Читання дняпонеділок
На літургії
Апостол
Рим. 9:18–33 Послання до Римлян
зач. 10218Отже, кого́ хо́че, ми́лує; а кого́ хо́че, озлобля́є.
19Ти ска́жеш мені́: за що ще звинува́чує? бо хто мо́же проти́витися во́лі Його́?
20А ти хто, чолові́че, що спереча́єшся з Бо́гом? Чи ска́же ви́твір своє́му творце́ві: наві́що ти мене́ так зроби́в?
21Хіба́ не ма́є вла́ди гонча́р над гли́ною, щоб з тіє́ї са́мої су́міші зроби́ти оди́н сосу́д для поче́сного, а дру́гий для непоче́сного вжи́тку?
22Що ж, якщо́ Бог, бажа́ючи показа́ти гнів і яви́ти могу́тність Свою́, з вели́ким довготерпі́нням щади́в сосу́ди гні́ву, гото́ві до поги́белі,
23щоб ра́зом яви́ти бага́тство сла́ви Своє́ї над сосу́дами милосе́рдя, які́ Він приготува́в для сла́ви,
24над на́ми, яки́х Він покли́кав не ті́льки з іуде́їв, але́ і з язи́чників?
25Як і в Осі́ї гово́рить: не Мій наро́д назву́ Мої́м наро́дом, і не улю́блену – улю́бленою.
26І на то́му мі́сці, де ска́зано їм: ви не Мій наро́д, там вони́ на́звані бу́дуть сина́ми Бо́га живо́го.
27Іса́ія ж провіща́є про Ізра́їль: хоча́ б сині́в Ізра́їлевих було́ число́м, як піску́ морсько́го, ті́льки оста́ток спасе́ться;
28бо ді́ло заве́ршує і ско́ро ви́рішить по пра́вді, ді́ло виріша́льне зве́ршить Госпо́дь на землі́.
29І, як провісти́в Іса́ія: коли́ б Госпо́дь Савао́ф не залиши́в нам сі́м’я, то ми ста́ли б, як Содо́м, і були́ б поді́бні до Гомо́рри.
30Що ж ска́жемо? Язи́чники, які́ не шука́ли пра́ведності, оде́ржали пра́ведність, пра́ведність від ві́ри.
31А Ізра́їль, яки́й шука́в зако́ну пра́ведності, до зако́ну пра́ведності не досягну́в.
32Чому́? тому́ що шука́ли не у ві́рі, а в діла́х зако́ну, бо спіткну́лися об ка́мінь спотика́ння,
33як напи́сано: ось, кладу́ в Сіо́ні ка́мінь спотика́ння і ка́мінь споку́си; але́ ко́жний, ві́руючий в Ньо́го, не посоро́миться.
Свт. Євр. 13:7–16 Послання до Євреїв
зач. 3347Пам’ята́йте наста́вників ва́ших, котрі́ пропові́дували вам сло́во Бо́же, і, ди́влячись на кончи́ну життя́ ї́хнього, наслі́дуйте ві́ру їх.
8Іісу́с Христо́с учо́ра і сього́дні і наві́ки Той же.
9Вче́ннями рі́зними й чужи́ми не захо́плюйтесь; бо до́бре благода́ттю змі́цнювати серця́, а не стра́вами, від яки́х не оде́ржали ко́ристі ті, що займа́лися ни́ми.
10Ми ма́ємо жерто́вник, від яко́го не ма́ють пра́ва спожива́ти ті, що слу́жать скі́нії.
11Так як тіла́ твари́н, кров яки́х для очи́щення гріха́ вно́сить первосвяще́нник у святи́лище, спа́люються за ста́ном, –
12то і Іісу́с, щоб освяти́ти люде́й Кро́в’ю Своє́ю, постражда́в по́за воро́тами.
13Ото́ж ви́йдемо до Ньо́го за стан, несучи́ Його́ нару́гу;
14бо не ма́ємо тут пості́йного мі́ста, але́ шука́ємо майбу́тнього.
15Ото́ж бу́демо че́рез Ньо́го безуста́нно прино́сити Бо́гові же́ртву хвали́, то́бто плід уст, що прославля́ють ім’я́ Його́.
16Не забува́йте та́кож доброді́йності і спілкува́ння, бо такі́ же́ртви благоуго́дні Бо́гу.
Євангеліє
Мф. 11:2–15 Євангеліє від Матфея
зач. 402Іоа́нн же, почу́вши в темни́ці про діла́ Христо́ві, посла́в двох з у́чнів свої́х
3сказа́ти Йому́: чи Ти Той, Котри́й ма́є прийти́, чи нам і́ншого чека́ти?
4І ска́зав їм Іісу́с у ві́дповідь: піді́ть та розкажі́ть Іоа́ннові, що чу́єте і ба́чите:
5сліпі́ прозріва́ють і криві́ хо́дять, прокаже́ні очища́ються і глухі́ чу́ють, ме́ртві воскреса́ють і убо́гі благовіству́ють;
6і блаже́нний той, хто не споку́ситься про Ме́не.
7Коли́ ж вони́ пішли́, Іісу́с поча́в говори́ти наро́дові про Іоа́нна: на що диви́тися ходи́ли ви в пусти́ню? чи на трости́ну, що ві́тер коли́ше?
8На що ж диви́тись ходи́ли ви? чи на люди́ну, вдя́гнену в м’яки́й о́дяг? Ті, що но́сять м’яки́й о́дяг, в пала́цах ца́рських перебува́ють.
9На що ж диви́тись ходи́ли ви? на проро́ка? Так, кажу́ вам, і бі́льше проро́ка.
10Бо він той, про яко́го напи́сано: ось, Я поси́лаю А́нгела Мого́ пе́ред лице́м Твої́м, яки́й приготу́є путь Твій пе́ред Тобо́ю.
11І́стинно кажу́ вам: з наро́джених жінка́ми не було́ бі́льшого за Іоа́нна Хрести́теля; але́ ме́нший в Ца́рстві Небе́сному бі́льший за ньо́го.
12Від днів же Іоа́нна Хрести́теля дони́ні Ца́рство Небе́сне си́лою здобува́ється, і хто доклада́є зуси́лля, здобува́є його́,
13бо всі проро́ки і зако́н провіща́ли до Іоа́нна.
14І коли́ хо́чете зна́ти, він є Ілля́, що ма́є прийти́.
15Хто ма́є ву́ха слу́хати, хай слу́хає!
Свт. Мф. 5:14–19 Євангеліє від Матфея
зач. 1114Ви є сві́тло сві́ту. Не мо́же схова́тися мі́сто, яке́ стої́ть на верху́ гори́.
15І, засвіти́вши сві́чку, не ста́влять її́ під посу́дину, а на підсві́чник, і сві́тить всім у до́мі.
16Так хай ся́є сві́тло ва́ше пе́ред людьми́, щоб вони́ ба́чили ва́ші до́брі діла́ і прославля́ли Отця́ ва́шого Небе́сного.
17Не ду́майте, що Я прийшо́в пору́шити зако́н або́ проро́ків: не пору́шити прийшо́в Я, а здійсни́ти.
18Бо і́стинно кажу́ вам: до́ки не пере́йде не́бо і земля́, жо́дна йо́та чи жо́дна ри́ска не пере́йде із зако́ну, по́ки не здійсни́ться все.
19О́тже, хто пору́шить одну́ з цих за́повідей найме́нших і навчи́ть так люде́й, той найме́ншим бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному; а хто ви́конає і навчи́ть, той вели́ким бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному.