5 січня 2030
субота · 23 грудня ст. ст.
Субота перед Різдвом Христовим. Мчч. у Криті: Феодула, Саторнина, Євпора, Геласія, Євникіана, Зотика, Помпія, Агафопуса, Василіда та Євареста (III). Прп. Нифонта, єп. Кіпрського (IV). Прп. Павла, єп. Неокесарійського (IV). Свт. Феоктиста, архієп. Новгородського (1310). Сщмч. Василія Спаського пресвітера і прмчч. Макарія (Миронова) та Іони (Смирнова) (1938).
Читання Святого Письма
На літургії
Еф. 6:10-17 (зач. 233)
*Рядові читання 23,24,27 і 28 грудня можна опустити з огляду на Богоявленську відступку
Тропарі та кондаки
Мучеників у Критіглас 3
Тропар, глас 3
Многочу́дный Крит почти́м,/ процве́тший честны́я цветы́,/ Христо́вы би́серы,/ му́чеников сора́сленых,/ де́сять бо суть число́м, блаже́ннии,/ и́же весь и́дольский наро́д посрами́ша,// те́мже и венцы́ прия́ша, добледу́шнии.
Кондак, глас 4
Денни́ца возсия́ му́чеников/ честно́е страда́льчество предозаря́ющее нам в верте́пе ражда́емаго:// Его́же Де́ва безсе́менно роди́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 21:12-19)
"І зненавидять вас усі за ім'я Моє" (Лк. 21:17). Хто вдихне в себе хоч мало духу світу, той стає холодним до християнства та його вимог. Байдужість ця переходить у ворожість, коли довго в ній залишаються, не оговтуючись, і особливо коли при цьому захоплять звідкись дрібку хибних учень. Дух світу з хибними ученнями — дух, неприязний Христу: він антихристовий; розширення його — розширення ворожого ставлення до християнського сповідання і християнських порядків життя.
Здається, навколо нас діється щось подібне. Поки що ходить усюди тільки зле гарчання; але не дивно, що скоро почнеться і передбачене Господом: "покладуть на вас руки ... і гнатимуть вас ... віддані будете ... і умертвлять вас" (Лк. 21:12,16). Дух антихристовий завжди один; що було спочатку, те буде і тепер, в іншій, можливо, формі, але в тому ж значенні. Як же бути? "Терпінням вашим спасайте душі ваші" (Лк. 21:19). Терпи з твердим словом сповідання істини в устах і в серці.
Ще 2 думки
(Лк. 13:18-29)
"Намагайтеся увійти крізь вузькі врата" (Лк. 13:24). Вузькі ворота — життя не з власної волі, не за своїми бажаннями, не на догоду собі; широкі ворота — життя за всіма рухами і прагненнями пристрасного серця, без найменшої собі відмови в чому-небудь. Таким чином, ворота в Царство — самообмеження. Стримуй себе в усьому — і це буде те саме, що напруження або натиск у двері, щоб відчинити їх і протіснитися крізь них. Як і чим себе стримувати? Заповідями Божими, протилежними пристрасним рухам серця. Коли починаєш сердитися на когось, згадай заповідь Господа: "не гнівайтеся... даремно" (Мф. 5:22), і стримай тим серце своє. Коли прийдуть блудні рухи, наведи на думку заборону навіть і дивитися на жінку з пожадливістю, і стримай тим свою хіть. Коли захочеться засудити когось, згадай слово Господнє, що цим ти робиш Суддю Небесного невблаганним щодо себе, і стримай тим свою зарозумілість. Так щодо і до всякого порочного руху. Збери проти кожного з них вислови Божественного Письма і тримай їх у пам'яті. Щойно вийде з серця якесь погане бажання, ти негайно в'яжи його спрямованим проти нього висловом; або наперед обв'яжи всі свої бажання і думки Божественними словами і ходи в них: будеш, ніби у кайданах. Але в цих кайданах — свобода, або вільний шлях у Царство Боже.
(Еф. 6:10-17)
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку "все старання" (2 Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ — світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола — диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись. Три вороги — кожен з незліченним військом — але головнокомандувач — диявол, а найближчі помічники його — біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Тому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: "наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних" (Еф. 6:12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Тому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.
"За все дякуйте: бо така про вас воля Божа у Христі Іісусі" (1Сол. 5:18).
Зцілено десять прокажених, а дякувати Господу прийшов тільки один. Чи не такою є пропорція вдячних у загальній кількості людей, яким Господь робить добро? Хто не отримував благ або, радше, що є в нас і що буває з нами, що не було б благим для нас? А натомість, чи всі вдячні Богу і чи за все дякують? Є навіть такі, які дозволяють собі запитувати: "Навіщо Бог дав буття? Краще б нам не бути". Бог дав тобі буття для того, щоб ти вічно блаженствував; Він дав тобі буття даром, даром забезпечив тебе і всіма способами для досягнення вічного блаженства; за тобою [одна] справа: варто тільки трошки попрацювати заради того. Кажеш: "Так у мене все прикрощі, бідність, хвороби, напасті". Що ж, і це серед способів здобуття вічного блаженства: потерпи. Усе життя твоє і миттю не можна назвати порівняно з вічністю. Навіть якби і все життя поспіль довелося постраждати, і те ніщо проти вічності, а ти ще маєш хвилини розради. Не дивись на теперішнє, а на те, що готується тобі в майбутньому, і подбай зробити себе гідним того, і тоді прикрощів не помітиш. Усі вони поглинатимуться безсумнівним сподіванням вічних утіх, і вдячність не замовкатиме в устах твоїх.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter




