22 листопада 2029
четвер · 9 листопада ст. ст.
Мчч. Онисифора і Порфирія (близько 284–305). Прп. Матрони (близько 492). Прп. Феоктисти (881). Мч. Олександра Солунського (305–311). Мч. Антонія (V). Прп. Іоанна Колова (V). Прпп. Євстолії (610) і Сосипатри (625). Прп. Онисифора Печерського, в Ближніх печерах (1148). Свт. Нектарія, митр. Пентапольського, Егінського чудотворця (1920). Сщмчч. Парфенія (Брянських), єп. Ананіївського, Константина Черепанова, Димитрія Русинова, Нестора Паніна, Феодора Чичканова, Константина Немєшаєва, Віктора Климова, Ілії Рилько, Павла Ансимова пресвітерів, Іосифа Сченсновича диякона і прмч. Олексія (Задворнова) (1937). Собор Балтських святих. Ікони Божої Матері, йменованої «Скоропослушниця» (Х).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Богородиці
Богородиці: Флп.: 2:5-11 (зач. 240)
Тропарі та кондаки
Мученикам Онисифору і Порфиріюглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего,/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
Му́ченик дво́ица, пострада́вше кре́пко,/ вра́жию горды́ню на зе́млю низложи́сте,/ озари́вшеся благода́тию несозда́нныя Тро́ицы,/ сла́внии Ониси́форе и Порфи́рие,// моли́теся непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Ще 1 думка
(Лк. 13:1-9)
Змішав Пілат кров галілеян із жертвами їхніми, — Господь сказав: "якщо не покаєтеся, всі так само загинете"; впала башта Сілоамська і вбила 18 людей, — Господь теж сказав: "якщо не покаєтеся, все так само загинете" (Лк. 13:1-5). Цим дається зрозуміти, що коли якесь лихо спіткає інших, нам треба міркувати не про те, чому і за що це сталося, а скоріше звернутися до себе і подивитися, чи немає за нами якихось гріхів, гідних тимчасового покарання задля напоумлення інших, і поспішити викреслити їх покаянням. Покаяння очищає гріх і усуває причину, що спричиняє біду. Поки в гріху людина, "сокира лежить при корені древа" життя її (Лк. 3:9), готова зрубати його. Не рубає ж тому, що очікується покаяння. Покайся — і забрано буде сокиру, і життя твоє потече до кінця природним порядком; не покаєшся — чекай вирубки. Хто знає, чи доживеш до наступного року. Притча про безплідну смоковницю показує, що Спаситель просить правду Божу щадити кожного грішника в надії, чи не покається він і чи не принесе плодів добрих. Але буває, що правда Божа вже не слухає клопотання, і хіба що декого погоджується залишити ще на один рік у живих. А чи знаєш ти, грішнику, що не останній рік проживаєш, не останній місяць, день і годину?

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
_thumb.jpg)



_thumb.png)

_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)

_thumb.jpg)
_thumb.jpg)