Читання днясубота
На утрені
Лк. 6:17–23 Євангеліє від Луки
зач. 2417І, зійшо́вши з ни́ми, став Він на рі́вному мі́сці, і бага́то у́чнів Його́ і бе́зліч наро́ду з усіє́ї Іуде́ї та Ієрусали́ма і примо́рських місць Ти́рських і Сидо́нських,
18що прийшли́ послу́хати Його́ і зціли́тися від неду́гів свої́х, тако́ж і ті, що стражда́ли від нечи́стих ду́хів; і зціля́лися.
19І весь наро́д шука́в, щоб доторкну́тися до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила си́ла і зціля́ла всіх.
20І Він, зві́вши о́чі Свої́ на у́чнів Свої́х, говори́в: Блаже́нні убо́гі ду́хом, бо ва́ше є Ца́рство Бо́же.
21Блаже́нні ті, що голо́дні ни́ні, бо наси́титесь. Блаже́нні ті, що пла́чуть ни́ні, бо вті́шитесь.
22Блаже́нні ви, коли́ знена́видять вас лю́ди, і коли́ відлу́чать вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять ім’я́ ва́ше зара́ди Си́на Людсько́го.
23Раді́йте в той день і веселі́ться, бо вели́ка вам нагоро́да на небеса́х. Так роби́ли з проро́ками батьки́ ї́хні.
На літургії
Апостол
Діян. 15:35–41 Діяння святих апостолів
зач. 3735Па́вел же і Варна́ва жили́ в Антіохі́ї, навча́ючи і благовіству́ючи, ра́зом з багатьма́ і́ншими, сло́во Госпо́днє.
36Че́рез де́який час Па́вел сказа́в Варна́ві: ході́мо знов і відві́даємо браті́в на́ших по всіх міста́х, де ми пропові́дували сло́во Госпо́днє, як вони́ живу́ть.
37Варна́ва ж захоті́в взя́ти з собо́ю Іоа́нна, зва́ного Ма́рком.
38Але́ Па́вел вважа́в, що не слід бра́ти з собо́ю того́, хто відста́в від них у Памфілі́ї і не пішо́в з ни́ми на ді́ло, на яке́ їх посла́ли.
39Це призвело́ до незго́ди, так що вони́ розлучи́лися оди́н з о́дним; і Варна́ва, взя́вши Ма́рка, відпли́в до Кі́пра;
40а Павел, ви́бравши собі́ Си́лу, пішо́в, вві́рений бра́тією благода́ті Бо́жій,
41і прохо́див Сі́рію і Кілікі́ю, утве́рджуючи Церкви́.
Прп. Євр. 13:7–16 Послання до Євреїв
зач. 3347Пам’ята́йте наста́вників ва́ших, котрі́ пропові́дували вам сло́во Бо́же, і, ди́влячись на кончи́ну життя́ ї́хнього, наслі́дуйте ві́ру їх.
8Іісу́с Христо́с учо́ра і сього́дні і наві́ки Той же.
9Вче́ннями рі́зними й чужи́ми не захо́плюйтесь; бо до́бре благода́ттю змі́цнювати серця́, а не стра́вами, від яки́х не оде́ржали ко́ристі ті, що займа́лися ни́ми.
10Ми ма́ємо жерто́вник, від яко́го не ма́ють пра́ва спожива́ти ті, що слу́жать скі́нії.
11Так як тіла́ твари́н, кров яки́х для очи́щення гріха́ вно́сить первосвяще́нник у святи́лище, спа́люються за ста́ном, –
12то і Іісу́с, щоб освяти́ти люде́й Кро́в’ю Своє́ю, постражда́в по́за воро́тами.
13Ото́ж ви́йдемо до Ньо́го за стан, несучи́ Його́ нару́гу;
14бо не ма́ємо тут пості́йного мі́ста, але́ шука́ємо майбу́тнього.
15Ото́ж бу́демо че́рез Ньо́го безуста́нно прино́сити Бо́гові же́ртву хвали́, то́бто плід уст, що прославля́ють ім’я́ Його́.
16Не забува́йте та́кож доброді́йності і спілкува́ння, бо такі́ же́ртви благоуго́дні Бо́гу.
Євангеліє
Ін. 10:27–38 Євангеліє від Іоанна
зач. 3827Ві́вці Мої́ го́лосу Мого́ слу́хають, і Я зна́ю їх; і вони́ йдуть за Мно́ю.
28І Я даю́ їм життя́ ві́чне, і не заги́нуть пові́к; і ніхто́ не ви́краде їх з руки́ Моє́ї.
29Оте́ць Мій, Котри́й дав Мені́ їх, бі́льший за всіх, і ніхто́ не мо́же ви́красти їх з руки́ Отця́ Мого́.
30Я і Оте́ць – єди́не.
31Тут знов іуде́ї схопи́ли камі́ння, щоб поби́ти Його́.
32Іісу́с відпові́в їм: бага́то до́брих діл показа́в Я вам від Отця́ Мого́; за яке́ з них хо́чете поби́ти Мене́ камі́нням?
33Іуде́ї сказа́ли Йому́ у ві́дповідь: не за до́брі діла́ хо́чемо поби́ти Тебе́ камі́нням, а за богоху́льство і за те, що Ти, бу́дучи люди́ною, ро́биш Себе́ Бо́гом.
34Іісу́с відпові́в їм: чи не напи́сано в зако́ні ва́шому: Я сказа́в: ви бо́ги?.
35Якщо́ Він назва́в бога́ми тих, до ко́го було́ сло́во Бо́же, і не мо́же пору́шитись Писа́ння, –
36чи Тому́, Котро́го Оте́ць освяти́в і посла́в у світ, ви гово́рите: богоху́льствуєш, бо Я сказа́в: Я Син Бо́жий?
37Якщо́ Я не творю́ діл Отця́ Мого́, не ві́рте Мені́;
38а якщо́ творю́, то, коли́ не ві́рите Мені́, ві́рте діла́м Мої́м, щоб пізна́ти і пові́рити, що Оте́ць в Мені́ і Я в Ньо́му.
Прп. Мф. 11:27–30 Євангеліє від Матфея
зач. 4327Усе́ Мені́ пере́дано Отце́м Мої́м, і ніхто́ не зна́є Си́на, крім Отця́; і Отця́ ніхто́ не зна́є, крім Си́на, і кому́ Син хо́че відкри́ти.
28Прийді́ть до Ме́не, всі стру́джені і обтя́жені, і Я заспо́кою вас;
29візьмі́ть і́го Моє́ на се́бе і навчі́ться від Ме́не, бо Я ла́гідний і смире́нний се́рцем, і зна́йдете спо́кій ду́шам ва́шим;
30бо і́го Моє до́бре, і тяга́р Мій легки́й.