Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Євангеліє від Луки

Глава 2

зач. 5 1 У ті дні ви́йшов від ке́саря А́вгуста нака́з зроби́ти пере́пис по всій землі́.

2 Цей пере́пис був пе́рший за правлі́ння Квірі́нія Сі́рією.

3 І всі йшли записа́тися, ко́жен до свого́ мі́ста.

4 Пішо́в та́кож і Йо́сиф з Галіле́ї, з мі́ста Назаре́та, в Іуде́ю, в мі́сто Дави́дове, що зве́ться Віфлеє́м, бо він був з до́му і ро́ду Дави́дового,

5 записа́тися з Марі́єю, зару́ченою з ним жі́нкою, яка́ була́ вагі́тна.

6 Коли́ ж вони́ були́ там, прийшо́в час роди́ти Їй;

7 і народи́ла Си́на Свого́ Пе́рвенця, і сповила́ Його́, і покла́ла Його́ в я́сла, бо не було́ їм мі́сця в гости́ниці.

8 У тій стороні́ були́ на по́лі пастухи́, які́ ночува́ли і стерегли́ ота́ру свою́.

9 Ра́птом з’яви́вся їм А́нгел Госпо́дній, і сла́ва Госпо́дня осія́ла їх; зляка́лися вони́ стра́хом вели́ким.

10 І сказа́в їм А́нгел: не бі́йтеся; я сповіща́ю вам вели́ку ра́дість, яка́ бу́де всім лю́дям:

11 бо ни́ні народи́вся вам у мі́сті Дави́довому Спаси́тель, Котри́й є Христо́с Госпо́дь;

12 і ось вам озна́ка: ви зна́йдете спови́те Немовля́, Яке́ лежа́тиме в я́слах.

13 І відра́зу з’яви́лося з А́нгелом числе́нне во́їнство небе́сне, яке́ сла́вило Бо́га і виголо́шувало:

14 сла́ва у ви́шніх Бо́гові і на землі́ мир, в лю́дях благоволі́ння!

15 Коли́ А́нгели відійшли́ від них на не́бо, пастухи́ сказа́ли оди́н о́дному: пі́демо до Віфлеє́му і поди́вимось, що там ста́лося, про що сповісти́в нам Госпо́дь.

16 І, поспіши́вши, прийшли́ і знайшли́ Марі́ю та Йо́сифа, і Немовля́, Яке́ лежа́ло в я́слах.

17 Поба́чивши ж, розповіли́ про те, що було́ спові́щено їм про Немовля́ Це.

18 І всі, хто чув, дивува́лися тому́, що розповіда́ли їм пастухи́.

19 А Марі́я зберіга́ла всі слова́ ці, склада́ючи в се́рці Свої́м.

зач. 6 20 Пастухи́ ж поверну́лись, сла́влячи і хва́лячи Бо́га за все те, що чу́ли й ба́чили, як було́ ска́зано їм.

21 А як мину́ло ві́сім днів, коли́ нале́жало обрі́зати Немовля́, дали́ Йому́ ім’я́ Іісу́с, наре́чене А́нгелом до зача́ття Його́ в утро́бі.

22 І коли́ наста́ли дні очи́щення їх за зако́ном Мойсе́євим, принесли́ Його́ до Ієрусали́ма, щоб поста́вити пе́ред Го́сподом,

зач. 7 23 як напи́сано в зако́ні Госпо́дньому, щоб уся́ка дити́на чолові́чої ста́ті, яка розкрива́є утро́бу, була́ посвя́чена Го́споду,

24 і щоб принести́ в же́ртву, як ска́зано в зако́ні Госпо́дньому, дві го́рлиці або́ дво́є голубеня́т.

зач. 8 25 Був тоді́ в Ієрусали́мі чолові́к, на ім’я́ Симео́н. Він був муж пра́ведний та побо́жний, що чека́в уті́хи Ізра́їлевої, і Дух Святи́й був на ньо́му.

26 Йому́ було́ прові́щено Ду́хом Святи́м, що він не поба́чить сме́рті, до́ки не поба́чить Христа́ Госпо́днього.

27 І прийшо́в він, натхне́нний Ду́хом, у храм. І коли́ батьки́ принесли́ Немовля́ Іісу́са, щоб ви́конати над Ним зако́нний обря́д,

28 він взяв Його́ на ру́ки, благослови́в Бо́га і сказа́в:

29 ни́ні відпуска́єш раба́ Твого́, Влади́ко, за сло́вом Твої́м, з ми́ром,

30 бо ба́чили о́чі мої́ спасі́ння Твоє́,

31 яке́ Ти приготува́в пе́ред лице́м усі́х наро́дів,

32 сві́тло на просві́тлення язи́чників і сла́ву наро́ду Твого́ Ізра́їля.

33 Йо́сиф же і Ма́ти Його́ дивува́лися ска́заному про Ньо́го.

34 І благослови́в їх Симео́н і сказа́в Марі́ї, Ма́тері Його́: ось, лежи́ть Цей на паді́ння і на встава́ння багатьо́х в Ізра́їлі і на знак спереча́ння, –

35 і Тобі́ Самі́й меч про́йде ду́шу, – щоб відкри́лись по́мисли багатьо́х серде́ць.

36 Тут була́ тако́ж А́нна проро́чиця, дочка́ Фануї́лова, з колі́на Асі́рова, яка́ досягла́ глибо́кої ста́рості, прожи́вши з чолові́ком пі́сля свого́ діво́цтва сім ро́ків,

37 вдова́ ро́ків вісімдесяти́ чотирьо́х, яка́ не відхо́дила від хра́му, посто́м і моли́твою слу́жачи Бо́гові день і ніч.

38 Прийшо́вши в той час, вона́ сла́вила Го́спода і говори́ла про Ньо́го всім, хто чека́в ви́зволення в Ієрусали́мі.

39 І коли́ ви́конали все за зако́ном Госпо́днім, поверну́лися до Галіле́ї, в мі́сто своє́ Назаре́т.

40 Дитя́ ж зроста́ло і міцні́ло ду́хом, спо́внюючись прему́дрості, і благода́ть Бо́жа була́ на Ньо́му.

41 Щоро́ку батьки́ Його́ ходи́ли до Ієрусали́ма на свя́то Па́схи.

42 І коли́ було́ Йому́ двана́дцять ро́ків, прийшли́ вони́ тако́ж за зви́чаєм до Ієрусали́ма на свя́то.

43 Як скінчи́лися дні свя́та, і вони́ поверта́лись, О́трок Іісу́с залиши́вся в Ієрусали́мі; і не помі́тили того́ Йо́сиф і Ма́ти Його́,

44 а ду́мали, що Він іде з і́ншими. Пройшо́вши ж день доро́ги, почали́ шука́ти Його́ се́ред ро́дичів та знайо́мих

45 і, не знайшо́вши Його́, поверну́лись до Ієрусали́ма, шука́ючи Його́.

46 Че́рез три дні знайшли́ Його́ в хра́мі, де Він сиді́в се́ред учителі́в, слу́хав їх і запи́тував їх;

47 усі́, хто слу́хав Його́, дивува́лись ро́зумові і ві́дповідям Його́.

48 І, поба́чивши Його́, здивува́лися; і Ма́ти Його́ сказа́ла Йому́: Ча́до! що Ти зроби́в з на́ми? Ось ба́тько Твій і Я з вели́кою скорбо́тою шука́ли Тебе́.

49 Він сказа́в їм: наві́що вам було́ шука́ти Мене́? хіба́ ви не зна́ли, що Мені́ пови́нно бу́ти в то́му, що нале́жить Отцю́ Моє́му?

50 Але́ вони́ не зрозумі́ли ска́заних Ним слів.

51 І Він пішо́в з ни́ми і прийшо́в у Назаре́т, і кори́вся їм. І Ма́ти Його́ зберіга́ла всі слова́ ці в се́рці Своє́му.

52 Іісу́с же зроста́в у прему́дрості і ві́ком, в любо́ві у Бо́га і люде́й.