Читання дняпонеділок

На утрені

Лк. 1:39–49,56 Євангеліє від Луки

зач. 439Вста́вши ж Марі́я у дні ці, з по́спіхом пішла́ до нагі́рньої краї́ни, в мі́сто Іу́дине,

40і увійшла́ в дім Заха́рії, і привіта́ла Єлисаве́ту.

41Коли́ почу́ла Єлисаве́та привіта́ння Марі́їне, загра́ло дитя́ в утро́бі її́, і спо́внилася Єлисаве́та Ду́ха Свято́го.

42І ви́гукнула гучни́м го́лосом і сказа́ла: благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний плід утро́би Твоє́ї!

43І зві́дки це мені́, що Ма́ти Го́спода мого́ прийшла́ до ме́не?

44Бо, коли́ го́лос віта́ння Твого́ дійшо́в до вух мої́х, загра́ло дитя́ ра́дісно в утро́бі мої́й.

45І блаже́нна, Яка́ уві́рувала, бо збу́деться ска́зане Їй від Го́спода.

46І сказа́ла Марі́я: велича́є душа́ Моя́ Го́спода,

47і зраді́в дух Мій у Бо́зі, Спа́сові Моє́му,

48що згля́нувся Він на смире́ння Раби́ Своє́ї, бо відни́ні ублажа́тимуть Мене́ всі ро́ди;

49що сотвори́в Мені́ ве́лич Си́льний, і святе́ ім’я́ Його́.

56Пробула́ ж Марі́я з не́ю бли́зько трьох мі́сяців і поверну́лася в дім Свій.

На літургії

Апостол

Рим. 16:17–24 Послання до Римлян

зач. 12117Блага́ю вас, бра́ття, остеріга́йтесь тих, що чи́нять розді́лення та споку́си всу́переч вче́нню, яко́му ви навчи́лися, і ухиля́йтесь від них;

18бо такі́ лю́ди слу́жать не Го́споду на́шому Іісу́су Христу́, а своє́му че́реву, і ласка́вими слова́ми та красномо́вством зва́блюють серця́ простоду́шних.

19Ва́ша покі́рність ві́рі усі́м відо́ма; тому́ я ра́дуюсь за вас, але́ бажа́ю, щоб ви були́ му́дрі на добро́ і прості́ на зло.

20Бог же ми́ру зни́щить незаба́ром сатану́ під нога́ми ва́шими. Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з ва́ми! Амі́нь.

21Віта́ють вас Тимофі́й, співробі́тник мій, і Лу́цій, Іасо́н і Сосипа́тр, ро́дичі мої́.

22Віта́ю вас у Го́споді і я, Те́ртій, яки́й писа́в це посла́ння.

23Віта́є вас Га́ій, гости́нний для ме́не і всіє́ї Це́ркви. Віта́є вас Єра́ст, міськи́й скарбни́к, і брат Кварт.

24Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з усіма́ ва́ми. Амі́нь.

і за вівторок (під зачало) 1 Кор. 1:1–9 Перше послання до Коринфян

зач. 1221Па́вел, во́лею Бо́жою покли́каний Апо́стол Іісу́са Христа́, і Сосфе́н брат,

2Це́ркві Бо́жій у Кори́нфі, освя́ченим у Христі́ Іісу́сі, покли́каним святи́м, з усіма́, хто призива́є ім’я Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, у вся́кому мі́сці, у них і у нас:

зач. 1233Благода́ть вам і мир від Бо́га Отця́ на́шого і Го́спода Іісу́са Христа́.

4Завжди́ дя́кую Бо́гові моє́му за вас зара́ди благода́ті Бо́жої, даро́ваної вам у Христі́ Іісу́сі,

5бо в Ньо́му ви збагати́лися всім, уся́ким сло́вом і вся́ким пізна́нням, –

6тому́ що сві́дчення Христо́ве утверди́лося у вас, –

7так що ви не ма́єте недоста́тку ні в я́кому дарува́нні, чека́ючи я́влення Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,

8Котри́й і утверди́ть вас до кінця́, щоб бу́ти вам непови́нними в день Го́спода на́шого Іісу́са Христа́.

9Ві́рний Бог, Котри́м покли́кані ви до єдна́ння з Си́ном Його́ Іісу́сом Христо́м, Го́сподом на́шим.

Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян

зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:

6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;

7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;

8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.

9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,

10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,

11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.

Євангеліє

Мф. 13:10–23 Євангеліє від Матфея

зач. 5110І, приступи́вши, у́чні сказа́ли Йому́: чому́ при́тчами гово́риш їм?

11Він сказа́в їм у ві́дповідь: тому́, що вам дано́ розумі́ти та́йни Ца́рства Небе́сного, а їм не дано́,

12бо хто ма́є, тому́ да́сться і примно́житься, а хто не ма́є, у то́го відні́меться і те, що ма́є;

13тому́ говорю́ їм при́тчами, що вони́, ди́влячись, не ба́чать, і, слу́хаючи, не чу́ють, і не розумі́ють;

14і збува́ється над ни́ми проро́цтво Іса́ії, яке́ гово́рить: слу́хом почу́єте – і не зрозумі́єте, і очи́ма диви́тись бу́дете – і не поба́чите,

15бо згрубі́ло се́рце люде́й цих і ву́хами ле́две чу́ють, і о́чі свої́ зімкну́ли, щоб не поба́чити очи́ма і не почу́ти ву́хами, і се́рцем не зрозумі́ти, і не наверну́тися, щоб Я зціли́в їх.

16Ва́ші ж о́чі блаже́нні, що ба́чать, і ву́ха ва́ші, що чу́ють,

17бо і́стинно кажу́ вам, що бага́то хто з проро́ків і пра́ведників ба́жали ба́чити те, що ви ба́чите, і не ба́чили, і чу́ти те, що ви чу́єте, і не чу́ли.

18Ви ж ви́слухайте зна́чення при́тчі про сіяча́:

19до ко́жного, хто слу́хає сло́во про Ца́рство і не розумі́є, прихо́дить лука́вий і краде́ посі́яне в се́рці його́ – ось кого́ означа́є посі́яне при доро́зі.

20А посі́яне на кам’яни́стих місця́х означа́є того́, хто слу́хає сло́во і зра́зу ж з ра́дістю сприйма́є його́;

21але́ не ма́є ко́реня в собі́ і тому́ непості́йний; коли́ ж при́йде скорбо́та або́ гоні́ння за сло́во, відра́зу спокуша́ється.

22А посі́яне в терна́х означа́є того́, хто чу́є сло́во, але́ турбо́та ві́ку цього́ і споку́са бага́тством заглуша́є сло́во, і воно́ бува́є безплі́дне.

23Посі́яне ж на до́брій землі́ означа́є того́, хто слу́хає сло́во і розумі́є, яки́й і бува́є плодоно́сним, так що оди́н прино́сить плід в стокра́т, дру́гий в шістдеся́т, а і́нший в три́дцять.

і за вівторок (під зачало) Мф. 13:24–30 Євангеліє від Матфея

зач. 5224Іншу при́тчу запропонува́в Він їм, ка́жучи: Ца́рство Небе́сне поді́бне до чолові́ка, що посі́яв до́бре насі́ння на по́лі своє́му;

25коли́ ж лю́ди спа́ли, прийшо́в во́рог його́ і насі́яв пле́велів між пшени́цею і пішо́в.

26Коли́ зійшла́ зе́лень і показа́вся плід, тоді́ з’яви́лись і пле́вели.

27Прийшли́ раби́ домовлади́ки і сказа́ли йому́: госпо́дарю! чи не до́бре насі́ння ти сі́яв на по́лі твоє́му? зві́дки ж пле́вели на ньо́му?

28Він же сказа́в їм: це зроби́в во́рог люде́й. А раби́ сказа́ли йому́: чи хо́чеш, ми піде́м і ви́берем їх?

29Але́ він сказа́в: ні, щоб, вибира́ючи пле́вели, ви не ви́рвали ра́зом з ни́ми і пшени́цю.

30Зали́ште рости́ ра́зом те і дру́ге до жнив; а в жнива́ я скажу́ женця́м: збері́ть спе́ршу пле́вели і зв’яжі́ть їх у снопи́, щоб спали́ти їх; а пшени́цю збері́ть у жи́тницю мою́.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.