Читання днянеділя
На утрені
Лк. 2:25–32 Євангеліє від Луки
зач. 825Був тоді́ в Ієрусали́мі чолові́к, на ім’я́ Симео́н. Він був муж пра́ведний та побо́жний, що чека́в уті́хи Ізра́їлевої, і Дух Святи́й був на ньо́му.
26Йому́ було́ прові́щено Ду́хом Святи́м, що він не поба́чить сме́рті, до́ки не поба́чить Христа́ Госпо́днього.
27І прийшо́в він, натхне́нний Ду́хом, у храм. І коли́ батьки́ принесли́ Немовля́ Іісу́са, щоб ви́конати над Ним зако́нний обря́д,
28він взяв Його́ на ру́ки, благослови́в Бо́га і сказа́в:
29ни́ні відпуска́єш раба́ Твого́, Влади́ко, за сло́вом Твої́м, з ми́ром,
30бо ба́чили о́чі мої́ спасі́ння Твоє́,
31яке́ Ти приготува́в пе́ред лице́м усі́х наро́дів,
32сві́тло на просві́тлення язи́чників і сла́ву наро́ду Твого́ Ізра́їля.
На літургії
Апостол
1 Кор. 8:8–9:2 Перше послання до Коринфян
зач. 1408:8Ї́жа не наближа́є нас до Бо́га: бо, чи їмо́ ми, нічо́го не здобува́ємо; чи не їмо́, нічо́го не втрача́ємо.
9Одна́к бережі́ться, щоб ця свобо́да ва́ша не ста́ла споку́сою для не́мічних.
10Бо коли́ хто-не́будь поба́чить, що ти, ма́ючи знання́, сиди́ш за столо́м у ка́пищі, то со́вість його́, як не́мічного, чи не наверне́ і його́ ї́сти ідоложерто́вне?
11І від твого́ знання́ заги́не не́мічний брат, за яко́го поме́р Христо́с.
12А согріша́ючи таки́м чи́ном про́ти браті́в і вража́ючи не́мічну со́вість ї́хню, ви согріша́єте про́ти Христа́.
13І тому́, якщо́ ї́жа спокуша́є бра́та мого́, не бу́ду ї́сти м’я́са пові́к, щоб не спокуси́ти бра́та мого́.
9:1Чи не Апо́стол я? Чи не ві́льний я? Чи не ба́чив я Іісу́са Христа́, Го́спода на́шого? Хіба́ не моє́ ді́ло ви у Го́споді?
зач. 1412Якщо́ для і́нших я не Апо́стол, то для вас Апо́стол; бо печа́ть мого́ апо́стольства – ви у Го́споді.
Свята Євр. 7:7–17 Послання до Євреїв
зач. 3167Без уся́кого ж запере́чення ме́нший благословля́ється бі́льшим.
8І тут десяти́ни беру́ть лю́ди сме́ртні, а там – той, хто ма́є про се́бе сві́дчення, що він живе́.
9І, так би мо́вити, сам Леві́й, котри́й прийма́є десяти́ни, в осо́бі Авраа́ма дав десяти́ну:
10бо він ще був у чре́слах ба́тька, коли́ Мелхіседе́к зустрі́в його́.
11О́тже, якби́ доскона́лість досяга́лась че́рез леві́тське свяще́нство, – бо з ним сполу́чений зако́н наро́ду, – то яка́ б ще була́ потре́ба постава́ти і́ншому свяще́нникові за чи́ном Мелхіседе́ка, а не іменува́тися за чи́ном Ааро́на?
12Адже́ із перемі́ною свяще́нства необхі́дно бу́ти перемі́ні і зако́ну,
13бо Той, про Ко́го гово́риться це, нале́жав до і́ншого колі́на, з яко́го ніхто́ не приступа́в до жерто́вника.
14Бо відо́мо, що Госпо́дь наш зася́яв з колі́на Іу́ди, про яке́ Мойсе́й нічо́го не сказа́в відно́сно свяще́нства.
15І це ще ясні́ше ви́дно з то́го, що за подо́бою Мелхіседе́ка постає́ Свяще́нник і́нший,
16Котри́й таки́й не за зако́ном за́повіді плотсько́ї, а за си́лою життя́ нескінче́нного.
17Бо засві́дчено: Ти свяще́нник пові́к за чи́ном Мелхіседе́ка.
Євангеліє
Мф. 25:31–46 Євангеліє від Матфея
зач. 10631Коли́ ж при́йде Син Людськи́й у сла́ві Свої́й і всі святі́ А́нгели з Ним, тоді́ ся́де на престо́лі сла́ви Своє́ї,
32і зберу́ться пе́ред Ним усі́ наро́ди; і відді́лить одни́х від і́нших, як па́стир відділя́є ове́ць від козлі́в;
33і поста́вить ове́ць право́руч Се́бе, а козлі́в – ліво́руч.
34Тоді́ ска́же Цар тим, які́ право́руч Ньо́го: прийді́ть, благослове́нні Отця́ Мого́, наслі́дуйте Ца́рство, угото́ване вам від ство́рення сві́ту:
35бо голо́дний був Я, і ви да́ли Мені́ ї́сти; спра́глий був, і ви напої́ли Мене́; був подоро́жнім, і ви прийняли́ Мене́;
36був наги́м, і ви одягну́ли Мене́; був неду́жим, і ви відві́дали Мене́; у в’язни́ці був, і ви прийшли́ до Ме́не.
37Тоді́ пра́ведники ска́жуть Йому́ у ві́дповідь: Го́споди! коли́ ми ба́чили Тебе́ голо́дним і нагодува́ли? або спра́глим, і напої́ли?
38коли́ ми ба́чили Тебе́ подоро́жнім, і прийняли́? або́ наги́м, і одягли́?
39коли́ ми ба́чили Тебе́ неду́жим або у в’язни́ці, і прийшли́ до Те́бе?
40І Цар ска́же їм у ві́дповідь: і́стинно кажу́ вам: оскі́льки ви зроби́ли це одному́ з цих браті́в Мої́х ме́нших, то зроби́ли Мені́.
41Тоді́ ска́же й тим, які́ ліво́руч Ньо́го: іді́ть від Ме́не, про́кляті, у вого́нь ві́чний, угото́ваний дия́волу і а́нгелам його́:
42бо голо́дний був Я, і ви не дали́ Мені́ ї́сти; спра́глий був, і ви не напої́ли Мене́;
43був подоро́жнім, і не прийняли́ Мене́; був наги́м, і не одягли́ Мене́; неду́жим і у в’язни́ці, і не відві́дали Мене́.
44Тоді́ і вони́ ска́жуть Йому́ у ві́дповідь: Го́споди! коли́ ми ба́чили Тебе́ голо́дним або́ спра́глим, або подоро́жнім, або́ наги́м, або́ неду́жим, або́ у в’язни́ці, і не послужи́ли Тобі́?
45Тоді́ ска́же їм у ві́дповідь: і́стинно кажу́ вам: так як ви не зроби́ли цього́ одному́ з ме́нших цих, то не зроби́ли Мені́.
46І пі́дуть ці на ві́чні му́ки, а пра́ведники в життя́ ві́чне.
Свята Лк. 2:22–40 Євангеліє від Луки
22І коли́ наста́ли дні очи́щення їх за зако́ном Мойсе́євим, принесли́ Його́ до Ієрусали́ма, щоб поста́вити пе́ред Го́сподом,
зач. 723як напи́сано в зако́ні Госпо́дньому, щоб уся́ка дити́на чолові́чої ста́ті, яка розкрива́є утро́бу, була́ посвя́чена Го́споду,
24і щоб принести́ в же́ртву, як ска́зано в зако́ні Госпо́дньому, дві го́рлиці або́ дво́є голубеня́т.
зач. 825Був тоді́ в Ієрусали́мі чолові́к, на ім’я́ Симео́н. Він був муж пра́ведний та побо́жний, що чека́в уті́хи Ізра́їлевої, і Дух Святи́й був на ньо́му.
26Йому́ було́ прові́щено Ду́хом Святи́м, що він не поба́чить сме́рті, до́ки не поба́чить Христа́ Госпо́днього.
27І прийшо́в він, натхне́нний Ду́хом, у храм. І коли́ батьки́ принесли́ Немовля́ Іісу́са, щоб ви́конати над Ним зако́нний обря́д,
28він взяв Його́ на ру́ки, благослови́в Бо́га і сказа́в:
29ни́ні відпуска́єш раба́ Твого́, Влади́ко, за сло́вом Твої́м, з ми́ром,
30бо ба́чили о́чі мої́ спасі́ння Твоє́,
31яке́ Ти приготува́в пе́ред лице́м усі́х наро́дів,
32сві́тло на просві́тлення язи́чників і сла́ву наро́ду Твого́ Ізра́їля.
33Йо́сиф же і Ма́ти Його́ дивува́лися ска́заному про Ньо́го.
34І благослови́в їх Симео́н і сказа́в Марі́ї, Ма́тері Його́: ось, лежи́ть Цей на паді́ння і на встава́ння багатьо́х в Ізра́їлі і на знак спереча́ння, –
35і Тобі́ Самі́й меч про́йде ду́шу, – щоб відкри́лись по́мисли багатьо́х серде́ць.
36Тут була́ тако́ж А́нна проро́чиця, дочка́ Фануї́лова, з колі́на Асі́рова, яка́ досягла́ глибо́кої ста́рості, прожи́вши з чолові́ком пі́сля свого́ діво́цтва сім ро́ків,
37вдова́ ро́ків вісімдесяти́ чотирьо́х, яка́ не відхо́дила від хра́му, посто́м і моли́твою слу́жачи Бо́гові день і ніч.
38Прийшо́вши в той час, вона́ сла́вила Го́спода і говори́ла про Ньо́го всім, хто чека́в ви́зволення в Ієрусали́мі.
39І коли́ ви́конали все за зако́ном Госпо́днім, поверну́лися до Галіле́ї, в мі́сто своє́ Назаре́т.
40Дитя́ ж зроста́ло і міцні́ло ду́хом, спо́внюючись прему́дрості, і благода́ть Бо́жа була́ на Ньо́му.
Служба Стрітенню Господньому звершується за 2-ю Марковою главою Типікону під 2-ге лютого: «Подобает ведати, аще случится праздник Сретения Господня в неделю... мясопустную». На утрені співається «На реках Вавилонских...». Величання: «Величаем Тя, Живодавче Христе, и чтем Пречистую Матерь Твою, Еюже по закону ныне принеслся еси в храм Господень». Прокімен та Євангеліє свята. «Воскресение Христово видевше...». «Покаяния отверзи ми двери...» не співається. Стихира свята. Співаємо «Честнейшую». Відпуст: «Воскресый из мертвых Христос истинный Бог наш, молитвами Пречистыя Своея Матере, (на літургії — з доданням: святых славных и всехвальных апостол, иже во святых отца нашего Иоанна, архиепископа Константиня града, Златоустаго) преподобных и богоносных отец наших, и всех святых, помилует и спасет нас, яко Благ и Человеколюбец». Цього дня звершується освячення води і свічок. На літургії — вхідний вірш: «Сказа Господь спасgниg Своg, прgд языки откры правду Свою». Заговини на м’ясо