29 червня 2029
п’ятниця · 16 червня ст. ст.
Свт. Тихона, єп. Амафунтського (425). Сщмч. Тигрія пресвітера і мч. Євтропія читця (близько 404). Прп. Тихона Мединського, Калузького (1492). Прп. Тихона Луховського, Костромського чудотворця (1503). Прп. Мойсея Оптинського (1862). Сщмчч. Гермогена (Долганьова), єп. Тобольського, Єфрема Долганьова, Михаїла Макарова, Петра Кореліна пресвітерів і мч. Константина Мінятова (1918). Перенесення мощей свт. Феофана, затворника Вишенського (2002).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителю Тихону, єпископу Амафунтськомуглас 1
Тропар, глас 1
Пусты́нный жи́тель и в телеси́ а́нгел,/ и чудотво́рец яви́лся еси́, Богоно́се о́тче наш Ти́хоне:/ посто́м, бде́нием, моли́твою Небе́сная дарова́ния прии́м,/ исцеля́еши неду́жныя и ду́ши ве́рою притека́ющих ти./ Сла́ва Да́вшему тебе́ кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю все́м исцеле́ния.
Кондак, глас 3
В по́стничестве, свя́те, боголюбе́зном пребы́в,/ Уте́шителеву си́лу с высоты́ прия́л еси́,/ и́дол низложи́ти пре́лести,/ лю́ди же спасти́,/ де́моны отгна́ти, неду́ги исцеля́ти./ Сего́ ра́ди почита́ем тя/ я́ко Бо́жия дру́га,// Ти́хоне блаже́нне.
Інший кондак, глас 8
И́же Боже́ственнаго Ду́ха благода́тию избра́н святи́тель яви́ся/ и чудотво́рец показа́ся преди́вен./ Я́ко со́лнце, чудесы́ сия́я, Ти́хоне,/ па́мять твоя́ пресве́тлая./ Те́мже зове́м ти:// ра́дуйся, преслову́щее ми́ру свети́ло.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 13:4-9)
Притча про сіяча зображує різне ставлення душ до слова Божого.
Перші [у притчі] – це ті, які зовсім не слухають слова. Чують, але почуте не входить у душу, а лягає поверх неї, як зерно при дорозі. Слово не вміщається в них, тому що в них інший напрям думок, інші правила, інші смаки. Тому воно скоро зникає з пам'яті, забувається, ніби зовсім не було почуте.
Другі – ті, які слухають слово охоче і приймають його швидко, але не хочуть нести ніяких зусиль для того, щоб виконати його. Тому, доки не потрібно ніякої жертви, вони насолоджуються словом і особливо його обіцянками, а щойно з'явиться потреба пожертвувати чимось заради вірності слову, вони зраджують його, відмовляються і від слова, і від обітниць його на догоду своїм уподобанням.
Треті – ті, які приймають слово і починають жити згідно з ним, але потім надто віддаються турботам і печалям цього віку, клопотам земним, які пригнічують усі благі починання, що почалися під дією слова Божого.
Четверті – ті, які приймають слово з повною вірою і наважуються жити з готовністю на всі жертви і працю, яких воно вимагатиме, і не дозволяють серцю своєму бути пов'язаним з чим-небудь земним. Зупинись і поміркуй кожен, до якого класу належиш.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter







