дивува́лися слова́м благода́ті, що вихо́дили з уст Його́. І говори́ли: чи ж не Йо́сифів це син?

зач. 14 23 Він сказа́в їм: звича́йно, ви ска́жете Мені́ при́казку: лі́карю, зціли́ Само́го Себе́, зроби́ і тут, на Твої́й батьківщи́ні, те, що, ми чу́ли, було́ в Капернау́мі.

24 І сказа́в: і́стинно кажу́ вам: нія́кого проро́ка не прийма́ють на батьківщи́ні свої́й.

25 Попра́вді кажу́ вам: бага́то вдів було́ в Ізра́їлі за днів Іллі́, коли́ не́бо замкну́лося на три ро́ки і шість мі́сяців, так що наста́в вели́кий го́лод по всій землі́,

26 і до жо́дної з них не був по́сланий Ілля́, а ті́льки до вдови́ в Саре́пту Сидо́нську;

27 бага́то та́кож було́ прокаже́них в Ізра́їлі за проро́ка Єлисе́я, і жо́ден з них не очи́стився, крім Неєма́на сірія́нина.

28 Почу́вши це, всі в синаго́зі напо́внились гні́вом

29 і, вста́вши, ви́гнали Його́ геть з мі́ста і повели́ на верши́ну гори́, на які́й було́ збудо́ване ї́хнє мі́сто, щоб ски́нути Його́;

30 Він же, пройшо́вши се́ред них, відійшо́в.

зач. 15 31 І прийшо́в у Капернау́м, мі́сто Галіле́йське, і навча́в їх у дні субо́тні.

32 І дивува́лися вченню́ Його́, бо сло́во Йоѓо було́ з вла́дою.

33 Був у синаго́зі чолові́к, що мав ду́ха нечи́стого, і він закрича́в гучни́м го́лосом:

34 обли́ш; що Тобі́ до нас, Іісу́се Назаряни́не? Ти прийшо́в погуби́ти нас; зна́ю Тебе́, хто Ти, Святи́й Бо́жий.

35 Іісу́с заборони́в йому́, сказа́вши: замо́вкни і ви́йди з ньо́го. І біс, ки́нувши його́ посере́д синаго́ги, ви́йшов з ньо́го, анітро́хи не пошко́дивши йому́.

36 І усі́х охопи́в жах, і міркува́ли між собо́ю: що це зна́чить, що Він з вла́дою і си́лою нака́зує нечи́стим ду́хам і вони́ вихо́дять?

зач. 16 37 І розійшла́ся чу́тка про Ньо́го по всіх місця́х того́ кра́ю.

38 Ви́йшовши з синаго́ги, Він увійшо́в у дім Си́мона; те́ща ж Си́монова лежа́ла в си́льній гаря́чці; і блага́ли Його́ за неї.

39 Підійшо́вши до не́ї, Він заборони́в гаря́чці; і поки́нула її́. Вона́ ж відра́зу вста́ла і служи́ла їм.

40 Коли́ ж захо́дило со́нце, всі, хто мав хво́рих на рі́зні неду́ги, приво́дили їх до Ньо́го, і Він, поклада́ючи на ко́жного з них ру́ки, зціля́в їх.

41 Вихо́дили тако́ж і бі́си з багатьо́х з кри́ком і говори́ли: Ти Христо́с, Син Бо́жий. А Він забороня́в їм каза́ти, що вони́ зна́ють, що Він Христо́с.

42 А як наста́в день, Він, ви́йшовши з до́му, пішо́в у безлю́дне мі́сце, а наро́д шука́в Його́ і, прийшо́вши до Ньо́го, затри́мував Його́, щоб не йшов від них.

43 Він же сказа́в їм: і і́ншим міста́м Я пови́нен благовісти́ти Ца́рство Бо́же, бо на те Я по́сланий.

44 І пропові́дував у синаго́гах галіле́йських.