16 лютого 2030
субота · 3 лютого ст. ст.
Післясвято Стрітення Господнього. Правв. Симеона Богоприїмця і Анни пророчиці. Прор. Азарії (Х ст. до Р. Х.). Мчч. Папія, Діодора, Клавдіана (250). Мч. Власія Кесарійського (III). Мчч. Адріана та Євула (близько 308–309). Блгв. кн. Романа Углицького (1285). Свт. Симеона, єп. Тверського (1289). Свт. Ігнатія Маріупольського, митр. Готфейського і Кефайського (1786). Рівноап. Миколая, архієп. Японського (1912). Сщмчч. Іоанна Томилова, Тимофія Ізотова, Адріана Троїцького, Василія Залєсського пресвітерів, прмч. Володимира Загреба і мч. Михаїла Агаєва (1938).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святим Симеону Богоприїмцю та Анні пророчиціглас 1
Тропар, глас 1
Ра́дуйся, Богоприи́мче ста́рче Симео́не,/ во объя́тия прие́мый Спа́са Го́спода./ Весели́ся и ты, честна́я проро́чице А́нно,/ возвести́вши прише́ствие в мир Христа́ Бо́га на́шего,/ сокруши́вшаго держа́ву вра́жию// и подаю́щего нам ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 8
Во избра́нных Бо́жиих, блаже́нне ста́рче Симео́не,/ на Небеси́ предстои́ши пред лице́м Христа́ Бо́га,/ Его́же во хра́ме, я́ко Младе́нца руконоси́маго,/ во объя́тия своя́ от всепречи́стых рук прия́л еси́/ и со А́нною проро́чицею я́ко Бо́га испове́дал еси́./ Те́мже похва́льными гла́сы ублажа́ем вас:/ ра́дуйся, Богоприи́мче ста́рче Симео́не,/ ра́дуйся, проро́чице честна́я А́нно,// ра́дуйтеся, Бо́га во пло́ти позна́вшии.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 18:2-8)
Щоб зробити більш виразною ту істину, "що треба завжди молитися і не сумувати" (Лк. 18:1), якщо не скоро буде почута молитва, але все продовжувати молитися, Господь сказав притчу. Притча ця про суддю, який Бога не боявся і людей не соромився, а задовольнив, врешті-решт, прохання удовиці – не тому, що Бога побоявся і людей посоромився, а тому тільки, що вдова та не давала йому спокою.
Тож якщо така загрубіла людина не встояла проти невідступності прохання, то чи Бог, людинолюбний і багатомилостивий, не виконає прохання, яке невідступно, зі сльозами й скрушеним серцем, підноситься до Нього?! І ось відповідь на те, чому молитви наші часто не чуються. Тому що підносимо прохання наші до Бога не старанно, ніби мимохідь, і до того ж так, що помолившись одного разу нині, завтра чекаємо виконання своєї молитви, не думаючи попотіти і перетрудитись в молитві. Ось і не чується і не виконується молитва наша, тому що самі не виконуємо, як слід, покладеного для молитви закону старанної невідступності з надією.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter





