27 вересня 2029
четвер · 14 вересня ст. ст.
ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО. Кончина свт. Іоанна Златоуста (407). Cщмч. Димитрія Ігнатенка пресвітера (1935). Лєснинської ікони Божої Матері (1683)
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
На утрені полієлей звершується у вівтарі, величання: «Величаем Тя, Живодавче Христе, и чтем Крест Твой Святый, Имже нас спасл еси от работы вражия» (співається у вівтарі
там же читається Євангеліє)
На 9-й пісні приспів: «Величай, душе моя, Пречестный Крест Господень». Після великого славослов’я — винесення Хреста і поклоніння йому. Відпуст: «Христос, истинный Бог наш, молитвами Пречистыя Своея Матере, силою Честнaго и Животворящаго Креста...». На Літургії вхідний вірш: «Возносите Господа Бога нашего и покланяйтеся подножию ногу Его, яко свято есть». На трапезі благословляється вкушання їжі з єлеєм
Тропарі та кондаки
Хрестуглас 1
Тропар, глас 1
Спаси́, Го́споди, лю́ди Твоя́/ и благослови́ достоя́ние Твое́,/ побе́ды на сопроти́вныя да́руя// и Твое́ сохраня́я Кресто́м Твои́м жи́тельство.
Кондак, глас 4
Вознесы́йся на Крест во́лею,/ тезоимени́тому Твоему́ но́вому жи́тельству,/ щедро́ты Твоя́ да́руй, Христе́ Бо́же,/ возвесели́ нас си́лою Твое́ю,/ побе́ды дая́ нам на сопоста́ты,/ посо́бие иму́щим Твое́ ору́жие ми́ра,// непобеди́мую побе́ду.
Величание
Велича́ем Тя,/ Живода́вче Христе́,/ и чтим Крест Твой святы́й,/ и́мже нас спа́сл еси́// от рабо́ты вра́жия.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Серед Великого посту пропонується для поклоніння Чесний Хрест, щоб надихнути пісних трудівників до терпеливого несення піднятого ними ярма до кінця; а у вересні для чого це робиться? Так сталося? Але у промислительної Премудрості, яка все влаштовує, немає випадковостей. Ось це для чого: у вересні прибирають із поля, принаймні в нас. Отже, щоб одні з християн, відчуваючи достаток, не сказали: "душе! багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!" (Лк. 12:19), а інші від убогості не впали в дусі, постає перед очима всіх воздвизаємий Хрест. Він нагадує першим, що опора благополуччя — не майно, а християнське внутрішнє хрестоношення, коли зовнішнє, з благості Божої, складається. Других він спонукає у терпінні здобувати душі свої, надихаючи на це упевненістю, що з хреста йдуть просто до раю. Тому одні нехай терплять, сподіваючись, що йдуть прямим шляхом до Царства Небесного, а інші нехай куштують зовнішніх утіх зі страхом, щоб не закрити собі вхід на Небо.
Ще 1 думка
(Мк. 11:27-33)
Спаситель доводить Своє небесне посланництво свідченням Іоанна Предтечі, — мовчать, бо нічого було сказати проти, а все невірують. Іншим разом ділами Своїми те саме доводив, — придумали виверт про «князя бісівського» (Мф. 9:34, 12:24, Лк. 11:15). Але коли цей виворот був виставлений цілковито недоречним, — теж замовкли, а все-таки не увірували. Так і завжди невіри не вірять, що їм не кажи та як переконливо не доводь істину: нічого не можуть сказати проти, а все не вірують. Сказати б: розум у них паралічем розбитий, та ж про інші предмети вони міркують тверезо. Лише коли про віру зайде мова, починають плутатися в поняттях і словах. Плутаються також, коли виставляють погляди свої на заміну положень віри, від Бога даних. Тут у них сумнів зводиться в таку опору, що твоя міцна скеля. Прослухайте всю їхню теорію — дитя розбере, що це сіть павутинна, а вони того не бачать. Незбагненне засліплення! Упертість невір можна ще пояснити небажанням вірити, але звідки саме небажання? І від чого воно бере в цьому випадку таку владу, що змушує людину розумну свідомо триматися нелогічного способу думок? Тут темрява — чи часом не від батька темряви вона?

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter



