Священномученик Миколай Романовський, пресвітер
Священномученик Микола Романовський народився 1869 року в Херсонській губернії в сім’ї сільського священика. Закінчив Одеську духовну семінарію, одружився і 1890 року був висвячений у сан ієрея. Служив у селах Херсонського повіту, заснував там три церковнопарафіяльні школи.
У 1895 році переведений священиком у церкву ікони Богородиці Всіх Скорботних Радості міста Миколаєва, в якій прослужив понад 10 років, поєднуючи служіння Богові зі служінням закономірника в Миколаївській Маріїнській жіночій гімназії (до 1918 р.) та інспектора церковно-парафіяльних і недільних шкіл.
Під час Першої світової війни отець Миколай організував у місті на пожертви парафіян госпіталь для поранених, займався облаштуванням побуту біженців.
На початку 20-х років ХХ століття отець Миколай робив усе можливе, щоб церкву не було закрито. Дім Романовських був завжди сповнений чужих дітей, хоча і своїх у батюшки з матінкою було вісім. Гостинне подружжя нікого не відпускало від себе, попередньо не нагодувавши й не напоївши чаєм. Їхня сім’я користувалася любов’ю і повагою всіх городян, що викликало роздратування представників радянської влади. Неодноразово отцю Миколі співробітники ОДПУ і НКВС пропонували піти за штат, вимагали припинити говорити проповіді на службах.
У 1931 році священика заарештували і засудили на 8 років виправно-трудових робіт у Карлазі. Передчуваючи свою загибель, батюшка писав своїй дружині: “Мій Ангел-охоронець на всьому багаторічному моєму трудовому житті! Не сумуй, не сумуй за мною, а порадій тому, що Господь сподобив і мене грішного сприйняти такий хрест муки. Без нарікання несу цей хрест із старанною молитвою: покарай тут, Господи, і помилуй у вічності”.
7 жовтня 1937 року протоієрея Миколая заарештували в таборі за звинуваченням “в організації “істинно-православної церкви”. Одним із завдань групи було залучення на свій бік “обновленців” із числа ув’язнених вірян і духовенства”. 20 листопада 1937 року протоієрея Миколу Олександровича Романовського було засуджено до вищої міри покарання, вирок було виконано того самого дня. Місце поховання невідоме.
Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.
Інші святі 20 листопада
Мученик у Мелітині Ієрон та інші з ним
Преподобний Лазар Галісійський
Мученик Феодот корчемник- Мученики Меласип та Касинія і син їхній Антонін
- Мученики Авкт, Тавріон і Фессалонікія.
Преподобний Зосима Ворбозомський
Преподобний Кирил Новоєзерський (Новгородський)
Священномученик Кирил, митрополит Казанський- Священномученик Михайло Адамонтов, пресвітер
- Священномученики Олександр Іллінський, Олександр Курмиський, Павлін Старопольов та Микола Троїцький, пресвітери
Священномученик Михаїл Гусєв, пресвітер
Священномученик Олександр Крилов, пресвітер
Священномученик Олексій Молчанов, пресвітер- Священномученик Павел Борисоглібський, пресвітер
- Священномученик Василій Краснов, пресвітер
- Священномученик Іоанн Мошков, диякон
- Священномученик Веніамін Владимирський, диякон
- Мученик Миколай Філіппов
- Мучениця Єлисавета Сидорова
Священномученик Сергій (Звєрєв), архієпископ Єлецький і Мелітопольський
Священномученик Миколай Троїцький, пресвітер
Священномученик Константин (Голубєв), пресвітер, і з ним два мученики
Ікона Божої Матері іменована «Взиграння»
