...

Преподобна Феоктиста Пароська

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 9-й день

Преподобна Феоктиста народилася на острові Лезвій, або Лесбос, у місті Міфімна (Мала Азія). У ранньому дитинстві вона залишилася круглою сиротою, і родичі віддали її на виховання до монастиря. Дівчинка полюбила віддалене від світу гріха і спокуси чернече життя, довгі церковні служби, монастирські послухи, суворий піст і невпинну молитву. Багато піснеспівів, молитов і псалмів вона вивчила напам’ять.

846 року, коли їй було вже вісімнадцять років, вона з благословення ігумені вирушила на свято Воскресіння Христового до сусіднього села відвідати свою рідну сестру. Там преподобна зупинилася на нічліг. Вночі на селище напали араби, полонили всіх жителів, посадили на корабель і вранці вийшли в море.

Розбійники висадили бранців на пустельному острові Парос, щоб, роздивившись їх, призначити за кожного ціну і відвезти на невільничий ринок. Господь допоміг юній дівиці втекти, і араби не наздогнали її. Відтоді преподобна Феоктиста прожила на острові тридцять п’ять років († 881). Житлом їй слугував древній храм в ім’я Пресвятої Богородиці, а їжею було насіння соняшнику. Весь час вона проводила в молитві.

Одного разу група мисливців висадилася на острові. Один із них, переслідуючи здобич, далеко пішов від берега до лісу і раптом побачив церкву. Він зайшов до храму, щоб піднести молитву Господу. Після молитви мисливець побачив у напівтемному кутку, недалеко від святого престолу, за густим павутинням щось схоже на людську постать. Він пішов ближче і почув голос: “Стій, чоловіче, не ходи далі, мені соромно, бо я — гола жінка”. Мисливець дав жінці верхній одяг, і вона вийшла зі схованки. Він побачив сиву жінку з виснаженим обличчям, яка назвала себе Феоктистою. Вона слабким голосом розповіла про своє, сповнене благодіянь Божих, життя.

Закінчивши розповідь, свята попросила мисливця, аби той, якщо йому тільки трапиться побувати на цьому острові знову, привіз їй частинку Передосвячених Дарів. За весь час пустинножительства вона жодного разу не сподобилася причаститися Святих Христових Тайн. Через рік мисливець знову прибув на острів і привіз невелику посудину з частинкою Святих Тайн. Свята Феоктиста зустріла Святиню в храмі, впала на землю і довго з плачем молилася. Піднявшись, вона прийняла посудину і з благоговінням та страхом Божим причастилася Тіла і Крові Христових.

Наступного дня мисливець побачив посередині храму мертве тіло преподобної Феоктисти. Викопавши неглибоку могилу, мисливець поклав у неї чесне тіло преподобної. Водночас він наважився відокремити її руку, щоб узяти з собою частинку мощей великої угодниці Божої. Всю ніч плив корабель неспокійним морем, а на ранок опинився на тому самому місці, звідки почав шлях.

Тоді чоловік, який взяв мощі, зрозумів, що це не угодно Богові. Він повернувся до могили і приклав руку до тіла преподобної. Після цього корабель безперешкодно відплив. Дорогою мисливець розповів супутникам про все, що було з ним на острові. Вислухавши його, всі вирішили негайно повернутися на Парос, щоб разом поклонитися мощам великої подвижниці. Однак її святого тіла в могилі не виявилося.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобной Феоктисте Паросской, глас 8

В тебе, мати, известно спасеся еже по образу:/ приим бо Крест, последовала еси Христу,/ и деющи учила еси презирати убо плоть, преходит бо,/ прилежати же о души, вещи безсмертней,// Темже и со ангелы срадуется, преподобная Феоктисто, дух твой.

Кондак преподобной Феоктисте Паросской, глас 2

За любовь Господню, преподобная,/ покоя желание возненавидела еси,/ пощением дух твой просветивши:/ крепко бо звери победила еси;/ но молитвами твоими// противных шатание разори.

 

Ще в розробці