21 листопада 2029
середа · 8 листопада ст. ст.
Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних. Архангелів Гавриїла, Рaфаїла, Уриїла, Селафіїла, Ієгудиїла, Варахіїла та Єреміїла.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
На утрені величання: «Величаем вас, Архангели и Ангели, и вся воинства, Херувими и Серафими, славящия Господа»
Тропарі та кондаки
Небесним Силамглас 4
Тропар, глас 4
Небе́сных во́инств Архистрати́зи,/ мо́лим вас при́сно мы недосто́йнии,/ да ва́шими моли́твами оградите́ нас/ кро́вом крил невеще́ственныя ва́шея сла́вы,/ сохраня́юще ны припа́дающия приле́жно и вопию́щия:/ от бед изба́вите ны,// я́ко чинонача́льницы вы́шних Сил.
Кондак, глас 2
Архистрати́зи Бо́жии,/ служи́телие Боже́ственныя сла́вы,/ А́нгелов нача́льницы, и челове́ков наста́вницы,/ поле́зное нам проси́те, и ве́лию ми́лость,// я́ко Безпло́тных Архистрати́зи.
Величание
Велича́ем вас,/ Арха́нгели и А́нгели/ и вся во́инства,/ Херуви́ми и Серафи́ми,// сла́вящия Го́спода.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 13:24-30)
Посіяно добре насіння, але прийшов ворог і посіяв бур'яни посеред пшениці. Бур'яни - це в Церкві єресі та розколи, а в кожному з нас погані помисли, почуття, бажання, пристрасті. Прийме людина добре насіння слова Божого, наважується жити свято і починає так жити. Коли засне людина така, тобто ослабить увагу до себе, тоді приходить ворог спасіння і вкладає в неї погані задуми, які, не будучи відкинуті відразу, дозрівають у бажання і пристрасті, і заводять своє коло справ і починань, які перемішуються зі справами, почуттями і думками добрими. І перебувають так обидва разом до жнив. Жнива ці - покаяння. Посилає Господь ангелів - почуття скорботи і страху Божого, і вони, з'явившись, як серп, палять усе бур'янове і спалюють у вогні самоосуду хворобливого. Пшениця чиста залишається в житниці серця, на радість і людині, і ангелам, і преблагому Богу, Якому в Трійці поклоняються.
Ще 2 думки
(Мф. 13:24-30,36-43)
Посіяно добре насіння, але прийшов ворог і посіяв кукіль посеред пшениці. Кукіль - це в Церкві єресі та розколи, а в кожному з нас погані помисли, почуття, бажання, пристрасті. Прийме людина добре насіння слова Божого, наважується жити свято і починає так жити.
Коли засне людина така, тобто ослабить увагу до себе, тоді приходить ворог спасіння і вкладає в неї погані задуми, які, не будучи відкинуті відразу, дозрівають у бажання і пристрасті, і заводять своє коло справ і починань, які перемішуються зі справами, почуттями і думками добрими. І перебувають так обидва разом до жнив.
Жнива ці - покаяння. Посилає Господь ангелів - почуття сокрушення і страху Божого, і вони, з'явившись, як серп, палять усе кукільне та спалюють у вогні самоосуду з жалем. Пшениця чиста залишається в житниці серця, на радість і людині, і ангелам, і преблагому Богові, у Трійці поклоняємому.
"Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення; бо віднині п'ятеро в одному домі почнуть розділятися, троє проти двох, і двоє проти трьох: батько стане проти сина, і син проти батька; мати проти дочки, і дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї" (Лк. 12:51-53). Що за причина? Віруючі в Господа сповнюються зовсім іншого духу, протилежного тому, який володарював у людях до пришестя Його, тому вони і не уживаються разом. Язичницький світ переслідував виключно житейські і земні інтереси. Іудеї хоча й мали вказівки на вищі блага, але зрештою схилилися на шлях язичників. Господь, прийшовши у світ, указав людям інші скарби, поза сім'єю, поза суспільством, і збудив інші прагнення. Ті, хто приймав Його вчення, природно встановлювали спосіб життя не як раніше, через те і зазнавали неприязні, утисків, гонінь. От і розділення. Апостол Павло потім сказав, що й "усі, бажаючі жити побожно в Христі Іісусі, будуть гнані" (2 Тим. 3:12).
Так і було, і так є. Коли в суспільстві почнуть переважати житейські і земні інтереси, тоді воно неприхильно дивиться на тих, хто виявляє інші, неземні пошуки; воно навіть зрозуміти не може, як можна цікавитися такими речами, і людей, котрі слугують представниками способу життя, несхожого на їхнє життя, вони терпіти не можуть. Це здійснюється нині очевидно для всіх. Чи не знамення це часу?..

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter







