Читання днявівторок
На літургії
Апостол
Рим. 10:11–11:2 Послання до Римлян
зач. 10410:11Бо Писа́ння гово́рить: уся́кий, хто ві́рує в Ньо́го, не посоро́миться.
12Тут нема́ різни́ці між іуде́єм та е́лліном, бо оди́н Госпо́дь у всіх, бага́тий для всіх, хто призива́є Його́.
13Бо вся́кий, хто покли́че ім’я́ Госпо́днє, спасе́ться.
14Але́ як покли́кати Того́, в Ко́го не уві́рували? як ві́рувати в То́го, про Ко́го не чу́ли? як чу́ти без пропові́дника?
15І як пропові́дувати, коли́ не бу́дуть по́слані? як напи́сано: як прекра́сні но́ги тих, хто благовісти́ть мир, хто благовісти́ть благе́!.
16Але́ не всі послу́хались благовіствува́ння. Бо Іса́ія гово́рить: Го́споди! хто пові́рив тому́, що почу́в від нас?.
17Ото́ж ві́ра від слу́хання, а слу́хання від сло́ва Бо́жого.
18Але́ пита́ю: хіба́ вони́ не чу́ли? Навпаки́, по всій землі́ пройшо́в го́лос ї́хній, і до кра́ю все́світу слова́ ї́хні.
19Ще пита́ю: хіба́ Ізра́їль не знав? Але́ пе́рший Мойсе́й гово́рить: Я ви́кличу у вас ре́вність не наро́дом, розгні́ваю вас наро́дом нерозу́мним.
20А Іса́ія сміли́во ка́же: Мене́ знайшли́ ті, які́ не шука́ли Мене́; Я відкри́вся тим, які́ не розпи́тували про Ме́не.
21Про Ізра́їль же ка́же: ці́лий день Я простяга́в ру́ки Мої́ до наро́ду непокі́рливого і впе́ртого.
11:1Отже, пита́ю: невже́ Бог відки́нув наро́д Свій? Зо́всім ні. Бо і я ізраїльтя́нин, з сі́м’я Авраа́мового, з колі́на Веніамі́нового.
зач. 1052Не відки́нув Бог наро́ду Свого́, яки́й Він напере́д знав. Хіба́ не зна́єте, що гово́рить Писа́ння про Іллю́? Як він ска́ржиться Бо́гові на Ізра́їль, ка́жучи:
Євангеліє
Мф. 11:16–20 Євангеліє від Матфея
зач. 4116Але́ кому́ уподі́бню рід цей? Він поді́бний до діте́й, що сидя́ть на ву́лиці і, зверта́ючись до свої́х товариші́в,
17ка́жуть: ми гра́ли вам на сопі́лках, і ви не танцюва́ли; ми співа́ли вам жа́лібних пісе́нь, і ви не рида́ли.
18Бо прийшо́в Іоа́нн, яки́й не їсть, не п’є; і ка́жуть: в ньо́му біс.
19Прийшо́в Син Людськи́й, Яки́й їсть і п’є, і ка́жуть: ось чолові́к, котри́й лю́бить ї́сти й пи́ти вино́, друг ми́тарів і грі́шників. І опра́вдана прему́дрість ча́дами її́.
зач. 4220Тоді́ Іісу́с поча́в докоря́ти міста́м, у яки́х найбі́льше я́влено було́ чуде́с Його́, за те, що вони́ не пока́ялись: